Українське цифрове ефірне телебачення (DVB-T2)

[funt3]

Українське цифрове ефірне телебачення (DVB-T2)

[funt3]

Клюєв обіцяє, що в 2012 році «цифра» точно запрацює



В Україну підходить до завершального етапу будівництво чотирьох покриттів мережі цифрового телемовлення в сучасному стандарті DVB-T2. Про це заявив перший віце-прем'єр-міністр - міністр економічного розвитку і торгівлі України Андрій Клюєв в рамках 45-го засідання Ради глав адміністрацій зв'язку Регіональної співдружності в галузі зв'язку (РСЗ).

За його словами, планується забезпечити трансляцію більше 40 телевізійних каналів. Очікується, що мовлення в цифровому форматі почнеться вже в 2012 році, зазначив перший віце-прем'єр-міністр.

Нагадаємо, з 1 січня 2012 року державні телерадіокомпанії почнуть мовлення у цифровому форматі. З початку наступного року стартує також масове завезення в Україну сет-топ-боксів для прийому цифрового сигналу формату DVB-T2. Про це повідомив глава Держкомітету телебачення і радіомовлення (Держкомтелерадіо) Олександр Курдінович.

«Оскільки більшість телевізорів не може приймати телевізійний цифровий сигнал, - зазначив він, - необхідно обладнати їх спеціальними засобами - сет-топ-боксами, масове завезення яких в Україну почнеться з початку наступного року. Їх вартість - від 350 до 1000 грн. Держава йде на те, щоб витрати малозабезпечених верств населення на придбання сет-топ-боксів взяти на себе. Для цього в державному бюджеті буде передбачено 350,12 млн.грн. », - Зазначив він.

[funt3]

Держава закупить 1 млн приймачів цифрового ТБ в 2012 році



У прийнятому вчора Верховною Радою проект закону про бюджет України на 2012 рік передбачено 350 млн грн на забезпечення населення засобами прийому сигналу цифрового телебачення.

У документі сказано, що на ці потреби передбачено 350 млн грн.. Цього вистачить на забезпечення приставками одного мільйона домогосподарств. Таким чином, держава має намір провести тендер і закупити сет -топ - бокси за ціною близько 350 грн кожен.

За інформацією « proIT », в 2013 році до бюджету має бути закладено ще 175 млн грн. для того, щоб повністю задовольнити потребу малозабезпеченого населення в цифровому ТБ.

Нагадаємо, що зараз ефірне телебачення приймають близько 10 млн українських домогосподарств. Близько 1,5 млн з них - незаможні родини. Таким чином, за два роки держава повинна повністю задовольнити їхні потреби. Єдиним провайдером цифрових мереж є компанія « Зеонбуд ». Її чотири загальнонаціональних мультиплекси працюють з осені цього року.

[funt3]

Коштовна цифра «Зеонбуду»



Навіщо мовникам оплачувати послуги провайдера, який не зможе забезпечити їм повного покриття країни, та чи взагалі має ефірна цифра перспективи?

Завищені ціни

Минув рік відтоді, як Національна рада з питань телебачення і радіомовлення визначила компанію «Зеонбуд» провайдером чотирьох загальнонаціональних мультиплексів МХ-1, МХ-2, МХ-3, МХ-5. Відтоді Нацрада визначила більшість володарів цифрових ліцензій, а «Зеонбуд», за даними Нацради, станом на середину грудня 2011 року змонтував усі свої передавальні станції. Донедавна планувалося, що їх буде встановлено в 167 населених пунктах, але останнім рішенням Нацради мережа передавачів скоротилася до 166 міст і сіл України (мінус місто Красноград Харківської області).

Із цих станцій близько 150, за даними «Телекритики», змонтовано на антено-мачтових спорудах Концерну РРТ, решта - на вежах мобільних операторів, «Укртелекому» чи приватних операторів телевізійного мовлення. Своїх веж «Зеонбуд», як і планував, не будує.

Однак іще не всі передавачі розпочали роботу. Як повідомив на круглому столі «Кодування ТБ каналів» директор розвитку мереж ТРК «Україна» Богдан Жданов, у тестовому режимі наразі працює орієнтовно 154 передавальні станції зі 166.


У мережі «Зеонбуду» нині мовить тільки 21 загальнонаціональний канал із 28. Замість семи новачків, які ще не розпочали своєї діяльності (два майбутні канали групи «Україна» - «Кіноточка» та НЛО-ТБ, а також «Хокей», Gоldberry, «Банк-ТВ», «Вінтаж-ТВ» і «Ескулап-ТВ») іде тестовий сигнал. Подекуди до мовлення підключаються регіональні телекомпанії, які вже закупили собі перетворювачі аналогового сигналу на цифровий.

