НОВИНИ УПЛ

[симчич]

Розгром на Олімпійському: шість м'ячів Говерлі від Динамо

Команда Сергія Реброва робить безпроблемний крок до перемоги в чемпіонаті

Після нічиєї в попередньому турі з «Шахтарем», своїм головним конкурентом у боротьбі за чемпіонське звання, у «Динамо» тепер все в їх руках, а точніше ногах. При цьому дуже важливо не втрачати очки в матчах з тими командами, які явно поступаються киянам у класі. До числа останніх якраз і належить «Говерла».

Гості були змушені вийти на матч без футболістів, орендованих у «Динамо». Це, насамперед, воротар Максим Коваль та польові гравці Віталій Ягодінскіс, Сергій Люлька, В'ячеслав Лухтанов, Лукман Аруна, Сергій Мякушко, Віталій Каверін та Дмитро Хльобас. Враховуючи те, що практично всі вони в тій чи іншій мірі задіяні в іграх чемпіонату країни, самі розумієте, який головний біль з-за цього виникла у наставника ужгородців В'ячеслава Грозного. Так що йому довелося перекроювати склад порівняно з недавньою зустріччю з «Зорею» до невпізнання.

У киян таких проблем не було і вони з перших хвилин пішли в наступ на ворота «Говерли». Перевага господарів поля швидко втілилося в життя. Вудіння на 12-й хвилині Джермейн Ленс промчав по лівому флангу і виконав точну передачу на лінію воротарського майданчику, де вище за всіх вистрибнув Артем Кравець, ударом головою вразив ціль.

Через вісім хвилин рахунок став 2:0 на користь киян. Це Беланда пробігши по полю метрів тридцять віддав передачу праворуч на Андрія Ярмоленка. Той з правого не робочої ноги пробив по воротах і м'яч, зачепивши ногу захисника гостей Іллі Глушицкого, опинився в сітці воріт.

Динамівці не зупинилися на досягнутому і ще через вісім хвилин Артем Кравець зробив дубль. Знову йому асистував з лівого краю Джермейн Ленс, але тепер форвард господарів поля забивав вже ногою і, знову випередивши захисника все того ж Огнадона Акакпо.

А на 31й хвилині «Динамо» отримало право на пенальті. Після подачі кутового м'яч потрапив в руку Акакпо і суддя бід роздумів вказав на точку. До м'яча підійшов Андрій Ярмоленко і забив четвертий гол у ворота «Говерли».

Але і це ще було не все в першому таймі. На 41-й хвилині Артем Кравець вже зробив результативну передачу. Праворуч він прострілив уздовж воріт та так, що набіг Сергію Сидорчуку залишалося лише підставити ногу. 5:0 з таким гандикапів на користь киян суперники пішли на перерву.

Зрозуміло, що зробивши результат у другій половині зустрічі «Динамо» вже скинула оберти, хоча моментів для взяття воріт і тут було предостатньо. А єдиний гол у цьому таймі глядачі побачили на 73-й хвилині, коли вийшов на заміну Олег Гусєв зробив точну передачу на Лукаша Теодорчика, який також з'явився на полі з лави запасних. У цьому епізоді захисники гостей подумали, що зараз буде зафииксирован офсайд, але Теодорчик перебував у правильному положенні і сильним ударом підвів остаточну риску в матчі.

6:0 - динамівці домагаються красивою і переконливої перемоги, зробивши ще один крок до завоювання золотих медалей.

«Динамо» – «Говерла» – 6:0 (5:0)

Гол: Артем Кравець, 12, 28, Ілля Глушицький, 20, автогол, Андрій Ярмоленко, 30, з пенальті, Сергій Сидорчук, 40, Лукаш Теодорчик, 73.

«Динамо»: Олександр Шовковський, Александр Драгович, Віторіну Антунеш, Данило Да Сілва, Євген Хачеріді, Джермейн Ленс, Сергій Сидорчук (Мігель Велозу, '46), Андрій Ярмоленко (Гусєв, '62), Сергій Рибалка, Юнес Беланда, Артем Кравець (Лукаш Теодорчик, '62)

«Говерла»: Дмитро Бабенко, Ілля Глушицький, Лоренцо Шимич, Огнадон Акакпо, Тарас Качараба, Олександру Тудосе, В'ячеслав Акімов (Дмитро Трухін, '46), Олексій Полянський (Мірко Райчевіч, '46), Іван Родіч (Юрій Тома, '85), Валерій Гришин, Максим Фещук

Попередження: В'ячеслав Акімов, 18. Лоренцо Шимич, 50.

Арбітр: Віталій Романов (Дніпропетровськ)

Удари (в ствір): 18 (12) – 5 (0).
Кутові: 4 – 0.
Офсайди: 0 – 0.

Глядачів: 11.247
Оцінка поля: 5
Чесна гра: 8,500 - 7,142.

[симчич]

Волинь у Луцьку зупиняє Шахтар

Чемпіони України в боротьбі за місце в Лізі чемпіонів втрачає важливі очки на виїзді

Вступне слово команд вийшло тривалим, але не гучним. Іншими словами «Волинь» і «Шахтар» поєдинок почали обережно, хвилина йшла за хвилиною, а нічого вартого уваги на полі не відбувалося. Віталій Кварцяний і Мірча Луческу по кілька разів пройшлися до бровки, щоб висловити претензії до футболістів, але ця накачування не сильно вплинула на гостроту їх дій.

Поки ще чинний чемпіон першим створив гольовий момент, але Луїс Адріано свій прорив разючим ударом не завершив, а Дуглас Коста прямим ударом від кутової позначки влучив у ближню штангу. Щоправда, м'яч в повітрі покинув межі поля. Один епізод багато чого змінив у характері боротьби. Тепер «Шахтар» атакував хвилями, «Волинь» оборонялася і чекала свого великого шансу. Звична картина в поєдинках одного з лідерів і середнячка.

В середині першого тайму Бабатунде після кутового у луцьких воріт так вдало підібрав м'яч, що втік з центрального кола на побачення з Пятовим. Справжній хокейний булліт, ось тільки в Нігерії цей зимовий вид спорту навряд чи розвинений настільки, щоб нападник переграв воротаря. Розчарування було глибоким, адже ще одного такого чудового шансу могло й не бути аж до кінця поєдинку.

Донецькі бразильці плели свої звичні мережива на підступах до чужого штрафного, але далі просунутися не могли. Оборона «хрестоносців» планомірно розхитувалася, однак Шуст в гру вступав нечасто. На 33-й хвилині Шабанов після невдалої гри голкіпера на виході встиг перевести м'яч на кутовий. Запам'ятався і цей момент, адже далі «Шахтар» став додавати. На 36-й хвилині гості забили, але суддівська бригада у складній динамічній ситуації зафіксував офсайд. Дві хвилини потому Луїс Андріано уникнув положення «поза грою», перекинув який кинувся на перехоплення кіпера, але в створ воріт не потрапив. При такому тиску свисток на перерву, здається, став рятівним для господарів. Польовий з Політило навіть обнялися...

