Ловись рибко, мала і велика!!!(все, що стосується риболовлі.)

[D-Misha]

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація! Усе, що стосується риболовлі. Розповіді, поради, відео, фото і т.д. Як зловити рибу своєї мрії (короп, сом, щука, синій кит тощо), розповідаємо, коментуємо, ділимось враженнями.

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація! Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

[2vanya2]

Вибір термобілизни для риболовлі

Людина прагне створити для себе максимально комфортну температуру в будь-яку погоду: і в спеку, і в холод, і в дощ. Для рибалок це питання особливо актуальне і ускладнюється тим що ми достеменно не знаємо скільки часу ми будемо сидіти, скільки ходити, і наскільки довго продовжиться наша риболовля, а погода має властивість змінюватись і часом зовсім непередбачувано. Щоб домогтися потрібних результатів, і максимально комфортно себе почувати на риболовлі, а від цього також залежить і результат, слід грамотно вибирати верхній одяг. Крім цього особливу увагу рекомендується приділяти вибору термобілизни, яка не дуже давно увійшла в наш побут, але встигла завоювати популярність серед любителів активно проводити час. Проте всі нововведення, і термобілизна не виняток, овіяні масою міфів, тому варто розглянути їх щоб робити вибір свідомо.

Основною метою термобілизни є відведення вологи від вашого тіла, циркуляція повітря і водонепроникність. Завдяки здатності термобілизни виводити вологу, а не накопичувати її, вона дарує комфорт протягом тривалого періоду інтенсивних фізичних навантажень.

Не вірним є твердження що "для виробництва термобілизни використовуються виключно синтетичні тканини". Термобілизну виготовляють зі штучних матеріалів - поліестеру (лавсану) і поліпропілену і з натуральних - з шерсті, бавовни, також багато виробників створюють фірмові тканини, в яких містяться натуральні і синтетичні волокна в різних поєднаннях. Склад термобілизни не відбивається на її властивостях.

Також надуманим є те що "найтепліша термобілизна пошита з дуже товстого матеріалу". Оскільки в товстих матеріалах нитки можуть слабо переплітатися, що, безумовно, збільшує об'єм тканини. Купуючи термобілизну потрібно враховувати питому масу тканини. Найтеплішою буде найбільш важка.

Кажуть, що термобілизну повинні носити тільки спортсмени. Як зазначає prostoman.com.ua - путеводитель для настоящих мужчин, (де до речі багато цікавої інформації для справжніх активних чоловіків, в тому числі і про рибалку і про полювання), існують моделі термобілизни розраховані для занять спортом і для повсякденного життя. Хочеться відзначити, що термобілизна призначена для водного спорту може тривалий проміжок часу виводити вологу з шкіри і не допускати проникнення води із зовнішнього середовища. Тому вона виробляється з синтетичних тканин. Термобілизна для гірськолижників і сноубордистів шиється з тканин, до складу яких входять шерсть і бавовна. Така білизна здатна протягом багатьох годин виводити вологу. Щоб створити максимальний комфорт термобілизну для повсякденного життя виготовляють з бавовни і шерсті.

Промокла термобілизна сушиться тривалий період. Цьому вислову не варто вірити взагалі. Під час інтенсивного фізичного навантаження термобілизна може трішки промокнути, проте за 3 - 5 хвилин вона самостійно висохне. В тому то і суть використання термобілизни. Така властивість тканини дуже практична для рибалок та туристів, які під час походів не мають можливості просушувати одяг.

Невірною є рекомендація типу "щоб термобілизна не здавлювала тіло, потрібно купувати моделі на пару розмірів більше". До складу тканин для пошиття термобілизни включаються еластичні волокна, які не допускають здавлювання. Також термобілизна, яке не облягає тіло, а висить на ньому, не зможе в потрібному ступені проявляти свої властивості.