Перші рахунки за послуги «Зеонбуду» мовники отримали в жовтні. Так, за вересень загальнонаціональний телеканал мав сплатити близько 270-280 тисяч гривень за різний час роботи понад 140 передавачів (враховуючи мінус 50% знижки та +20% ПДВ). Ціна варіювалася залежно від мультиплексу, оскільки в них передавачі було задіяно нерівномірно. У рахунках за жовтень уже фігурувала сума 1,03-1,06 млн грн, а за листопад - 1,2-1,3 млн грн.

«Ми одразу сплатили рахунки. Ціни відповідали тим, які були вказані в тарифах компанії», - сказав «Телекритиці» заступник голови правління телеканалу «Інтер» Сергій Амелічев. Однак, за інформацією «Телекритики», так вчинили не всі: деякі телевізійні групи поки що утримуються від оплати послуг «Зеонбуду». Їх зупиняє те, що вони не мають від провайдера документів про введення передавачів в експлуатацію, тож оплату його послуг не можна включити до операційних витрат. Відповідно, можна наразитися на проблеми в податковій та вимогу сплатити із сум, перерахованих «Зеонбуду», ще й податок на прибуток.

Поки що не оплачують послуги «Зеонбуду» й державні мовники, але з іншої причини. Як повідомив «Телекритиці» генеральний директор Національної телекомпанії України Єгор Бенкендорф, угоду із «Зеонбудом» ще не підписано, відповідно, і рахунків НТКУ ще не отримувала. Однак у проекті бюджету на наступний рік закладено кошти на цифрове мовлення. «Точна сума буде відома після затвердження бюджету телекомпанії», - сказав він.

Як відомо, підписання угоди із «Зеонбудом» було однією з обов'язкових умов для участі мовників у конкурсі на місця в мультиплексах. Але державним телекомпаніям Нацрада дозволила подавати із конкурсною заявою не договір із «Зеонбудом», а меморандум про наміри. Це стало результатом судового процесу з продовження строків прийому конкурсних документів, ініційованого НТКУ. «НТКУ є бюджетною компанією, і її видатки можуть здійснюватися лише після проведення тендерних процедур у відповідності до закону про держзакупівлі. НТКУ потрібен час для проведення такої процедури», - пояснювала раніше «Телекритиці» юрист НТКУ Олена Любченко.

Голова Держкомтелерадіо Олександр Курдінович повідомив «Телекритиці», що угоди між державними мовниками та «Зеонбудом» буде укладено після прийняття постанови Кабміну про порядок використання у 2012 році коштів на виробництво і трансляцію програм для державних потреб та після проведення процедури закупівлі в одного виконавця («Зеонбуду»). Й сплачувати послуги провайдера державні мовники будуть за період із 1 січня 2012 року, адже фінансування розраховано з 1 січня по 31 грудня. Ще один виняток для державних компаній, на відміну від приватних, які мають платити вже з вересня.

Повна вартість розповсюдження сигналу в мережі «Зеонбуду» зі 166 передавачів (з урахуванням ПДВ і без урахування знижок) для загальнонаціонального телеканалу становитиме близько 2,876 млн грн на місяць. До липня 2012 року зі знижкою 50% - близько 1,438 млн грн на місяць, до серпня 2013-го зі знижкою 25% - близько 2,157 млн грн на місяць. Але слід зауважити, що ці суми вирахувано з поточних тарифів, які щороку коригуватимуться відповідно до офіційного курсу інфляції. До того ж, у мережі «Зеонбуду» можливі подальші зміни: за умовами договору з мовниками провайдер має право збільшувати кількість передавальних станцій і потужності передавачів.

При цьому не слід забувати, що мовники паралельно продовжують оплачувати розповсюдження в аналоговій телевізійній мережі. Для різних телеканалів суми різні, найбільшими вони є для Національної телекомпанії України, «1+1» та «Інтера», які користуються мережами УТ-1, УТ-2 та УТ-3 Концерну РРТ. Наприклад, НТКУ, за словами Єгора Бенкендорфа, щомісяця сплачує приблизно 5,3 млн грн Концерну (за мережу УТ-1 з 445 аналогових передавачів). Для «1+1» й «Інтера» послуги Концерну дешевші, адже мережа УТ-2 охоплює 357 передавачів, мережа УТ-3 - 339. А от інші загальнонаціональні канали мають власні передавачі і передають їх на обслуговування КРРТ. За кожен свій передавач вони платять близько 30% від тарифів КРРТ для відповідних передавачів.

У розрахунку своїх тарифів «Зеонбуд», як заявляли його представники, прив'язувався до чинних тарифів Концерну РРТ. Але, на думку експертів, цифровий провайдер у кілька разів зависив ціну на свої послуги.

Цікаве порівняння доходів і витрат Концерну та «Зеонбуду», яке свідчить про захищеність тарифів останнього, представив під час Цифрового форуму в Києві колишній генеральний директор Концерну РРТ Анатолій Антоненко.