За нестачі пам'ятних подій на початку другого тайму можна стверджувати, що перерву на користь донецької команди не пішов, а от лучани відпочили і зібралися з думками. «Шахтарю» не вистачало руху в позиційних атаках, адже то тут, то там один-два футболісти зупинялися. Десять ігрових хвилин пішли в нікуди. Один Кобахідзе створив більше, ніж вся приїжджа команда. Довелося Мірчі Луческу шукати підсилення на лавці запасних.

На 63-й хвилині Шабанов не дозволив відзначитися Тейшейрі, а адже перед хавбеком був один Шуст і вся площа воріт. Дві хвилини потому Фреду не пощастило по-крупному, коли він влучив у дальню стійку, а додатковий удар Гладкого заблокував захисник. Після цього сплеску гра стала жорсткою, місцями грубою, ледь не закінчилася бійкою.

Чим менше залишалося часу, тим напруженішою ставала на донецькій лавці. Суперники стали бити по нервовій системі повільними розіграшами, Шуст і жовту картку отримав за затягування часу. Все міг виправити Гладкий, коли бив головою після динамічної флангової атаки і з забійної позиції... промахнувся.

Зовсім несподівана розв'язка могла статися на 87-й хвилині, коли «Волинь» провела багатоходову контратаку, ось тільки Бабатунде у дальній кут-не влучив. А на першій компенсованій хвилині Дентіньо отримав «гірчичник» за картинне падіння в чужій штрафній, хоча господарі вже кинулися оспорювати призначення пенальті.

«Шахтар» не виграв і тепер відстає від лідируючого «Динамо» на 7 очок. Більш того, донецьку команду тепер на 1 очко випереджає і «Дніпро».

«Волинь» – «Шахтар» – 0:0

«Волинь»: Богдан Шуст, Артем Шабанов, Володимир Польовий (Галь Шиш, '74), Івіца Жунич, Олександр Кобахідзе, В'ячеслав Шарпар, Міхель Бабатунде, Темур Парцванія (Олег Гуменюк, '54), Сергій Політило, Ерік Бікфалві, Флорентин Матей (Рэдван Мемешев, '85)

«Шахтар»: Андрій Пятов, Сергій Кривцов, Ярослав Ракицький, Алекс Тейшейра, Даріо Срна, Ісмаїлі (Дентіньо, '78), Дуглас Коста, Тайсон (Ромеро Марлос, '58), Тарас Степаненко, Фред, Луїс Адріано (Олександр Гладкий, '62)

Попередження: Олександр Кобахідзе, 56. В'ячеслав Шарпар, 61. Богдан Шуст, 77. Флорентин Матей, 84. Олег Гуменюк, 88. Міхель Бабатунде, 89. - Тарас Степаненко, 17. Сергій Кривцов, 52. Фред, 89. Дентіньо, 91.

Арбітр: Костянтин Труханов (Харків)

Удари (в ствір): 6 (1) – 16 (8).
Кутові: 2 – 8.
Офсайди: 0 – 2.

[симчич]

Турнірна таблиця після 22-туру:

[симчич]

Калейдоскоп голів в Ужгороді: Шахтар перемагає Говерлу

Господарі поля забивають чемпіону України тричі, але пропускають в свої 7 м'ячів

Черговий тур національного чемпіонату у святковий день відкривав поєдинок в Ужгороді, де місцева «Говерла» приймала донецький «Шахтар». Гості за підсумками минулого ігрового дня опинилися на третьому місці, так що тепер ведуть боротьбу за срібло і путівку в Лігу чемпіонів з «Дніпром», зберігаючи хіба що теоретичні шанси на «золото».

Щоб відкрити рахунок, гостям не потрібна і однієї повної хвилини. Ракицький рвонув з центру на лівий фланг і навісив в центр штрафного майданчика, де знаходився Гладкий, який і підрізав м'яч головою у дальній кут. Повернув у гру Коваль з досади навіть водички сьорбнув, шансів у нього не було. Після такого початку зловив себе на крамольній думці, що далі цікавого футболу не буде. Господарі побояться зіграти у відкритий футбол, ситі гості не будуть настільки активні і агресивні в позиційних атаках. Відразу зізнаюся, що помилявся.

«Говерла» працювала в обороні, Коваль уважно стежимо за дальніми ударами. «Шахтар» атакував всім складом, хіба що П'ятов залишався на своїй половині. Час йшло тихо, противний дощ накрапав, і на 13-й хвилині рахунок став 0:2. Удар Марлоса після перехоплення прийняла на себе стійка, а Дуглас Коста завершив розпочате партнером і співвітчизником. В'ячеслав Грозний з сумним обличчям сидів на лавці, на розчарованих трибунах запанувала тиша.

У наставника «Говерли» був привід засмучуватися, адже до 20-й хвилині його команда програвала вже з великим рахунком. Відзначився знову Гладкий, який замкнув дальню стійку після прострілу Дугласа Кости. Ще до цього гола планувалася заміна Ягодинскіса на Каверіна, але господарям ще потрібно було перебудуватися після провального початку з п'ятьма захисниками. «Говерла» заграли сміливіше, окремі атаки таки доводилися до ударів...

«Шахтар» відрізками взагалі забував про атаки, але на 40-й хвилині після кутового Гладкий примудрився промахнутися з меж воротарського майданчика. Для форварда такого калібру непрощенна технічна помилка. В атаці Хльобас після ідеальної передачі Мякушко опинився один проти голкіпера, і свій шанс реалізував – 1:3 за підсумками першого тайму, в кінці якого «гірники» ще встигли влаштувати штурм воріт суперника.

Другий тайм почався з другого гола закарпатців. П'ятов зреагував на відмінний удар Мякушко, а ледар Дентіньо не встежив за рванувшим на дальню штангу Хльобасом. Він-то головою з кількох метрів переправив м'яч у сітку донецьких воріт. При слизького рахунку від колишньої легкості «шахтарів» попереду залишилися одні спогади. Тепер чемпіону доводилося орати, щоб прости увійти в чужу штрафну, гольових шансів не було взагалі. На 54-й хвилині Мякушко відреагував на заклики В'ячеслава Грозного бути активніше попереду, взяв ініціативу на себе, пішов від чотирьох суперників на лівому фланзі і пробив у ближній кут, де і знаходився не встиг зреагувати воротар – 3:3!

Мірча Луческу на різкий сюжетний поворот відреагував заміною, відправивши на поле другого нападника Луїса Адріано. В минулих іграх такий тактичний хід далеко не завжди себе виправдовував, але нічия змушувала посилювати саме лінію атаки. Бразилець в гру включився відразу, але забити після кутового не зумів. Зате наступного після кутового влучного удару завдав Ракицький – 3:4.