В деякій мірі можна погодитися з цим висловом "за термобілизною дуже просто доглядати", однак власнику термобілизни необхідно дотримуватися кількох простих правил:
- не можна виварювати, гладити сушити близько від джерела тепла. Приміром, термобілизна з поліпропілену нагріта до 60 градусів Цельсія повністю втрачає властивості;
- уникати зіткнень тканини з розчинниками та іншими хімічними реактивами;
- для термобілизни рекомендується ручне прання у воді 40 градусів Цельсія, або в крайніх випадках можна використовувати пральну машину вибравши режим «делікатного прання»;
- до ополіскувача додавати антистатик і добре виполіскувати білизну;
- не віджимати! Вода повинна самостійно стікати.

Більшість покупців переконані що дорогі вироби мають кращі якості, ніж дешеві, але насправді ціна виробів формується виробниками і залежить від популярності бренду. Тому товари з однаковою якістю можуть мати ціну, яка в кілька разів відрізняється.

[2vanya2]

Монтаж класичного дроп-шоту

Про дроп-шот і що це за новаторство і божевілля, яке вже захопило пів Європи і майже всю Америку ми вже писали в попередніх наших публікаціях. Розглянули, що вся справа в тому, що дроп-шот дозволяє максимально довго презентувати приманку в одному місці, також ми познайомилися з різноманітними варіантами монтажів дроп-шоту які підходять до тих чи інших умов ловлі і визначили основні типи проводки характерні для ловлі хижої риби методом дроп-шот, адже зрозуміло, що класична сходинка не зовсім підходить для ловлі цим методом. В інтернеті і риболовній пресі можна знайти масу інших публікацій на тему дроп-шоту, але зазвичай в новачків найбільше труднощів викликає монтаж першого оснасщення.

Створення свого оснащення для дроп-шоту не таке вже й складне. Наступний текстом я хотів би Вас, заохотити до вивчення цього методу риболовлі і покажу вам, як легко створити свою власну оснастку.

Під час риболовлі методом дроп-шот я використовую тільки і виключно моножилку. Завдяки їй рухи, що надаються приманці є більш природними і плавними. Звичайно, шнур буде мати свої переваги, але на моє переконання жилка працює набагато краще.

В найпростішому випадку, щоб скласти набір для дроп-шоту знадобиться: гачок з вічком, силіконова приманка і тягарець. У магазинах знайдете спеціалізовані аксесуари для цього методу, але виходячи з мого досвіду я можу з упевненістю сказати, те що є у нас в рибальських коробках цілкоми достатньо. В якості тягарця можна взяти чебурашки, або ж звичайнісіньку джиг-голівку з обрізаним гачком. Гачки також не мусять бути спеціалізованими.

Отже:

1. формуємо з жилки петлю;

2. покладіть гачок так, щоб вістря було звернена до петлі з жилки і просуньте її (петлю) через вушко гачка;

3. петлю зав'язуємо в класичний вузол;

4.кінець вузла - нашу петлю - закладаємо на гачок;

5. змочуємо трохи жилку і затягуємо;

6. на гачок надіваємо приманку;

7. відстань від гачка до тягарця не що інше, як відстань від дна до приманки. Виставляємо її в залежності від того, на якій глибині хочемо працювати приманкою.

Це все, саме так виглядає оснащення для дроп-шоту.

Звичайно, можемо внести незначні зміни - замість гачка, прив'язати карабінчик, за допомогою якого можна більш зручно змінювати приманки і гачки. Крім того, карабінчик можна внести в кострукцію перед тягарцем, це дозволить швидко змінювати його вагу. Можна також купити спеціальні тягарці для дроп-шоту, які дозволяють швидко змінювати відстань до приманки, а отже і глибину ловлі.

Метод дроп-шот є дуже ефективним і вартим для його пізнання. Приманки при такому методі виглядають більш природно, ніж на класичних джиг-головках. При ловлі окуня завжди добре взяти з собою невелику коробку з кількома готовими вищезазначеними наборами, тому що Ви ніколи не знаєте, що спаде на думку вибагливому смаку окуня ...

[2vanya2]

Рибна піцца з тунцем та шпротами

Складники для соусу: 2 чайних ложки томатної пасти; 4 столові ложки пряного кетчупу; 3 зубчики часнику; сіль; перець; орегано; базилік.