За розрахунками Незалежної асоціації телерадіомовників, які НАМ передав до Антимонопольного комітету, тарифи «Зеонбуду» завищено в п'ять разів, а загальнонаціональний телеканал за розповсюдження в мережі мав би платити близько 580 тис. грн на місяць, а не 2,88 млн. «Витрати "Зеонбуду"на розбудову мережі цифрового мовлення, за нашими приблизними оцінками, становили близько 800 млн грн (Національна рада їх оцінила в 1 млрд грн, встановивши саме таку суму банківської гарантії в умовах квазіконкурсу на цифрового провайдера). Якщо всі платитимуть за нинішніми цінами, то свої кошти "Зеонбуд" поверне за два роки», - наголошує керівник центру законодавчих ініціатив НАМ Ольга Большакова.

У багатьох країнах оператори цифрових телемереж вважаються природними монополістами, розповів українським учасникам конференції «Цифрове мовлення в Європі» директор словенського інституту OpenLab Міха Крішель. «Ринок цифрового телебачення здається досить унікальним: на ньому не може бути ситуації з багатьма операторами, які змагаються за телевізійні канали, з ліцензіями на розподіл каналів на наземне цифрове мовлення. З економічної точки зору регулятор обирає оператора мережі/мультиплексу цифрового ТБ, що може призводити до природної монополії», - каже він.

У НАМі вважають, що «Зеонбуд» є монополістом одразу на двох ринках - програмних послуг (цей ринок не визначено законодавством) і телекомунікаційних послуг, який регулюється Національною комісією з питань регулювання зв'язку (регулювання тарифів, доступу споживачів до послуг тощо). До речі, з приводу обґрунтованості тарифів «Зеонбуду» НАМ звертався до Антимонопольного комітету України. У вересні в АМКУ заявляли, що досліджують дотримання «Зеонбудом» конкурентного законодавства. Однак про результати АМКУ так нічого й не повідомив. Очевидно, порушень не знайшов.

За словами генерального директора телеканалу М1 Валентина Коваля, тільки 10 наявних загальнонаціональних телеканалів зможуть оплачувати розповсюдження сигналу в мережі «Зеонбуду» з власних доходів. Решті доводиться просити дотацій у власників. «Над нами тяжіли дві речі: будучи національним мовником, ми не могли відмовитися від мовлення в цифрі. З іншого боку, ми намагалися оцінити, якими будуть наші фінансові можливості. І в нас відбулася перша з 2003 року розмова з акціонером про те, що ми будемо потребувати фінансів зі сторони», - зізнався пан Коваль учасникам Цифрового форуму.

2014 рік стане для мовників першим, коли «Зеонбуд» отримає від них повну суму за надані послуги - близько 1,5 млрд грн (враховуючи інфляційні процеси). За прогнозами холдингу StarLightMedia, телевізійний рекламний ринок у 2014 році становитиме 5,2 млрд грн. «Виходить, що близько 30% своїх доходів мовники витрачатимуть на оплату поширення сигналу», - зазначає Валентин Коваль. На думку мовників, адекватною витратою на забезпечення цифрового сигналу є 15-20% річного доходу телеканалу. Такого показника загальнонаціональний канал зможе досягти, за розрахунками пана Коваля, у 2018 році. А от для регіональних каналів цифрове мовлення ніколи не стане окупним, зазначив Володимир Сінькевич, директор волинської ТРК «Аверс», яка отримала ліцензію на мовлення у всій Волинській області. Тому телеканалу доведеться завжди бути дотаційним бізнесом материнських корпорацій.

Ефірна цифра не для всіх
За умовами ліцензій «Зеонбуду» він має забезпечити цілодобове телемовлення не менш як для 95% населення України. Однак мережа компанії далека від цих показників. Згідно з дослідженнями, проведеними Державним підприємством «Український науково-дослідний інститут радіо і телебачення» (УНДІРТ), для повного покриття території України в режимі стаціонарного прийому на рівні даху будівлі необхідно не менше 350 антено-мачтових споруд. Заплановані потужності зеонбудівських передавачів, що не перевищують 1 кВт (2 кВт лише в Києві та Донецьку), для 166 населених пунктів дозволять забезпечити покриття 55-60% площі України, де проживає 65-70% населення (для порівняння: наявні аналогові мережі УТ-1, УТ-2 УТ-3 покривають 98-99% населення України).

Ба більше: за словами провідного інженера УНДІРТ Дмитра Маковєєнка, у великих містах із багатоповерховою забудовою на кімнатну антену «зловити» цифровий сигнал на практиці буде дуже складно. Для прикладу, в Києві, де, як і в Донецьку, стоїть найпотужніший 2-кіловаттний передавач, зона покриття на рівні першого поверху становитиме лише 5-10 кілометрів. А от у цілу низку сіл, віддалених від місць встановлення передавачів, цифровий сигнал просто не дійде. Адже, скажімо, на всю гірську Чернівецьку область заплановано лише два передавачі потужністю 500 Вт у Чернівцях і Новодністровську.