Після сьомого зміни рахунку на полі стала куди спокійніше. «Шахтар» володів ігровою та територіальною ініціативою, «Говерла» шукала свій шанс, але стрімголов вперед ніхто не втік. Розв'язка сталася на 76-й хвилині. Герой останнього розіграшу Юнацької ліги УЄФА Коваленко діагоналлю вивів Луїса Адріано на ударну позицію, а кращий бомбардир групового турніру дорослої Ліги чемпіонів не схибив – 3:5. Коваленко тут же віддав ще одну гольову передачу на Степаненко, якому залишалося не промахнутися з воротарського майданчика – 3:6. Гладкий після кутового змарнував ще одну можливість забити свій третій м'яч – потрапив у штангу. На останніх хвилинах шанс відзначитися був у Каверіна, однак він промахнувся.

Ще був пенальті, який заробив Гладкий, а Тейшейра реалізував. І навальне атака гостей у компенсований час, в якій Коваленко потрапив у хрестовину, Гладкий – в захисника, а після удару Тейшейри реакцією блиснув Коваль. «Шахтар», між іншим, вперше в нинішньому чемпіонаті забив 7 голів в одному матчі і здобув вже одинадцяту велику перемогу.

«Говерла» – «Шахтар» – 3:7 (1:3)

Голи: Дмитро Хльобас, 41, 47, Сергій Мякушко, 53 - Олександр Гладкий, 1, 18, Дуглас Коста, 13, Ярослав Ракицький, 63, Луїс Адріано, 76, Тарас Степаненко, 78, Алекс Тейшейра, 90, з пенальті

«Говерла»: Максим Коваль, Огнадон Акакпо (В'ячеслав Лухтанов, '80), Лоренцо Шимич, Сергій Люлька, Тарас Качараба, Александру Тудосе, Віталійс Ягодінскіс (Віталій Каверін, '22), Мірко Райчевіч (Дмитро Трухін, '74), Сергій Мякушко, Дмитро Хльобас, Максим Фещук

«Шахтар»: Андрій П'ятов, Сергій Кривцов, Ярослав Ракицький, Алекс Тейшейра, Ромеро Марлос (Віктор Коваленко, '73), Даріо Срна, В'ячеслав Шевчук (Дентіньо, '46), Тарас Степаненко, Фред, Олександр Гладкий, Дуглас Коста (Луіс Адріано, '59)

Попередження: Тарас Качараба, 60. Александру Тудосе, 67. - Луїс Адріано, 69. Ярослав Ракицький, 82.

Арбітр: Юрій Мосейчук (Чернівці)

Удари (в ствір): 10 (5) – 22 (13).
Кутові: 1 – 10.
Офсайди: 2 – 2.

Глядачів: 5.500
Оцінка поля: 5
Чесна гра: 7,500 - 8,000.

[симчич]

Все цікаве в першому таймі: Ворскла сильніше Олімпіка

Команда Василя Сачко зміцнює свої позиції в зоні Ліги Європи

Після вильоту у чвертьфіналі Кубка України як раз після дуелі з «Олімпіком» у Полтаві повинні були з особливим нетерпінням чекати ще одного візиту донецької команди, тепер вже в рамках матчу 23-го туру. І хоча втрачене в кубку вже не повернеш, але три очки стали б гарною моральною компенсацією для підопічних Василя Сачко, перед якими маячать дуже привабливі єврокубкові перспективи. До того ж, не будемо забувати, що за перший рік свого перебування в Прем'єр-лізі «Олімпік» вже встиг стати для «ворсклян» незручних суперником – у трьох попередніх матчах полтавці двічі зіграв внічию і одну гру програли.

Уже не раз підкреслювалося, що Василь Сачко є твердим прихильником незмінності переможного складу. Не відійшов від своїх принципів наставник полтавчан і в звітному матчі, в якому стартовий склад один до одного, як і в попередніх іграх. Що ж до гостей, то дискваліфікованого Гошкодерю замінив Бровченко, а в атаці замість Лисенко діяв Моха – це зміни «в старті» після попереднього матчу з запорізьким «Металургом».

Сказати, що команди зі стартовим свистком рвонули з місця в кар'єр, значить покривити душею, а мірне протягом перших хвилин матчу порушила груба помилка захисника «Ворскли» Скляра. Затіяна не до місця обведення перед своєю штрафною, призвела до того, що Шериф відібрав м'яч, і відразу зробив передачу вправо на який набрав хід Кадимяна. Той увірвався в штрафну і без проблем розібрався з Богушем.

Йшла 11-та хвилина гри, але вели в рахунку гості всього трохи. У першій же масованій атаці після передачі Турсунова Громов увірвався в штрафну, але в нього врізався Дитятьєв, і гравець «Ворскли» опинився на газоні. Арбітр Дердо був поруч і вказав на точку. Литовка вгадав напрям удару Ковпака з 11-метрової позначки, але не дотягнувся до м'яча – 1:1.

Те, що «Ворскла» не помітила пропущений м'яч, показав подальший розвиток подій. Через дві хвилини Ковпак з меж штрафного пробив у штангу, а на своєму правому фланзі Турсунов фактично не помічав протидії. Коли ж «Олімпік» заробив кутовий і пішов великими силами на цей стандарт, що послідував провал в обороні був покараний негайно. Скляр, явно відчуваючи провину за свій ляп на початку матчу, на найвищій швидкості рвонув до чужих воріт від своєї штрафної, і коли до них залишалося метрів 25, не входячи у штрафний, вколотив м'яч у дальній кут воріт, і не знижуючи швидкості побіг приймати вітання від своїх партнерів, що перебувають на лаві запасних.

Тим часом, гості продовжували робити помилки біля своїх воріт, і коли на 31-й хвилині Турсунов закинув м'яч у штрафну на Шиндера, ніхто з гравців «Олімпіка» не завадив Антону підробити м'яч і пробити повз Литовки. Незабаром той же Шиндер відправив в гостьові ворота ще один м'яч, але зробив це після удару Турсунова з явного офсайду.

Чотири голи майже за півгодини гри – після такої врожайного на голи відрізка футболісти взяли невелику паузу, і, насамперед, це стосувалося «ворсклян». Господарі подовгу тримали м'яч, часом навіть на своїй половині. Однак це не завадило Кадымяну спробувати домогтися успіху хльостким ударом з меж штрафного майданчика – м'яч пролетів в безпосередній близькості від дальньої штанги. На рахунку Кадымяна був і останній удар у таймі, в якому Дердо компенсував три хвилини. М'яч пролетів мимо воріт, але за мить до удару арбітри зафіксували у донеччанина офсайд.