Складники для заправки піцци: 1 банка тунця в олії; 30 г копчених шпрот (можна консервованих); 25 г грибів; 1 велика цибулина; 1 болгарський перець; 25 г пікантного твердого сиру; маслини; масло; оливкова олія; маргарин.

Приготування

Для рибної піцци підійде будь який рецепт тіста призначений для приготування піцци, який Ви знаєте та вмієте готувати. В крайньому випадку готове тісто можна купити в магазині (або готові бліни для піцци), але в такому випадку можна дійти і до спеціалізованого закладу, наприклад - пицца, а ми ж хочемо все приготувати самостійно!?.

Одна маленька порада, якщо Ви готуєте тісто самостійно: піцца буде смачнішою, якщо перед запіканням тісто охолодити протягом, не менше як двох годин.

Отже, для приготування соусу для рибної піцци змішайте томатну пасту і кетчуп. Видавіть часник, додайте досить багато солі - приблизно половину чайної ложки, бо тісто зазвичай не солоне. Додайте багато перцю і зелені розтертої пальцями. Змішайте все це.

Злийте масло з тунця. Зі шпротів відірвіть голови, хвости, плавники. Гриби наріжте скибочками, обсмажте їх в гарячому маслі посипавши в кінці сіллю і перцем. Наріжте тонкими скибочками цибулю, перець. На грубій тертці потріть сир.

Бляху для запікання змастіть маргарином. Викладіть тісто на середину бляхи, вимніть його руками таким чином, щоб воно рівномірно розподілилося по всій поверхні. Тісто змастіть оливковою олією. Викладіть і розмастіть приготований соус, залишаючи приблизно сантиметр до краю. На соус викладіть, подрібненого тунця, шпроти, посипте грибами, оливками, перцем і нарізаною цибулею. Вкладіть до нагрітої до 200 ° С духовки, запікайте протягом 13 хвилин. Після закінчення цього часу, посипте піцу сиром і запікайте протягом ще 2 хвилин.

Все! Діставайте, розрізайте і насолоджуйтесь!

Смачного!

[2vanya2]

Хрущ і його личинка - забуті природні наживки для ловлі риби

Останнім часом з розвитком рибальських технологій та постійним вдосконаленням снастей багато рибалок, забули про традиційні природні наживки, а особливо це стосується новачків, які можливо й не знають про такі. А, тим часом, якими б, досконалими не були всілякі штучні приманки, риба завжди буде надавати перевагу наживкам природнім. Сьогодні поговоримо про одну з таких наживок, щоправда вона характерна лише для весняної ловлі.

Хрущ являється прекрасною і дуже поулярною в минулому наживкою, на яку рідко ловлять сьогодні. А дарма, ловля риби на хруща може показати чудові результати, визначні ще й тим, що як правило, попадаються найбільші екземпляри.


Хруща ловлять ввечері близько листяних лісів, на узліссях і полянах за допомогою сачків, або гілок (збиваючи їх на льоту). Але простіше добути його рано вранці, струшуючи з дерев на підстилку.

Ці травневі жуки харчуються листям, тому листя потрібно класти в коробки або банки, де будуть зберігатися жуки. У кришці банки або коробки повинні бути отвори для доступу повітря.

Жуків наживляють на гачки № 7-8 по одному, а на гачки № 4-6 - по два, пропускаючи жало в грудний щиток і виводячи його на кінці черевця. Закидають з ним снасть частіше на течії, за перекатами поблизу берегів з деревами, для чого використовують донні снасті або поплавочні вудочки якими ловлять у схил або в проводку.

Цікавою і здобутливою буває ловля риби нахлистом на цього жука (на течії).

Таку наживку дуже добре, навіть жадібно, беруть головні, язі та жерех і майже завжди самі підсікаються. Отож в річках де проживає така риба обов'язково спробуйте половити на хруща, оскільки, як вже говорилося, як правило, потрапляє велика риба.

Успішною буває ловля риби і на личинку хруща. Вона викльовується з яєчка хруща приблизно через місяць після кладки яєць, харчується рослинами і ховається в землю на глибину 50-60 мм. Головка її бура. Задній кінець тіла потовщений у вигляді мішечка синювато-сірого кольору, ніжки подовжені.