Побоювання з приводу покриття висловлюють і самі мовники. «Я спілкувався з одним із колишніх президентів Концерну РРТ - у нього взагалі песимістичні настрої щодо покриття ефірним цифровим сигналом. Він називав цифру 15-20%, через те що низькі потужності передавачів в умовах багатоповерхової забудови не дозволять приймати якісне цифрове ефірне телебачення», - повідомив під час круглого столу «Кодування телевізійних каналів» директор департаменту розвитку мереж «1+1» Олег Черниш.

Але покриття - не єдина проблема. За даними технічних фахівців, не всі виділені для «Зеонбуду» частоти пройшли міжнародну координацію та узгодження з внутрішніми спеціальними користувачами. За деякими підрахунками, це близько 30% частот. Офіційні дані мають «Український державний центр радіочастот» і УНДІРТ, але вони їх нині не розголошують. Утім, висновки можна робити з раніше озвучених під час фахових конференцій доповідей.

По-перше, «Зеонбуду» надали частину частот в діапазонах 53-56 ТВК (54 частоти) і 58-63 ТВК (47 частот), які зайнято повітряною навігаційною службою спеціальних користувачів (військових) та фіксованою службою загальних користувачів.

По-друге, станом на вересень 2011 року 158 частот «Зеонбуду» не пройшли міжнародної координації. В тому числі в таких великих містах, як Одеса, Херсон, Миколаїв, Севастополь, Сімферополь, Чернівці, Тернопіль, Хмельницький, Вінниця, Івано-Франківськ. Чи відбулися якісь зрушення в цьому напрямку з вересня - офіційно не відомо, але УДЦР, який періодично звітує про успішну міжнародну координацію частот, відтоді нічого не заявляв.

По-третє, за рік, що минув з моменту видачі ліцензії «Зеонбуду», Нацрада чотири рази (16 березня, 1 червня, 9 листопада і 14 грудня) вносила зміни до його ліцензій, що стосувалися корегування частот. І це ще не кінець: у рішеннях Нацради вказано, що «за результатами міжнародної координації та відповідних погоджень можливе корегування технічних характеристик частотних присвоєнь».

І, зрештою, головна технічна проблема, як наголошували протягом 2011 року учасники всіх конференцій, присвячених цифрі, полягає в тому, що Україна не розробила плану відключення аналогового телебачення. Його відсутність створює істотні проблеми електромагнітної сумісності не лише між цифровими передавачами й радіоелектронними засобами спецкористувачів, а й між цифровими та наявними аналоговими передавачами. Тобто увімкнення цифрового сигналу створює завади чинному аналоговому телебаченню.

Ясна річ, технічні завади перешкоджають нормальному впровадженню цифрового ефірного телебачення. А крім цього початок ери ефірної цифри відтягує те, що українці досі не можуть приймати цей сигнал. Спочатку Нацрада із «Зеонбудом» після кількох років млявого впровадження DVB-T змінили цей стандарт на DVB-T2. Чим автоматично позбавили всіх, хто вже придбав новітні телевізори із вбудованими DVB-T-тюнерами, можливості дивитися цифрове телебачення (таких телевізорів в Україні було придбано, за різними оцінками, від одного до трьох мільйонів одиниць).

Після цього Нацрада разом із Держкомтелерадіо рекомендували «Зеонбуду» закодувати цифровий сигнал, встановивши на головній станції систему умовного доступу. Чим відкинули й тих, хто планував купувати телевізори DVB-T2, та створили передумови до монополізації ринку виробництва та постачання сет-топ-боксів. «Це рішення - не що інше, як бажання звузити коло виробників напередодні тендеру на 350 млн бюджетних гривень на соціальні сет-топ-бокси», - каже Олександр Півнюк, екс-заступник гендиректора Концерну РРТ, а нині - медіаконсультант. На його думку, весь ланцюг останніх рішень Нацради веде до обмеження і нівелювання ідеї цифрового ефірного телебачення.

«Ми думали, що зараз, платячи "Зеонбуду", ми інвестуємо у світле майбутнє своїх каналів, яке нині, після рекомендації впровадження системи умовного доступу, стає примарним. Якщо буде обрано одного виробника цієї системи, це здорожчить сет-топ-бокси (на кілька доларів. - ТК), до того ж ринок буде повільніше ними наповнюватися. І якусь віддачу від своїх інвестицій у цифру ми отримаємо нескоро», - додає Олег Черниш.

На думку Валентина Коваля, кодування цифрового сигналу, з одного боку, відтягує впровадження цифри щонайменше на півроку, але, з іншого боку, є закономірним кроком до появи в майбутньому платного ефірного телебачення в мультиплексах МХ-7, МХ-8. «Краще одразу мати пристрої, які даватимуть можливість приймати платні телеканали», - вважає він.

Однак поява в Україні сьомого й восьмого мультиплексів - узагалі під великим питанням. Як свідчать технічні фахівці, використання для побудови першого, другого, третього та п'ятого мультиплексів «Зеонбуду» багаточастотних мереж MFN не відповідає умовам угоди «Женева-2006» і може призвести до зниження ефективності використання радіочастотного ресурсу та зменшення кількості запланованих мультиплексів.