Строго по рахунку «Ворскла» почала і другий тайм – довгий контроль м'яч, і мінімум спроб йти вперед великими силами. При втраті м'яча господарі не соромилися відійти на свою половину – очевидно було, що розрахунок тепер полтавці будуть робити на контратаки. Одна з них пройшла на 58-й хвилині, коли Турсунов вивіреною передачею знайшов у штрафному майданчику гостей Ковпака, але Литовка своєчасно вийшов з воріт і відбив м'яч на кутовий.

На кінець години гри Роман Санжар використовував дві з трьох замін, але якщо вихід Семенины замість Шерифа був вимушеним (легіонеру «Олімпіка» після пошкодження, отриманого в першому таймі, навіть довелося скористатися послугами «швидкої допомоги»), то Моха не виявляв ніякої активності, а тому поступився своє місце на полі Лисенко. На посилення атакуючої лінії була спрямована і остання заміна – Ситник, місяць тому забивав «Ворсклі» в кубковому матчі, вийшов замість Лебедя.

Однак полтавці як були, так і залишалися повновладними господарями на полі. Час минав – і «ворскляни» зі знанням справи продовжували «сушити» гру. А ближче до основного часу і «Олімпік» змирився з тим, що чергової поразки йому не уникнути, а 4 компенсовані хвилини були абсолютною формальністю.

3:1 – четверта поспіль перемога «Ворскли», яка на відстань двох очок скоротила її відставання від четвертого місця, займаного луганською «Зорею».

«Ворскла» – «Олімпік» – 3:1 (3:1)

Голи: Олександр Ковпак, 13, з пенальті, Олександр Скляр, 25, Антон Шиндер, 31 - Гегам Кадимян, 11

«Ворскла»: Станіслав Богуш, Арменд Даллку, Вадим Сапай, Володимир Чеснаков, Сергій Сімінін, Андрій Ткачук, Олександр Скляр (Денис Дедечко, '80), Артем Громов (Ігор Пердута, '73), Санжар Турсунов, Антон Шиндер, Олександр Ковпак (Олег Міщенко, '84)

«Олімпік»: Ігор Литовка, Олексій Дитятьєв, Андрій Міщенко, Володимир Доронін, Владислав Огіря, Шериф Іса (Ігор Семенина, '46), Максим Драченко, Юрій Бровченко, Валерій Лебідь (Олександр Ситник, '68), Моха Рхарсалла (Володимир Лисенко, '62), Гегам Кадимян

Попередження: Андрій Ткачук, 80. Олег Міщенко, 93. - Шериф Іса, 12

Арбітр: Олександр Дердо (Іллічівськ)

Удари (в ствір): 12 (5) – 3 (1).
Кутові: 6 – 5.
Офсайди: 1 – 3.

Глядачів: 3.500
Оцінка поля: 5
Чесна гра: 8,000 - 7,714.

[симчич]

Голи-красені у Запоріжжі: Металург перемагає Іллічівець

Команда Анатолія Чанцева перериває серію без перемог і закріплюється в десятці

Головний тренер «Металурга» Анатолій Чанцев продовжує перебувати в пошуку. Після нічийного матчу попереднього туру, в якому «металурги» не змогли нічого вдіяти з грали вдесятьох «Олімпіком», наставник господарів пішов на помітні зміни в стартовому складі. І якщо Балич не міг брати участі у грі через дискваліфікацію, то Татарков і Льопа залишилися на лаві запасних, і Юсов і зовсім не потрапив в заявку. У зв'язку з цим проти «Іллічівця» в старті вийшли Каплієнко, Цуріков, Гвилия і Платон, на якого «металурги» зробили ставку в атакуючій лінії. У свою чергу, у «Іллічівця», з урахуванням перемоги тижнем раніше над «Карпатами», зміни були мінімальними – Матвєєв зайняв своє місце в обороні замість Вовкодава.

Гості виявилися повністю готовими до атак «металургів» у стартові хвилини, спокійно тримали підступи до свого штрафного під контролем, але на 6-й хвилині несподівано проморгали передачу у вільну зону на Платона. Той прийняв м'яч в штрафній на межі «поза грою», і з-під захисника пробив по воротах – Гальчук не без праці ногою відбив м'яч на кутовий.

Маріупольці додали в концентрації, більше таких вольностей «металургам» не давали, але і самі попереду діяли без родзинки. Гринь зі стандартних положень «вантажив» м'яч у штрафну, але безроздільно панували захисники. Коли ж на 16-й хвилині той же Гринь взяв гру на себе і на швидкості увірвався в штрафну, Кузнєцов в підкаті зупинив маріупольця з порушенням правил. Арбітр Юрій Грисьо був поруч і вказав на точку. Удар Івана Матяжа з пенальті став розчаруванням і для його партнерів по команді, і для тренерів – м'яч пролетів в метрі від каркасу воріт.

Всупереч відомому постулату про те, що буває, коли не використовуєш явну можливість забити, ніяких неприємних наслідків нереалізований пенальті для «Іллічівця» не потягнув. Всі спроби атак «Металурга», як і раніше, застрягали ще далеко до володінь Гальчука, якщо ж йшли закидання в штрафну, то голкіпер гостей спокійно виконував свою роботу. Лише на 37-й хвилині Жураховскому зліва вдалося розкрити оборону «Іллічівця» і навіть зробити точну передачу на Гвилию, але той з району 11-метрової позначки запустив м'яч над воротами.

Незабаром біля протилежних воріт було куди небезпечніше. Гринь втік від Нестерова в центральній зоні – Старцеву довелося демонструвати свою майстерність, відбиваючи м'яч на кутовий. Ще через пару хвилин небезпечно біля воріт «металургів» було після удару Чурко.

І все ж гол у першому таймі відбувся. Господарі на підступах до штрафного відпрацювали комбінацію в кілька коротких і середніх передач, після знижки Цурікова Платон підробив м'яч і пробив у верхній кут. До Гальчуку не може бути ніяких претензій – він зробив усе, що міг, але такі удари практично не беруться. Так, нехай і під завісу тайму, але розплата для «Іллічівця» і за незабитий пенальті, і за ще кілька втрачених можливостей забити відбулася. 1:0 – перший тайм за «Металургом».

Заміна, зроблена в перерві Миколою Павловим, була вимушеною – Яворський вийшов замість отримав пошкодження Матяжа. Але і ігрова ситуація змушувала гостей змінювати свою тактику. Якщо в перші 45 хвилин маріупольці більше розраховували на контргру, але тепер вже їм потрібно було шукати слабкі місця в позиційній обороні «Металурга». На 53-й хвилині Гринь, виконуючи навіс зі штрафного від бічної лінії, ледь не вразив ворота – більше потурбувати Старцева гостям нічим не вдавалося.