Личинки шукають в перепрілому листі, жирній землі, в парниках і оранжереях. Їх викопують з грунту, і зберігають в коробці з тією ж землею, де вони були знайдені.

Перед наживленням з личинки видавлюють темну масу і, пропускаючи жало гачка під голівку, через все тіло, виводять його назовні.

Ловлять в основному на донні снасті язів, коропів, сазанів, лящів. Найкращий час для цього - весна і осінь.

Знайти личинки травневого жука часто допомагають граки. Вони злітаються саме туди, де багато личинок, і виколупують їх своїми довгими міцними дзьобами.

[2vanya2]

Бічна лінія у риб

У риб і деяких земноводних є абсолютно унікальний апарат, здатний уловлювати найменші коливання води. Називається він - "орган бічної лінії" (по-науковому - сейсмосенсорний орган).

Складається з двох головних каналів, розташованих під шкірою з боків тулуба від голови до хвоста, і безлічі невеликих отворів в лусочках, що з'єднують ці канали з навколишньою водою. Усередині каналів, заповнених слизом, розгалужуються нервові закінчення, які з дуже великою чутливістю сприймають навіть слабкі водні коливання.


У систему "бічної лінії" входять також аналогічні, але значно меншого розміру, канальчики, розташовані у верхній і нижній щелепах риби, в зябрових кришках і навколо очей.

Орган бічної лінії грає величезну роль в житті риби. З його допомогою вона визначає напрямок і силу течії води, може обходити нерухомі предмети, уникати зустрічей з ворогами, підтримувати зв'язок з особинами свого виду, визначати місцезнаходженняздобичі, причому навіть тоді, коли все це вона не бачить.

Експериментально встановлено, що позбавлені зору риби не наштовхуються на перешкоду, а обходять її, оскільки відчувають відбиті від перешкоди коливання води. Причому реагують на предмет (звертають в сторону) не пізніше, ніж перебуваючи на відстані 1-2 см від неї.

Досвідченим шляхом також доведено, що осліплена щука здатна полювати за допомогою бічної лінії, але коли цей орган пошкоджений, зловити здобич щуці не вдається: вона, хоч і голодна, навіть не реагує на плаваючу поруч рибку.

За допомогою сейсмосенсорного органу риби чуйно реагують на всі коливання, які передаються воді ззовні: стук на березі, на човні, вібрацію судна, вибухову хвилю і т. п. Все це рибалка повинен знати, враховувати і вести себе під час риболовлі вкрай обережно і тихо.

[2vanya2]

Квітневий лящ

В цей період весни сонце з кожнем днем гріє все сильніше а вода в водоймах стає все теплішою. Зрозуміло, що мілководдя прогрівається досить швидко, а на ділянках з темним грунтом цей процес йде ще швидше. Напівсонний після зими лящ напрямляється в такі місця як невеликі затоки, стариці та канали на переднерестовий жор.

Прогнозувати щось важко, але потрібно розуміти що ситуація може досить швидко змінюватись, і якщо сьогодні Ви не потрапили на клювання, то завтра, або ж в наступний вікенд все може кардинально змінитися, і Ви в тому ж місці попадете на зграю ляща з відмінним апетитом. Така активізація у ляща з'являється в преднерестовий період. Цкавим є те, що в цей час, лящ, готуючись до нересту "одягається" в шлюбний наряд: на лусці з'являються невеликі білі крапки.

Зазвичай із приводу того яким способом краще ловити ляща весною існують різні думки та суперечки, ситуація ускладнюється ще й тим, що переважно у всіх регіонах нашої країни в цей час діє нерестова заборона, і як правило, дозволяється ловити тільки на одну вудочку з одним гачком. На мою думку, кожен з способів, за умови майстерного володіння снастю і розуміння ситуації на водоймі, по своєму хороший і може бути результативним. Проте, схиляюся до того, що найкращим вибором буде фідер. Ним можна робити далекі закидання, а підгодівля завжди буде знаходитися поряд з гачком та в одній точці. Ним можна ловити як на течії так і на тихій воді, як у вітряну так і в безвітряну погоду, що викликає труднощі при матчевій ловлі.