Чи варта шкурка вичинки?

Тож чи є сенс платити в 2014 році 30% доходів за покриття 65% населення? Мовники вже замислилися над цим питанням. Тим паче, що частка ефірного телебачення продовжує знижуватися.

За даними дослідження Astra Satellite Monitor, в Україні станом на кінець 2010 року було 17,25 млн телевізійних домогосподарств, із них - 49% ефірних (8,45 млн), 34% - кабельних (5,94 млн), 16% - супутникових (2,79 млн) та 1% - IPTV (70 тис.).

За прогнозами Олега Черниша, у 2015 році ситуація кардинально зміниться. Якщо враховувати щорічне зростання супутникового прийому на 400-500 тис. абонентів, як це спостерігалося дотепер, то до 2015 року кількість людей, які дивляться супутникове телебачення, може зрости до 5-6 млн. Кабельне телебачення нині, зайшовши до всіх багатоквартирних будинків, загальмувало у розвитку. Втім, кабель не пішов у міста з населенням менше 50 тис. осіб, а це можуть здійснити «Укртелеком» і «Київстар», коли отримають ліцензії на IPTV. Раніше свою потенційну телеаудиторію «Укртелеком» оцінював у 7,8 млн абонентів. Якщо новий власник телекомунікаційного гіганта таки вирішить рухатися в цьому напрямку, ринок кабельного та IPTV-телебачення охопить до 8 млн домогосподарств, вважає пан Черниш. Тож частка цифрового ефірного телебачення може у 2015 році скоротитися до 3 млн домогосподарств. «Якщо враховувати перспективу скорочення, то потрібно щось робити, щоб не втратити цифрового ефірного телебачення як тип прийому», - наголошує Олег Черниш.

На його думку, в Україні вималюється ситуація, яка є, приміром, у Німеччині чи Нідерландах: частка ефірного цифрового телебачення становитиме близько 15%. З іншого боку, за культурою перегляду телебачення Німеччина завжди була налаштованою на супутник, а Нідерланди - на кабель. І в цьому контексті Україні може бути ближчим приклад Іспанії, яка, як і ми, звикла дивитися ефірне телебачення. Там нині проникність ефірного цифрового телебачення сягає понад 70%.

Але, за словами Онно Зонневельда, голови представництва SES в Україні, напередодні упровадженням цифрового ефірного телебачення глядачі опиняться перед вибором, що купувати - сет-топ-бокс для ефірного прийому 32 телеканалів чи, наприклад, супутникову тарілку для прийому кількох сотень телеканалів. На його думку, вибір буде очевидним - на користь більшої кількості каналів. І може статися, що аудиторія ефірної цифри становитиме 1-1,2 млн домогосподарств, які отримають соціальні сет-топ-бокси від держави.

Однак щоб запобігти перетіканню аудиторії цифрового ефірного телебачення до, приміром, супутникового, може бути задіяно механізми державного регулювання ринку. Наприклад, шляхом заборони на встановлення супутникових антен. «Скажімо, у Британії можна ставити тарілки діаметром понад 35 сантиметрів тільки з дозволу місцевого органу влади. Це регулювання виникло завдяки BSkyB, чий сигнал приймається саме на невеликі антени», - наводить приклад Валентин Коваль. Україна, до речі, теж має приклад штучного стримування розвитку ринку платного телебачення - затягування Національною радою процесу ліцензування провайдерів IPTV. Чим регулятор штовхає операторів до безліцензійної діяльності, яка подається під виглядом тестування послуги.

У будь-якому разі, як би не склалися перспективи цифрового ефірного телебачення, телеканали не забувають і про інші способи доставки сигналу: всі вони як транспорт використовують також супутник, звідки їх можуть приймати як телеглядачі, так і кабельні оператори. Про супутник замислилися й ті, хто не переміг у цифровому конкурсі Нацради, зокрема, регіональні телекомпанії, які все частіше подають заяви на відповідні ліцензії та отримують їх. Іще одна тенденція - впровадження інтернет-трансляцій через офіційні сайти телекомпаній. До цієї практики вдаються навіть консервативні державні ТРК. Адже втратити глядача після вимкнення аналогового сигналу не хоче ніхто.

[funt3]

У січні Нацрада почне збирати заявки на конкурс на вільні телерадіоканали

Національна рада ухвалила рішення про оголошення конкурсу на отримання ліцензій на мовлення з використанням вільних телерадіоканалів. На нього буде виставлено 5 телеканалів у таких населених пунктах: Єнакієвому, Селидовому, Кіровську, Краматорську Донецької обл. та місті Запоріжжі.