Не страждав від перевантаженості своєю роботою і Гальчук. «Металург» більше концентрувався на контролі м'яча, йшов тільки вперед напевно, особливо активним був на правому фланзі Кулач, але його активність не знаходила для господарів дивідендів.

Гра без моментів, і без воріт не особливо радувала вболівальників, і ті на трибунах були змушені самі розважати себе, співаючи відомі речівки, а також пісні з популярних кінокомедій часів радянського періоду. А свято для них у вигляді гола відбувся після першого за весь другий тайм удару «Металурга» по воротах – та ще якого! Господарі провели атаку з переводом м'яча з правого флангу в центральну зону, звідти Гвилия зробив передачу вліво на Цурікова, який, увійшовши в штрафну, вистрілив точно в ближній верхній кут – 2:0. По накатаній господарі незабаром заробили кутовий, після якого в штрафній гостей виникла паніка, і в ній Гальчук зумів відбити удар Лисицького з лінії воротарського майданчика.

З-за димового шоу, влаштованого уболівальниками, арбітр додав до основного часу 5 хвилин, але їх «Металург» провів дуже спокійно, тримав гру під своїм контролем, і довів матч до такого необхідного переможного результату. 2:0 – «Металург» в турнірній таблиці, обійшовши «Олімпік», піднімається на дев'яту сходинку.

«Металург» З – «Іллічівець» – 2:0 (1:0)

Голи: Руслан Платон, 43, Андрій Цуріков, 83.

«Металург» З: Максим Старцев, Олександр Каплієнко, Артур Кузнєцов, Андрій Нестеров (Віталій Лисицький, '65), Павло Пашаєв, Руслан Платон (Сергій Рудика, '92), Андрій Цуріков, Валериане Гвылыя, Ігор Жураховський (Віталій Гавриш, '63), Нурудин Орелеси, Владислав Кулач

«Іллічівець»: Євген Гальчук, Олександр Матвєєв, Іван Цюпа, Руслан Зубков, Сергій Вакуленко, Сергій Шевчук, Іван Матяж (Сергій Яворський, '46), В'ячеслав Чурко, Рінар Валєєв, Сергій Гринь, Дмитро Скоблов (Максим Ілюк, '69)

Попередження: Олександр Каплієнко, 91. Сергій Рудика, 94

Арбітр: Юрій Грисьо (Львів)

Удари (в ствір): 5 (4) – 7 (4).
Кутові: 6 – 7.
Офсайди: 3 – 2.

[симчич]

Карпати перемагають Чорноморець і йдуть з останнього місця

Львів'яни дотиснули «моряків» у другому таймі

Після поразки маріупольського «Іллічівця» в Запоріжжі у львівських «Карпат» з'явився реальний шанс залишити останнє місце. Для цього потрібно було обіграти на своєму полі одеський «Чорноморець», який не може виграти вже дев'ять турів і сам занурюється все глибше (до зони вильоту не так і багато, хоча деякий запас міцності є).

Стартові хвилини пройшли в запеклій боротьбі, а найактивнішими були... наставники команд. Суперники показували хороший рух в середині поля, так що комбінувати доводилося при тимчасовому цейтноті, а це значно збіднювало подієвий ряд. «Карпати» подали три кутових, і це створило враження, що «Чорноморець» грає від оборони. Так і половина першого тайму пройшла.

Час минав, характер боротьби не змінювався, воротарі в гру вступали нечасто. У чому додали «моряки», так це в активності в середині поля, звідси кілька перспективних перехоплень. Правда, малою кількістю гравців розвивати комбінації було непросто. Показовою для всього тайму стала контратака гостей на 38-й хвилині. Після довгого пасу Васін опинився на оперативному просторі з двома опікунами на плечах, впевнено обробив м'яч, а от віддати передачу під удар не було кому. Довелося віддавати назад, і перспективна атака захлинулася.

Єдиний реальний шанс забити був у Кабаєва на останніх хвилинах першої половини. З лінії штрафного півзахисник «Чорноморця» бив на виконання, але у відкритий дальній кут-не влучив. Після цього промаху згадалося, що в 11-ти останніх матчах чемпіонату переживають не кращі часи одесити забив лише два голи.

Перед стартом другого тайму вболівальники організували димову завісу, на трибунах загорілися пластикові сидіння, так що арбітр був змушений на деякий час перервати поєдинок. Після рестарту «Карпати» як і раніше атакували суперника, але не настільки гостро, щоб відразу відкрити рахунок.

Все могло змінитися на 55-й хвилині, коли одеська оборона тріснула на правому фланзі, от тільки після удару Шведа м'яч з дзвоном влучив у ближню штангу. У наступній атаці галичани породили паніку в оборонних рядах суперника, але знову не зуміли завдати акцентованого завершального удару. Слідом з середньої дистанції бив Худоб'як, і знову за чорноморського воротаря зіграла права стійка. На кінець ігрового години Мартинюк з небезпечним ударів Кльоца впорався вже самостійно.

Після такого залпу моментів вистояти «Чорноморцю» було складно. Одесити стали віддавати більше бракованих передач, часто порушували правила, а про контргру навіть не замислювалися. Львів'яни володіли помітною ігровою перевагою, але конвертувати його хоча б один гол не виходило. І все-таки без розв'язки не обійшлося. На 77-й хвилині «моряки» не встежили за Костевичем після подачі кутового.

Найкращою профілактикою проти атак суперника стала активність галичан в заключному відрізку матчу. «Чорноморець» не міг відігратися тому, що продовжували атакувати «Карпати». А тут ще Мартинюк на позиції останнього захисника махнув повз м'яча, а тільки-тільки вийшов на заміну Страшкевич вразив незахищену мета. Тут же Карноза перевірив на міцність поперечину. А вже в компенсований час м'яч після удару Кабаєва і рикошету потрапив у штангу львівських воріт. Ось такий насичений другий тайм після монотонного першого.

«Карпати» – «Чорноморець» – 2:0 (0:0)

Голи: Володимир Костевич, 78, Вадим Страшкевич, 87.

«Карпати»: Роман Мисак, Андрій Гітченко, Артур Новотрясов, Мар'ян Швед (Вадим Страшкевич, '83), Денис Кожанов (Василь Кравець, '87), Володимир Костевич, Денис Мірошниченко, Олег Голодюк (Артур Карноза, '62), Дмитро Кльоц, Ігор Худоб'як, Муртаз Даушвілі

«Чорноморець»: Юрій Мартищук, Артем Філімонов (Олександр Калита, '72), Владислав Щетинін, Гіоргі Гадрани, Євген Мартиненко, Олег Данченко, Сергій Петько, Анатолій Діденко, Євген Смирнов (Вадим Яворський, '63), Владислав Кабаев, Денис Васін (Євген Мурашов, '81)

Попередження: Сергій Петько, 67. Анатолій Діденко, 70.