Наявність ляща на мілководді можна визначити візуально. При активному годуванні, лящ підіймає хмарки каламуті, на поверхні води з'являються брижі, і спливають бульбашки повітря. Якщо Ви натрапите на таке місце то можете бути впевнені - ловля ляща буде вдалою.

Невід'ємним компонентом успішної ловлі ляща є підгодівля. Важливо у базову суміш прикормки додати тваринну складову. Дрібний опариш концентрує на деякий час зграю лящів в точці ловлі. Для підгодівлі вибираю орієнтир на протилежному березі й роблю закид годівницею, після цього докидаю ще 2-3 кулі вручну (якщо відстань не дуже велика). Для далеких відстаней знімаю з оснащення поводок, а годівницю міняю на найбільшу. Зазвичай 5-10 точних прикормових закидань зроблених в одну точку вистачає для того щоб приманити зграю лящів, далі прикормка додається по мірі ловлі.

Часто рибалки вважають, що всі ці шльопання великими годівницями відлякують обережного ляща. Але насправді голод і цікавість беруть гору і навіть якщо лящ відійшов, він обов'язково повернеться.

[2vanya2]

Досконале знання і дослідження особливостей водойми - важливі елементи для успішної рибалки

"Клювало вчора і буде клювати завтра" - рибальський жарт, проте, як відомо, в кожному жарті лише доля жарту. У пошуках рибальського щастя рибалки вирушають за тридев'ять земель, купують найсучасніші снасті та різноманітні аксесуари, викидають десятки кілограмів підгодівлі. І частенько трапляється так, що всі ці старання не дають очікуємого результату. А чи потрібно намотувати ці сотні кілометрів чи краще пошукати свій трофей на місцевій водоймі?

Ви не замислювалися, чому рибалки, які живуть поруч з водоймою, практично завжди з уловом? Відповідь проста: місцеві краще знайомі з нюансами та особливостями даної водойми, досконало знають її, відчувають потреби риби, що в ній проживає. Вони знають кожну брівку і вміють вибирати зручний час для ловлі. Ось і виходить, що «місцеві аборигени з непоказними снастями обловлюють приїжджих».

Виростаючи до пристойних розмірів, будь-яка риба стає дуже обережною і просто так на гачок не попадеться. Тому для ловлі трофейних екземплярів потрібні терпіння, цілеспрямований пошук та вивчення особливостей водойми і риби яка в ній мешкає.

Щоб швидше вивчити водойму розгадати її особливості корисно спілкуватися з іншими рибалками, читати статті в газетах, журналах і на місцевих рибальських форумах (якщо такі є). Але не забувайте, що вірити всьому не обов'язково. З усієї отриманої інформації потрібно витягти саму суть, не звертаючи уваги на прикрашання. Достовірні повідомлення зазвичай підкріплюються фотографіями. Запам'ятовуйте місця з найкращими уловами, в який час року і при якій температурі було більше клювань. Відстежування ситуації на водоймі підвищить результативність виїздів і не дасть пропустити короткочасний жор.

Незаперечний плюс місцевої водойми - це можливість частіше ходити на риболовлю (до або після роботи). Постійно експериментуючи, ви будете знати, яку наживку вибрати в наступний раз, щоб не витрачати час. Часті виїзди дозволяють швидше накопичувати досвід: відслідковувати переміщення риб, зміни їх смакових пристрастей, дізнаватися закономірності клювання і порівнювати результати риболовлі декількох років. Щоб структурувати всі спостереження і використовувати їх у майбутньому, рекомендую вести власний рибальський щоденник, в який записувати місце ловлі, погодні умови, фазу місяця та особливості кожної рибалки. Це дасть змогу аналізувати та робити однозначні висновки щодо впливу тих чи інших факторів на клювання риби.

Щодо трофейних виловів, то також потрібно розуміти, що у різних водоймах статус «трофейної» не обов'язково належить 15-ти кілограмовій щуці або 5-ти кілограмовому лящеві. Ця величина відносна, і скрізь різна - все залежить від конкретної водойми. Простіше кажучи, якщо ви зловили півкілограмового карася в водоймі де роками ловляться тільки стограмові карасики та плотвички, сміливо можете вважати це рекордом!