Також на конкурс пропонуються 24 радіочастоти: в Євпаторії АР Крим, Овручі та Олевську Житомирської обл., Добрянському Закарпатської обл., Верховині Івано-Франківської обл., місті Києві, Біловодську, Білолуцьку, Зоринівці, Марківці Луганської обл., 2 частоти у Львові, Болграді, Великій Михайлівці, Кодимі, Котовську, Тарутиному, Фрунзівці Одеської обл., Гребінці Полтавської обл., місті Рівному, Великому Бурлуці Харківської обл., Тальному Черкаської обл., Новодністровську та Путилі Чернівецької обл.

Характеристика каналів, що будуть включені до конкурсного відбору такі:
телевізійні канали:

1 телеканал – внесений до резерву Національної ради;
2 телеканали – анулювання ліцензії на мовлення, телерадіоорганізація не подала заяву про продовження терміну дії ліцензії;
2 телеканали – відмовлено в продовженні дії ліцензії;

радіочастоти:
4 радіочастоти – анулювання ліцензій на мовлення за зверненнями телерадіоорганізацій;
1 радіочастота – анулювання ліцензії на мовлення, телерадіоорганізація не подала заяву щодо продовження терміну дії ліцензії;
18 радіочастот – внесені до резерву (вільні відрізки);
1 радіочастота – не визначено переможця під час попередніх конкурсних відборів.

Заявки на участь у конкурсі регулятор буде приймати з 27 січня до 18:00 27 лютого 2012 року. Оголосити результати конкурсу Нацрада обіцяє до 27 квітня наступного року.

[funt3]

«Зеонбуд» закодує ефірну цифру в Irdeto





Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення отримав офіційне підтвердження, що провайдер національної мережі цифрового телебачення «Зеонбуд» протягом січня 2012 впровадить систему умовного доступу (CAS) в цифрових мультиплексах МХ-1, МХ-2, МХ-3 та МХ- 5. Такі заходи здійснюються згідно рекомендацій Національної ради, викладених у рішенні регулятора від 12 жовтня 2011 № 2464.

Так, між провайдером «Зеонбуд» і компанією «Irdeto BV» укладено договір на поставку та використання системи умовного доступу Irdeto CAS з програмною технологією Irdeto Cloaked CA (безкарточное рішення). При цьому збережеться можливість надання населенню відкритого та безкоштовного доступу до перегляду 32 телепрограм.

Під час брифінгів, що проходили у Національній раді, члени регуляторного органу розповідали, як буде працювати цей механізм. А саме, при установці системи умовного доступу держава буде мати можливість контролювати обладнання, яке буде надходити на український ринок. При цьому всі постачальники будуть мати однакові шанси вийти на ринок, а обмеження торкнеться тільки піратських пристроїв і тих, які не відповідають критеріям якості.

У відповідному рішенні Національної ради наголошується, що система умовного доступу впроваджується з метою виключення можливості продажу населенню приймачів сигналу цифрового телемовлення низької якості, що не відповідають вимогам стандарту DVB-T2/НD, визначених Національною радою для цифрових телемереж. Також це сприятиме отриманню оперативної та об'єктивної інформації про кількість розповсюджених приймачів і їх фактичному розподілу по регіонах країни, яка необхідна для прийняття рішення про відключення аналогового мовлення. Впровадження цієї системи певною мірою виключить зловживання при розподілі в 2012 році приймачів цифрового сигналу за рахунок коштів Державного бюджету для малозабезпечених верств населення

[funt3]

«Зеонбуд» підозрюють у шахрайстві



Рік тому в Україні був визначений провайдер цифрового телебачення - компанія «Зеонбуд». Запуск цифрового мовлення на території України був запланований на осінь минулого року. Глава представництва компанії SES в Україну (компанія-провайдер супутникового сигналу в цифрові ефірні мережі українського оператора цифрового ТБ компанії «Зеонбуд») Онно Зонневельд в кінці листопада минулого року констатував, що станом на жовтень 2011 року, 156 ТВ вишок вже почали роботу.

У Херсон провайдер «Зеонбуд» зайшов лише номінально, уклавши договір з регіональним мовником, Херсонській ТРК «Херсон плюс». ТОВ «ТРК Херсон плюс» виграло в регіональному цифровому конкурсі на право мовлення в цифровому форматі в 6 населених пунктах Херсонської області. Станом на сьогоднішній день передавальна станція в Херсоні ще не почала мовлення, технічні параметри і можливість підключення до станції регіональному мовнику не узгоджені, представника від ТОВ «Зеонбуд» для роботи з Херсоном немає.
Але, не дивлячись на всі ці факти, «Зеонбуд» уже почав розсилку рахунків для оплати за надані послуги. Два рахунки вже були отримані ТОВ «ТРК« Херсон плюс »за послуги, які не були надані. Херсонський мовник після неодноразових звернень до «Зеонбуд», після яких рахунки продовжують надходити, звернувся зі скаргою до Національної ради з питань телебачення і радіомовлення та до прокуратури. ТОВ «ТРК« Херсон плюс »вбачає в дії« Зеонбуд »шахрайство, на що і звертає увагу прокуратури.
Також, за інформацією регіонального мовника, ТОВ «Зеонбуд» порушує умови ліцензійного конкурсу Нацради, яким було передбачено, що ще з 1 вересня 2011 року розпочнеться інформування населення про особливості прийому багатоканальної телемережі всіма телеканалами, які отримали ліцензію на цифрове мовлення. А цього так і не було вироблено.
За розрахунками Незалежної асоціації телерадіомовників, тарифи «Зеонбуд» завищені в п'ять разів, до такого висновку прийшли експерти після порівняння тарифів «Зеонбуд». Рахунки від «Зеонбуд» регіональні мовники почали отримувати з жовтня 2011 року. АМКУ почав вивчати обгрунтованість тарифів «Зеонбуд» з вересня 2011