Арбітр: Олександр Головков (Сєвєродонецьк)

Удари (в ствір): 12 (5) – 5 (1).
Кутові: 8 – 2.
Офсайди: 1 – 1.

Глядачів: 7.820
Оцінка поля: 5
Чесна гра: 7.250 - 7,500.

[симчич]

Нічого не змінюється: Зоря знову не по зубах Дніпру

Бездоганні контратаки луганчан змусили капітулювати команду Мирона Маркевича

Одним з найбільш інтригуючих питань напередодні зустрічі «Дніпра» з «Зорею» був склад дніпропетровців, якому Мирон Маркевич довірить зіграти в Прем'єр-лізі якраз між матчами півфіналу Ліги Європи. Наставник прогнозовано викликав серйозну ротацію, залишивши поза заявки Федецького і Дугласа, а також відправивши у запас ще шість виконавців. У підсумку, з перших хвилин проти луганчан грали лише три футболісти, які виходили в «старті» і з «Наполі»: голкіпер Бойко і опорні півзахисники Канкава з Федорчуком. Ризикований, але цілком виправданий крок тренерського штабу «Дніпра».

Юрій Вернидуб, незважаючи на перемогу в попередньому турі, зробив у стартовому складі п'ять замін. Опанасенко і Пилявський грали в обороні замість Гордієнко і Білого, а Любеновіча, Малишева і Тотовицького в півзахисті змінили Ліпартія, Чайковський і Хомченовський. Таким чином, склад «Зорі» скоріше нагадував той набір виконавців, який не починав, а завершував матч тижневої давності з донецьким «Металургом».

Багатьом пам'ятна, що «Дніпро» ось вже більше трьох років не міг обіграти «Зорю», в трьох останніх матчах набравши з луганчанами всього одне очко. Така статистика господарів зовсім не радувала, і не дивно, що вони активно почали матч: в атаці найпомітнішим був Селезньов, а ось самий видовищний епізод на старті зустрічі вийшов з участю Матеуса. Бразилець ефектно пробивав «ножицями» після довгої передачі, але м'яч пролетів набагато вище воріт.

Дніпропетровці продовжували грати «першим номером»: підопічні Анатолія Чанцева впевнено тримали оборону, але зовсім нічого не створили в атаці. Незважаючи на відсутність гольових моментів, що в одних, що біля інших воріт, матч за рахунок високих швидкостей виглядав захоплююче. Вагоме позиційна перевага була у «Дніпра», але чи не перша серйозна контратака «Зорі» принесла гостям результат: Хомченовський обвідним ударом з лінії штрафного вразив дальній кут – 0:1.

Пропустивши, команда Мирона Маркевича явно занервувала, і гра перемістилася ближче до центрального кола. Але поступово «Дніпро» повернув собі територіальну перевагу, і тепер атаки господарів виходили більш акцентованими. Кілька разів довелося вступати в гру Шевченка, який в одному з епізодів відбив потужний удар зі штрафного Матеуса. Однак стримавши натиск «Дніпра», луганчани провели зразкову контратаку і подвоїли результат. Після передачі з лівого флангу від Караваєва забутий захисниками Будковський точно пробив метрів з тринадцяти – 0:2.

З початком другого тайму сценарій матчу на «Дніпро-Арені» не змінився: безуспішне розкочування м'яча від господарів і максимально своєчасні контратаки гостей. Перерва мало що змінив у діях «Дніпра», так що дуже скоро Мирон Маркевич спробував оживити гру, випустивши на поле Коноплянку і Ротаня. Але не змінилася гра дніпропетровців і з таким підсиленням: захист «Зорі» впевнено руйнувала всі атакуючі задумки півфіналістів Ліги Європи. Більше того, якраз у ході чергової контратаки за участю своїх «джокерів» луганці цілком могли забивати ще. Малиновський виконав витончену передачу в штрафну на Любеновіча, люблячого забивати після виходів на заміну, але м'яч після його удару пройшов у лічених сантиметрах над дальньою «дев'яткою».

В Неаполі «Дніпро» врятувався в останню десятихвилинку, і з «Зорею» також команда могла хоча б «розмочити» рахунок у цей відрізок часу. Коноплянка м'яко навісив в район дальньої стійки, звідки добре пробив головою Калинич – трохи неточно. Далі Ротань пробив здалеку, Селезньов змінив траєкторію польоту м'яча, але як раз в руки Шевченка. Непогано Калініч бив головою і після закидання м'яча від Ксьонза – голкіпер також зіграв впевнено.

Безперечно, з натхненням грав «Дніпро» на фініші матчу, але завдяки бездоганній грі воротаря і захисників «Зоря» впевнено довела матч до заслуженої перемоги. Команда Юрія Вернидуба підтверджує традицію успішних матчів з «Дніпром», а дніпропетровський колектив може реабілітувати тріумф виключно з «Наполі».

«Дніпро» – «Зоря» – 0:2 (0:2)

Голи: Дмитро Хомченовський, 27, Філіп Будковський, 43

«Дніпро»: Денис Бойко, Олександр Сваток, Александру Влад, Папа Гуйє, Бруну Гама, Джаба Канкава, Валерій Федорчук (Євген Коноплянка, '55), Павло Ксьонз, Роман Безус (Руслан Ротань, '54), Євген Селезньов, Матеус (Нікола Калініч, '68)

«Зоря»: Микита Шевченко, Андрій Пилявський, Віталій Вернидуб, Євген Опанасенко, Максим Малишев, Олександр Караваєв, Дмитро Хомченовський (Андрій Тотовицький, '82), Джаба Ліпартія (Желько Любеновіч, '59), Микита Каменюка, Ігор Чайковський (Руслан Малиновський, '46), Пилип Будківський

Попередження: Бруну Гама, 9. - Ігор Чайковський, 38. Руслан Малиновський, 62.

Арбітр: Анатолій Абдула (Харків)

Удари (в ствір): 9 (5) – 5 (3).
Кутові: 7 – 7.
Офсайди: 4 – 2.

[симчич]

Динамо «переступив» через Металург на шляху до чемпіонства

Підопічні Сергія Реброва розгромили донецький клуб на НСК «Олімпійський»

«Динамо» в якості номінального гостя НСК «Олімпійський» зустрічалося з донецьким «Металургом» за тур до поєдинку з «Дніпром». Так що киянам важливо було не тільки взяти жизненнонеобходимые три очки, але і максимально зберегти кадри перед зустріччю з підопічними Мирона Маркевича. Які, до речі, в паралельному матчі зустрічалися з «Зорею». Донеччани ж, фактично, втратили шанси на потрапляння за підсумками сезону в Лігу Європи і, позбавлені будь-якого тиску, мали реальну можливість підставити «біло-синім» підніжку.