Вище ми говорили про рибальський щоденник. Так от, варто вести такий щоденник он-лайн, хоча би й у вигляді блогу у нас на сайті, для того щоб можна було достукатись до нього з будь-якого пристрою чи то ноутбука чи смартфона, та в будь-якому місці. По-перше це дуже зручно, по-друге важливою функцією є можливість додавання фотографій, якщо ще не маєте фотопарата то вам сюди -> Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація! , що дозволяє легко запам'ятати місце ловлі і інші важливі нюанси риболовлі, і по-третє - це звичайно можливість знайомитись та обмінюватись досвідом з колегами по захопленню.

[2vanya2]

Тісто - відмінна наживка для ловлі всіх коропових риб

Тісто являється відмінною наживкою для всіх коропових риб, особливо це стосується ловлі в літній період. При приготуванні тіста в нього додають трохи соняшникової олії, яка його охороняє від швидкого розмокання і висихання, сік "червоних" ягід (полуниця, малина чи смородина), мед, корицю, ванілін, сухий акваріумний корм, який володіє специфічним запахом ракоподібних (пара столових ложок на один стакан муки), насіння конопель і соняшнику, попередньо підсмажені і розмелені в кавомолці або ступці, кріп, зубну пасту з різними м'ятними добавками, часник і т.д.

Приведемо кілька рецептів приготування наживок на основі тіста.

Суміш, що складається з однієї столової ложки перемеленої макухи або насіння соняшнику і 2-х столових ложок борошна, замішують з 5 ложками води, а потім опускають її в окріп на одну хвилину.

З дріжджового тіста катають невеликі кульки (розміром з горошину) і опускають їх до утворення світло-коричневого кольору в киплячу соняшникову олію. На таку наживку добре бере короп і лящ.

Столова ложка борошна замішується на молоці до сметаноподібної маси. Потім туди додається дрібка соди і ваніліну, а також трохи цукру. На розігріту пательню, попередньо змащену маслом, наливається столова ложка тіста, зверху розкладається тонким шаром розпушена вата, яка знову заливається ложкою тіста. Готові "млинці" потрібно розрізати ножицями на невеликі шматочки. Така наживка буде міцно триматися на гачку і не тонути в мулі при ловлі на донні снасті.

Безпосередньо на водоймі замішується ложка пшеничного борошна з водою з цієї водойми. Крім цього більше нічого додавати не потрібно, оскільки риба, особливо карась, відчувши запах рідного водоймища, буде брати наживку набагато сміливіше.

[2vanya2]

Ловля щуки - риболовля для терпеливих

Про те щоб зловити метрову щуку мріє кожен з нас. Здійснити мрію не легко, оскільки таки щуки ігнорують приманки, а щоб зловити справді трофейний екземпляр ми повинні бути готові до певних жертв.

Велика риба може нав'язати запеклу боротьбу з рибалкою, чим винагороджує його на численні зусилля, терпіння і втрати багатьох приманок. Я з задоволенням спінінгую в річці, а також в двох невеличких кар'єрах. В вихідні дні на цих кар'єрах спостерігається надзвичайний пресинг зі сторони рибалок. В такі моменти туди не варто навіть заглядати. Іноді спінінгую з човна, але більшість часу з берега. Я затрудняюсь сказати, як краще ловити рибу з берега чи зчовна, тому що щука дуже полюбляє перебувати в прибережних зонах як річок так і водойм зі стоячою водою.

Щуці потрібне укриття, яким може бути навіть товста палиця вбита у вертикальному положенні в дно водойми. У цьому місці хижак може зробити засідку. З кількості обірваних приманок можна зробити висновок, що щука воліє ховатися у більш складних (міцних) укриттях. Річкова щука більш рухлива, і часто переміщається за зграями риб. Причому вони роблять так навіть тоді коли не голодні, але відчувають потребу в знаходженні нового укриття чи засідки. Я свідомо використовую терміни укриття і засідка. Великі риби дуже мудрі і для засідки обирають місця які гарантують їм здобуття корму, хоча іноді вони можуть бути "незручними" і йти всупереч канонам риб'ячої безпеки. Коли хижачка наїсться досхочу, то шукає тихе і безпечне місце. Рибалка має можливість ловити щуку в обох місцях, тому що щука має сильний інстинкт - зловити жертву, що на практиці означає, що вона не пропускає жодної потенційної здобичі.