ТОВ «Зеонбуд» - єдиний провайдер послуги, обслуговуючого мультиплекси MX-1, MX-2, MX-3 та MX-5. Рішення про видачу компанії «Зеонбуд» ліцензії було прийнято Нацрадою 8 грудня 2010. «Зеонбуд» був заснований в 2008 році компанією «КПН», яка була заснованою віргінською компанією «Omni International Ventures Ltd» (зв'язок з СКМ Рінтата Ахметова). В кінці 2010 році власником «Зеонбуд» стала офшорна компанія «Planbridge Limited». З червня 2011 року директором «Зеонбуд» був призначений Віктор Галич, якого дворічний досвід роботи на «Кейбл ТВ-фінанси» (КТВФ) знову таки пов'язує з СКМ Ріната Ахметова.



ТОВ «ТРК« Херсон плюс »- регіональний херсонський телеканал. Голова ради директорів - Череднюк Андрій В'ячеславович. Директор - Володимир Косюк.

[funt3]

У Закарпатті на цифрове телебачення перейшла і "Тиса-1"



Закарпатське телебачення вже готове перейти на цифру

2011-й рік увійде в історію телевізійного Закарпаття як рік інтенсивного розвитку нового способу розповсюдження телевізійних програм. Так само, як у далекі 60-ті, ефірне телебачення, тільки цього разу цифрове, прийшло до нас із Заходу.

Першими в нашій області заробили словацькі та угорські телеканали.
*


Але протягом року ситуація швидко змінювалася і сталося те, у що раніше просто не вірилося. В Україну, в тому числі і в Закарпатській області, в стислі терміни була розвинена мережа ефірних цифрових телевізійних передавачів. Вони встановлені в Ужгороді, Мукачеві, Хусті, Сваляві, Великому Березному, Рахові.

З листопада минулого року в краї почалося спочатку тестове, а згодом повноцінне мовлення каналів, які виграли конкурс на право цифрового мовлення.

Сьогодні в краї власники цифрових телевізорів формату DVB-T2 (або приставок до старих телевізорів - сет-топ-боксів цього формату) можуть дивитися з гарантованою якістю 28 телеканалів: Мега, Ентер-Музика, Star TV, Погода ТБ, Хокей (тест), НЛО-ТВ (тест), Real Estate, Голдберри (тест), Інтер, ТРК Україна, 1 +1, НТН, К-1, Перший Національний, ICTV, Ентер-Фільм, MTV-Україна, Тоніс, СТБ, ТЕТ, К -2, Новий Канал, М-1, 5 канал, Кіноточка (тест), Банк ТВ (тест), Вінтаж (тест), Ескулап ТБ.

З 1 січня вийшла в ефірну цифру та Закарпатська обласна держтелерадіокомпанія (Тиса-1). З місцевих телемовників очікується поява в цьому ж цифровому мультиплексі (пакеті каналів) телестудії, яку ужгородці знають як «21-й канал», а також мукачівської «М-студіо».

Таким чином, українське телебачення успішно готується до швидкого відключення по всій Європі старих телевізійних передавачів, яке має відбутися не пізніше 2015-го року.

Ці заходи дозволять збільшити кількість ефірних телевізійних каналів, які обмежуються законами фізики і в старому варіанті були майже в 10 разів меншими. Істотно підвищується якість зображення. З'являються додаткові сервісні послуги, наприклад, телегід.

Що ж на практиці станеться з переглядом телепрограм в умовах повного переходу на ефірний «цифру»?

Для різних регіонів країни прогнози відрізняються. Найімовірніше, що новими можливостями примусово, через припинення існуючого зараз звичайного ефірного телемовлення, будуть користуватися малозабезпечені сім'ї.

Їх витрати обмежаться одноразово витраченої на сет-топ-бокс сумою від 300 до 600 гривень. Зате далі вони зможуть безкоштовно дивитися певну кількість каналів. Уряд також планує частину цих пристроїв надати бідним безкоштовно.

Ті ж, кому дозволяють кошти, частково перейдуть на кабельне обслуговування в населених пунктах з розвиненою інфраструктурою.

А наші гірські населені пункти, і зараз не балували ефірним прийомом, продовжать користуватися супутниковими системами. Схоже, що існує зараз кількість ефірних телеглядачів трохи зменшиться.