Вже не 4-й хвилині Артем Кравець дав зрозуміти, що це буде проблематично. Після швидкого розіграшу штрафного форвард киян вийшов віч-на-віч з Паньківим, але кіпер донеччан відіграв самовіддано і надійно. А ось вже через п'ять хвилин він був змушений діставати м'яч з сітки власних воріт. Все той же Кравець в штрафний обікрав Прийма і відпасував в район 11-метрової на Ярмоленка. Андрій другим дотиком відправив м'яч у практично порожні ворота.

Всупереч сценарієм донеччани мали шанс відігратися спусты дві хвилини, але Лазичу не вистачило сантиметрів, щоб замкнути простріл Мораєса з правого флангу.

«Динамо» продовжувало володіти беззаперечним преимущетсвом, але у автора єдиного на той момент гола немов збився приціл. Спочатку на 17-й хвилині Андрій пробив у «молоко» після класної комбінації, яку розпочав на лівому фланзі Ленс, а продовжили у штрафному Сидорчук з Кравцем. Ще через п'ять хвилин м'яч після удару Ярмоленка потрапив спочатку в Паньківа, а потім – над поперечиною.

«Металургу» ж ускладнило життя ушкодження Лазіча, якого довелося міняти на Федотова. І без того безпорадне становище номінальних господарів ще більше погіршився, і на 27-й хвилині «динамівці» подвоїли перевагу. Ленс поборовся на фланзі, увійшов зліва у штрафний майданчик і прострілив у воротарський – Кравець по м'ячу не влучив, але Ярмоленко опинився в потрібному місці і оформив дубль.

Після другого гола «динамівці» дозволили собі трохи розслабитися, за що ледь не поплатилися протягом двох хвилин. Спочатку Мораєс на 32-й наважився на удар, але пробив значно вище воріт. А ось Габріель через хвилину мав реальний шанс ударом майже з лінії штрафного скоротити розрив у рахунку – м'яч рикошетом від ноги Хачеріді ледь не залетів у дальній кут воріт Шовковського.

Такі моменти були лише винятком із загального правила цього вечора. А ось центр оборони «Металурга» провалювався раз по разу. Ще один гол у свої ворота ледь не привіз Прийма на 40-й хвилині, подарувавши м'яч Кравцю. Але Артем не зумів переграти Паньківа.

Здавалося б, до свистка на перерву рахунок не зміниться. Але іншої думки був Хачеріді. Після парашута від Ярмоленко з лівого флангу Євген першим же дотиком точно вистрілив з-за меж штрафного майданчика у дальній кут воріт «Металурга».

Жах для донеччан продовжився через п'ять хвилин після початку другого тайму. Кравець, якому до перерви набридло роздавати гольові паси, вирішив відзначитися сам. І успішно. Поборовшись за м'яч, наблизився праворуч до штрафного майданчика, змістився до центру і точно вистрілив у ближню від Паньківа дев'ятку.

«Металург» «поплив», і на 57-й хвилині пропустив в п'ятий раз. Беланда, помітивши, що вийшов з воріт Паньків, недовго думаючи, ефектно і, головне, ефективно закинув сферу за комір голкіперу донеччан.

Далі на полі спостерігалася гра майже за принципом «Ви – скільки зможете, а ми – скільки захочемо». Чому майже? Та тому, що одні – донеччани – в цей вечір хотіли, але не могли. Інші могли і хотіли, але не вистачало точності. Коли Ярмоленко, коли Теодорчику. То поперечина на шляху, то голкіпер. Але на 77-й хвилині Лукаш все ж забив. Прорвавшись правим флангом у штрафну, форвард киян точно пробив між ніг Паньківа. Ще через три хвилини і без того непристойний рахунок міг стати для «Металурга» взагалі кошмарним. Невідомо навіщо в своїй штрафній рукою зіграв Соболь, а Рибалка з «точки» не зумів переграти Паньківа. Шанс на гол престижу був у Насонова на 88-й хвилині, але його удар зі штрафного прийняла на себе стінка, залишивши до фінального свистка рахунок незмінним.

«Металург» (Донецьк) - «Динамо» (Київ) - 0:6 (0:3)

Голи: Андрій Ярмоленко, 9, 27, Євген Хачеріді, 45, Артем Кравець, 50, Юнес Беланда, 57, Лукаш Теодорчик, 77

На 80-й хвилині Сергій Рибалка не реалізував пенальті (воротар).

«Металург»: Юрій Паньків, Артем Путівцев, Габріель Карвальо, Едуард Соболь, Олександр Насонов, Рум'ян Овсепян (Олександр Нойок, '69), Жуніор Мораєс (Богдан Мышенко, '46), Василь Прийма, Джордже Лазіч (Віталій Федотов, '21), Грегорі Нельсон, Константінос Макрідіс

«Динамо»: Олександр Шовковський, Олександр Драгович, Данило Да Сілва, Домагой Віда, Євген Хачеріді, Юнес Беланда (Віталій Буяльський, '66), Джермейн Ленс, Сергій Сидорчук (Мігель Велозу, '58), Сергій Рибалка, Андрій Ярмоленко, Артем Кравець (Лукаш Теодорчик, '58)

Попередження: Василь Прийма, 49. Рум'ян Овсепян, 52. Богдан Мышенко, 54. - Олександр Драгович, 45.

Арбітр: Юрій Вакс (Хмельницький)

Удари (в ствір): 4 (0) - 19 (12)
Кутові: 3 - 3
Офсайди: 1 - 1

[симчич]

Нічия в Харкові: Металіст і Волинь забивають по три м'ячі

Лучани тричі вели в рахунку – харків'яни тричі відігравалися

Обом командам було що втрачати, адже перемогла команда зберігала б шанси поборотися з «Ворсклою» за єврокубкове місце. До того ж, матч був досить принциповим, свіжі в пам'яті події останньої зустрічі команд у Луцьку, коли вибігли на поле вболівальники, обурені несправедливим, на їхню думку, рішеннями арбітра Кутакова сприяли передчасного закінчення матчу, за що луцька команда була покарана проведенням матчів без глядачів.

Стартові склади обох команд були досить передбачуваними. Після вдалого матчу з «Шахтарем» Кварцяний провів лише одне, і то вимушене, зміна – отримав у тій грі травму Парцванію на правому фланзі оборони замінив Гуменюк, а у ворота «Металіста» повернувся відбув дискваліфікацію Погорілий, залишився на лаві запасних Назаренко.

Ще до початку зустрічі багато експертів пророкували, що суперники навряд чи порадують глядачів великою кількістю забитих м'ячів, і підтримають таким чином високу середню результативність останнього туру. Адже на двох в останніх трьох іграх команди забили тільки один гол, який провів Бікфалві у ворота «Динамо» з пенальті.