Ловити щуку одночасно і легко і важко, тому що на даний момент часу, вона може бути в будь-якому місці. Хижачка не уникає ні мілких ні зарослих місць, не страшні їй "лисі" ділянки, а іноді буває, що щука живе і полює у мулі. Звідси власне і виникає попередній вислів одночасної простоти і складності полювання на щуку. Її може зловити будь-хто, або ніхто. На щастя, в кожній водоймі є місця гірші і кращі з точки зору щуки, і їх знання має для спінінгіста неоціненне значення.

В кар'єрі щука за будь-яку ціну буде шукати собі постійне укриття. Найбільше їй підходять такі, з яких вона зможе атакувати. Тому, спочатку потрібно шукати саме такі місця, тому що вони найбільше пророкують успіх. В першу чергу виглядаю ділянки з рослинністю. До таких місць належить не тільки ділянки з явною рослинність, яку видно над поверхнею водойми, а й рослинністю підводною, їх легко виявити з високого берега, з допомогою біноколя або поляризаційних окулярів. Якщо немає, то можемо використовувати так званий рибальський "пенетратор" - тягарець без гачка і приманки на шнурі. Повільно тягнемо його по дні і аналізуємо поведінку, намагаючись таким чином визначити наявність і розташування рослин, або інших об'єктів. Щука любить ховатися в рослинах і чатувати на жертву, виставляючи тільки голову в бік відкритої води. Дуже скоро пристосовує свою шкіру до кольору рослин і стає майже невидимою жертвами. Якщо знайдемо рослини поза досяжністю спінінга, варто пересісти на човна і акуратно обловити такі ділянки з кожного боку. У багатьох випадках, однак, поблизу цих місць можна бродити в чоботах чи забродах.

Коли місць з рослиннісю не знайдено, то варто шукати щуку в безпосередній близькості від узбережжя. Кар'єри мають неймовірно зрите дно і, отже, дуже різноманітне. Коли щука знайде біля берега, яму, достатньо великий валун, гірку, прибережну канаву, пень, і навіть затонуле гірське устаткування, то вона поселяється на такому місці. Якщо в кар'єрі велика популяція хижаків, щука тримається голих мисів що формують протоки між численними ставками кар'єру. Іноді вистачає просто пучок надводної рослинності на метровій глибині, і щука, «липне» до неї в очікуванні годування риби на мілководді, такої як плотва, червонопірка, карась, линок, короп. У багатьох водоймах щука полює активно, тобто плаваючи по всій водоймі очікуючи зручної можливості напасти. Саме таких хижачок ловлю найбільше на річках. Тут також можна знайти багато перспективних місць які легко доступні для спінінгування з берега. Риболовлю завжди варто розпочинати з перевірки заток, в яких біля берега глибше, і течія повільна. В таких закутках майже завжди ховається щука, але впіймати її там важко.

Щука нападає на здобич інстинктивно, рефлекторно. Як наслідок, б'є в шматок металу з енергією, та не замислюючись, за умови, що приманка знаходиться в зоні її блискавичної атаки. Крім того, вік та вага риби мають вирішальний вплив на прийняття рішення про атаку. Це становить проблему для спінінгіста, тому що він ніколи не впевнений, з якою швидкістю повинен представити приманку. Я поступаю так - дане місце обловлюю різними методами. Яку швидкість я використовую? Найменшу, з якою можна проводити приманку. Таких комбінацій дуже багато, тому що ловиться різними приманками, вибір яких може відрізнятись в залежності від водойми. Оберталку в стоячій воді, проводжу на швидкості, яка тримає її на вибраній мною глибині (кожна блешня буде мати іншу швидкість, яка визначається експериментально та з досвідом). Воблер дає більші можливості "гри" приманки на різних швидкостях. Як правило, проводжу його дуже повільно, з частими паузами. Не існує однієї доброї швидкості проводки. Якщо щука полює на відкритому просторі, вона готова до гонитви за приманкою. Якщо ж сидить в укритті в кущах, занадто швидка проводка приманки не дасть їй шансу щоб зібратись для атаки. Таким чином, кожне потенційне місце перебування хижака повинно оцінюватись і обловлюватись індивідуально і по-різному. Хороші виробники пропонують приманки, які зупиняються, зависають у воді на висоті, на якій ми перестали вимотувати жилку. Обожнюю ці приманки, тому що вони не ловлять зачепів а можуть стояти перед ротом хижачки і дратувати її.