Які поради можна дати рядовим телеглядачам сьогодні?

Зараз ще йдуть суперечки щодо остаточних технічних параметрів цифрового ефірного прийому в Україну. Ті, хто рік тому вперед придбав приймальне обладнання DVB-T, зараз можуть використовувати його лише для іноземних телеканалів.

Україна вибрала більш новий формат DVB-T2.

Такі сет-топ-бокси вже з'явилися в спеціалізованих ужгородських магазинах. Вони дозволяють приймати обидва цифрових формату. Але незабаром може бути прийнято рішення про кодування цифрового телесигналу і ці приймачі стануть непотрібними.

Крім того, зараз вони не можуть приймати канали високої якості зображення HD. Так що варто почекати кілька місяців, поки ситуація не проясниться і лише потім визначатися з покупкою.

[funt3]

Нацрада переоформила ліцензії ТОВ "Зеонбуд"



18 січня Національна рада переоформила ліцензії провайдера цифрової національної телемережі ТОВ "Зеонбуд" у зв'язку зі зміною посади керівника та зміною телевізійних каналів у трьох містах.

Посада у документах раніше називалася "Директор", тепер: "Генеральний директор". Нині її обіймає Віктор Галич. Канали змінилися такими:

• на мультиплекс МХ-2 у м. Кузнецовську Рівненської обл. з 62 на 22;
• на мультиплекс МХ-3 у м. Ковелі Волинської обл. з 54 на 59;
• на мультиплекс МХ-5 у м. Донецьку з 54 на 29.

[симчич]

Нацрада планує провести повторний конкурс на цифрове мовлення

Національна рада невдовзі планує оголосити повторний конкурс на вільні місця в мультиплексі МХ-5 для регіональних і місцевих мовників. Про це було повідомлено під час брифінгу Національної ради, що відбувся 18 січня 2012 року.

Минуло півроку від часу першого відбору. Як зазначає прес-служба Нацради, за цей час відбулися ґрунтовні зміни в українському інформаційному середовищі та певною мірою призабулися торішні недопрацювання, які багатьом конкурсантам завадили стати переможцями.

"Очевидно, що умови, у яких ми зараз плануємо оголошувати конкурс, дуже відрізняються від тих, які були влітку. Нині збудована цифрова мережа, є компанії, які з нею працюють. Потенційних учасників я закликаю, по-перше, перейняти досвід, а, по-друге, оцінити конкурентні умови роботи, а не перебувати в очікуванні, як це було на минулому конкурсі", – роз'яснює ситуацію член Національної ради Микола Фартушний.

Умови участі будуть оприлюднені в день оголошення конкурсу. Голова Національної ради Володимир Манжосов під час брифінгу нагадав алгоритм його проведення: "Ми плануємо оголосити конкурс 25 січня цього року. Потім, згідно із законом, протягом місяця ми прийматимемо всі документи та заяви компаній на участь. Після закінчення терміну прийому документів упродовж місяця має відбутися розгляд конкурсних заяв. Тобто протягом трьох місяців будуть вирішені усі поточні питання".

[genych]

Нацрада: «Зеонбуд» виконав фінансові та інвестиційні зобов'язання, ретранслює 21 канал

Національна рада з питань телебачення і радіомовлення на засіданні 25 січня підвела підсумки перевірки провайдера загальнонаціональних мультиплексів МХ-1, -2, -3, -5 «Зеонбуд». Регулятор не виявив порушень і констатував виконання компанією ліцензійних зобов'язань.

Перевірка «Зеонбуду» була плановою, пов'язаної з першим роком діяльності. Вона проходила в грудні за участю не лише фахівців Нацради, але і представників УДЦР та Концерну РРТ.

За словами першого заступника голови Нацради Оксани Головатенко, встановлено, що «Зеонбуд» виконав у повному обсязі фінансові та інвестиційні зобов'язання.

Було проведено натурні випробування мережі. За даними Нацради, технічні параметри мережі відповідають стандартам, програми поширюються відкрито. Мережі здійснюють цілодобове мовлення.

Також регулятор встановив, що відповідно до укладених з правовласниками договорів здійснюється ретрансляція 21 загальнонаціональної програми.

За словами пані Головатенко, в МХ-1 ретранслюються телеканали:
«Інтер»,
«Україні»,
«1 +1»,
НТН,
К1,
НТКУ
ICTV,
«Ентер-Фільм».

У МХ-2:
«MTV-України»,
ТОНІС,
СТБ,
ТЕТ,
К2,
М1,
Новий канал,
5 канал.

У МХ-3:
«Мега»,
«Ентер мьюзік»,
«Погода ТБ»,
Star TV,
Real Estate TV.

Результати перевірки Нацрада прийняла до відома.

Тепер Національна рада планує проведення спільної з «Зеонбуд» прес-конференції. Вона повинна відбутися 31 січня о 14:00 на території Концерну РРТ. На прес-конференції мають бути фахівці, які брали участь у перевірці.