З перших хвилин зустрічі оголилися проблеми «Металіста» в організації командної гри, волиняни краще суперника тримали м'яч, але, діючи далеко не на позамежних швидкостях, гості не могли наблизитися до штрафної суперника. Першу атаку на швидкості господарі провели лише на 8-й хвилині, і після фолу Матея на Ковальчука заробили право на перспективний штрафний на фланзі, однак банальний навіс Бобко не був небезпечний для воріт Шуста, який, як і Шарпар, зовсім недавно переїхав з Харкова до Луцька.

Тривалий час нечисленні глядачі відверто нудьгували, лише двічі вітаючи активність на фланзі Болбата, але обидва рази після сольних проходів Сергій прострілював на ногу суперника. Ближче до середини тайму господарі перехопили ініціативу, а втомлений спостерігати за подіями Кварцяний встав з лавки і за звичкою щось емоційно висловив своєму підопічному.

На 25-й хвилині загострив ситуацію Рижук і заробив право на небезпечний штрафний в трьох метрах від кута штрафного майданчика «Волині», після чого відразу згадалося про відсутність Назаренко, адже Бобко з лівої ноги пробив далеко не кращим чином.

Час минав, і було абсолютно незрозуміло, за рахунок чого суперники збиралися забивати. Глядачі млосно продовжували чекати, коли ж футболісти прокинуться і завдадуть хоча б перший удар в площину воріт. На 35-й хвилині господарі цілком могли вперше в матчі не тільки потривожити Шуста, але і відкрити рахунок, але Болбат, отримавши хорошу вертикальну передачу і втік по флангу, увійшовши в штрафну, навіщось почав зміщуватися ближче до центру, після чого Шабанов блокував удар суперника. У порівнянні з матчем проти «Ворскли» харків'яни виглядали набагато впевненіше, але цього явно не вистачало, щоб подолати насичену і грамотно грала оборону волинян.

Грім для «Металіста» гримнув на 40-й хвилині, коли харків'яни, не зумівши вийти зі своєї половини поля, пропустили після першого ж удару суперника у рамку. Політило перехопив м'яч на половині господарів і віддав передачу на лівий фланг Польового, якого ні Бобко, ні Рижук не завадили прострілити у штрафний майданчик, звідки Кобахідзе ударом в дотик з-під Булята відправив сферу у дальній нижній від Погорілого кут. Гол «Волині» ніяк не вплинув на перебіг матчу до перерви, все та ж в'язка гра в центрі поля і абсолютно без просування вперед.

Мабуть, у перерві в роздягальні «Металіста» пройшов серйозну розмову. З початку другої половини харків'яни накрутили темп, і вже на перших хвилинах завдали два удари з середньої дистанції, і якщо Булят пробив в небеса, то Іщенко вперше в матчі змусив Шуста зреагувати на удар у рамку. Через десять хвилин Рахаєв, бажаючи підсилити гру команди в атаці, провів одну за одною дві заміни, помінявши інертних Бобко і Ковальчука на Бесєдіна і Назаренко, але якість гри «Металіста» від цього помітно не покращився. Більше того, гості не тільки вирівняли гру, але і в середині тайму могли зміцнити свою перевагу, однак у штовханині біля воріт харків'ян Матей не зумів пробити з близької відстані повз Погорілого, а добивання партнера було заблоковано.

Рахунок на табло зобов'язував господарів йти вперед, але волиняни до 71-ї хвилини впевнено контролювали хід матчу, коли позначилося високу індивідуальну майстерність Назаренко, який відмінною довгою передачею відправив у штрафну Бесєдіна. Той скинув м'яч Прийомову, потужний удар якого метрів з п'ятнадцяти насилу відбив Шуст.

Нереалізований момент став сигналом до наступу господарів, і додав грі емоцій, а вже в наступній атаці харків'яни зрівняли рахунок. Після введення м'яча з-за бокової Жунич, намагаючись вибити м'яч з-під ноги Каядо, скинув сферу в центр штрафного, звідки Прийомів пробив у дальній кут без шансів для Шуста – 1:1.

Здавалося, що «Металіст» може дотиснути суперника, тим більше, що господарі створили ще один момент, коли Бесєдін забарився у штрафному «Волині» і, зібравши навколо себе кількох захисників лучан, не зумів пробити по воротах. Але харків'яни пропустили на 77-й хвилині, і знову після дуже неузгоджених дій своїх захисників. Довга передача Гуменюка зі своєї половини поля не повинна була нести в собі загрози воротах Погорілого, але гості зуміли доставити м'яч у штрафну, звідки Мемешев прострілив на дальній штанзі на Бікфалві, а румунові не склало труднощів переправити м'яч у порожні ворота – 1:2.

Події в кінцівці матчу продовжували змінюватися з величезною швидкістю. За п'ять хвилин до фінального свистка Прийомів, здавалося, приносить господарями нічию, зумівши після навісу Болбата з правого флангу у високому стрибку головою відправити м'яч у верхній кут воріт Шуста. Але вже через дві хвилини господарі знову опинилися в ролі відіграються команди. Все почалося з відмінного дальнього удару Гуменюка, після якого Погорілий з-під поперечини переправив м'яч на кутовий. Мемешев виконав навіс, і Бікфалві, випередивши Рижука, головою відправив м'яч у ближній від голкіпера кут – 2:3.

Але і в третій раз волинянам не судилося втримати свою перевагу. На третій компенсованій арбітром хвилині Бесєдін після навісу Селіна головою підрізав м'яч у дальній від голкіпера кут, забивши останній гол у матчі – 3:3. Що цікаво, «Волинь» могла таки вирвати перемогу, але Гуменюк не зумів належним чином потрапити по м'ячу, перебуваючи у відмінній для точного удару позиції у штрафному «Металіста».

«Металіст» – «Волинь» – 3:3 (0:1)

Голи: Володимир Прийомов, 73, 87, Артем Бесєдін, 93 - Олександр Кобахідзе, 40, Ерік Бікфалві, 77, 89

«Металіст»: Сергій Погорілий, Дмитро Рижук, Євген Селін, Микола Іщенко, Юриця Булят, Олексій Довгий, Давид Каядо, Кирило Ковальчук (Сергій Назаренко, '56), Іван Бобко (Артем Бесєдін, '54), Володимир Прийомов, Болбат Сергій

«Волинь»: Богдан Шуст, Артем Шабанов, Івіца Жунич, Володимир Польовий, В'ячеслав Шарпар, Міхель Бабатунде, Олег Гуменюк, Сергій Політило, Флорентин Матей, Ерік Бікфалві, Олександр Кобахідзе (Редван Мемешев, '75)

Попередження: Олексій Довгий, 20. Микола Іщенко, 60. Юриця Булят, 85. Євген Селін, 91.

Арбітр: Юрій Можаровський (Львів)

Удари (в ствір): 9 (5) – 9 (5).
Кутові: 3 – 3.
Офсайди: 3 – 3.