Щука не ловиться на саме спорядження, хай навіть найдорожче. Рибалка повинен точно подати приманку, і вміло її презентувати (анімувати). Щука не вимагає від нас витонченості, однак навички презентації часто обмежуються терпеливістю. Багато раз, трапляється що лише після 20 - 30-го закидання в те ж саме місце я мав контакт з рибою. На річці з сильною течією ловлю на оберталку. Також ловлю на неї на скіс і на річках з тихою течією. На сильній течії 'під течію' ловлю на воблер, як і на границі з невеликими затоками, і мілких місцях з частковими зарослями. Тут проводжу його дуже повільно фактично чекаю на щуку. Дуже люблю ловити оберталкою в стоячій воді. Однак, на дуже зарослих ділянках ставлю воблер, оскільки він справніше проходить між рослинами. Вважаю, що риболовля з човна досить важка, але відкриває нові можливості. Ми повинні плавати дуже тихо, щоб не налякати щуку що полює на мілководді. Про бензиновий мотор, мова, звичайно, не йде - тільки електричнимй або весла. Я завжди стаю на значній відстані від потенційного місця знаходження риби і перекидую його не менше як на 5 м. Тихе впровадження приманки в зону атаки найчастіше дивує щуку і риба інстинктивно, тобто, не роздумуючи, атакує приманку. Піймавши одну велику щуку змінюю місце. Часом на перспективному місці в глибокому руслі варто залишитися і до 4-5 год., навіть за відсутності жодних ударів. В таких місцях трапляються найбільші екземпляри, тому власне і говориться що ловля щуки тільки для терпеливих...

[2vanya2]

Фарширована щука

Складники: щука вагою біля 2-х кілограм, одна цибулина, 100 грамів сметани, два яйця, білий хліб, сіль і перець за смаком, лавровий лист.

Приготування:

Найважче в приготуванні фаршированої щуки це правильно відділити шкіру від тушки і потім власне нафарширувати. Спробую описати як мене навчили це робити в Єкатеренбурзі, коли був там на роботі.

До речі зараз є багато вакансій і знайти роботу доволі просто на сайті работа в Екатеринбурге, це колись потрібно було мати знайомих які б там працювали, зараз же, як завжди на допомогу приходить інтернет.

Отже щоб приготувати фаршировану щуку, надрізуємо шкіру біля голови рибини таким чином, щоб потім шкіру можна було відокремити разом з головою.


Повільно знімаємо шкіру від голови до хвоста.

Хребет біля хвоста надрізаємо так, щоб вийняти тушку, а хвіст залишити зі шкірою і головою.

Патраємо тушку.

М'ясо відокремлюємо від кісток, і двічі пропускаємо його через м'ясорубку разом із змоченим білим хлібом і цибулиною.

В отриману масу додаємо густу сметану, яйця, сіль, перець та ретельно перемішуємо.

Отриманою консистенцією начиняємо шкіру щуки. Зверніть увагу, що занадто сильно начиняти не можна, тому що під час варіння маса набухає і шкіра може тріснути.

Загортаємо рибину в марлю, залишивши з обох кінців запас тканини, щоб було зручно опускати рибину в каструлю з окропом, а потім виймати.

Варимо рибину у бульйоні зі спеціями, на слабкому вогні біля 30 хвилин.

Виймаємо, розгортаємо, викладаємо на блюдо, прикрашаємо петрушкою, кружальцями лимона чи моркви (можна і іншими овочами).

Подаємо до столу разом з картопляним пюре та соусом.