Чистка форума (не актуальні дописи)

[boris]

Фото галерея мого міста Умань.
Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

[BMW]

Ось моє село. Яка чудова природа
Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

[argonavt79]

Ось як забавляються у нас на тернопіллі.
Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

[RIZIK]

Моє місто Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

[D-Misha]

Таких Карпат ви ще не бачили. Повільний політ над Чорногорою на пташиній висоті...

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

[D-Misha]

Моя земелько....

Моя земленько ти ріднесенька,
як твій чар описати?
Не затихла ще моя пісенька,
Щоб про тебе співати.
Ніч невидная, ніч тихесенька,
Але сон не приходить.

Моя земелько ти ріднесенька
Святе моє кохання,
Для тебе було перша пісенька,
Тобі буде й остання.

Марійка Підгірянка.

[D-Misha]

Найкрасивіші місця України .

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація! Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

Заснований в 1875 році на базі духовної семінарії у складі 3 факультетів: богословського , юридичного та філософського . У період входження території в Австро - Угорську імперію до 1918 року викладання велося німецькою мовою.
Після переходу в 1918 році Буковини до складу Румунії Чернівецький університет в 1920 році був перетворений в румунський .
У 1940 році , після приєднання Північної Буковини до УРСР , Чернівецький університет був перетворений у радянський державний (з 7 факультетами ) , з викладанням українською мовою.
27 червня 2011 35- я сесія комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО прийняла рішення про включення до списку Всесвітньої культурної спадщини центрального корпусу університету - колишньої резиденції митрополитів Буковини і Далмації .
Корпуси та кампуси .
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича розташовується в 17 корпусах із загальною кількістю будинків 105 од . Загальна площа приміщень становить 110,8 тис. кв.м , в т.ч. навчальна - 66 тис.кв.м.

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація! Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!
Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація! Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

PS: Проектуванням займався чеський архітектор Йосип Главку , випускник віденської академії красних мистецтв . Для зведення стін резиденції спеціально відкрили кілька заводів з виробництва необхідних матеріалів , а також школи підвищення кваліфікації для будівельників. Робота почалася в 1863 (1864) році і була закінчена через 18 років .

Будинки будувалися на століття. Спеціальна технологія кладки цегли , а також розчини з таких несподіваних компонентів як трупи тварин і курячі яйця дозволять університетові простояти ще довгі роки.

[D-Misha]

Неймовірна Івано-Франківщина.....

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація! Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

Мегаліти та святилища.

На Карпатських схилах безмовними вартовими застигли величезні кам'яні брили. Химерні форми деяких з них народжені стихіями природи. Але є серед кам'яних гігантів такі, що несуть на собі незаперечні знаки людського ремесла і жрецького служіння. В прадавні часи ці сакральні мегаліти («великі камені Сили») грали для давніх племен Східної Європи ту ж роль, яку для кельтського Заходу виконували рівнинні кам'яні комплекси на кшталт Стоунгенджу.

Дитинець між бубнами...

Чи не найзагадковіший об'єкт Карпатського краю — скелі в Бубнищі (Бубниську), що знаходяться на віддалі 15 км від Болехова, побіля сіл Бубнища і Поляниці. Вони виникли ще тоді, коли Карпати були дном доісторичного моря. Вулканічна магма, витиснена з надр, застигла химерними вежами і масивами. З давніх часів люди визначили Бубнище як «місце Сили», де при певних обставинах відкривається брама загадкових світів, заборонених людям.

Те, що в Бубнищі знаходилися прадавні жертовники, не викликає сумнівів у дослідників. Один з найретельніших дослідників скельного комплексу — Роман Скворій у книзі «Розгадка Бубнища» припускає, що видовбані на вершинах скель «чаші» півметрового діаметру зі стічними рівчаками могли бути місцями ритуальних офір давніх людей. Можливо, бубни, на честь яких назване святилище, використовувалися для звукового супроводу цих ритуалів. Деякі дослідники пов'язують найдавнішу історію Бубнища з племенами кельтів і фракійців, які жили в Карпатах у другій половині І тис. до н. е.

Матеріальні свідчення тої епохи практично повністю знищені пізнішою діяльністю будівничих прикордонної фортеці X століття. Тільки найбільш монументальні форми «скельної скульптури» ранніх епох «дожили» до нашої доби. Циклопічна фігура ведмедя з північної сторони комплексу, «лев'яча» голова на скелях навколо фортечного майданчика.

Можемо тільки здогадуватися про сакральний ранг цього святилища в часи, коли кельтські, фракійські та гетські царі воювали між собою за кар*патські перевали. Можливо, саме жерці Бубнища благословляли воїнів кельтського вождя Брінія на знаменитий Балканський похід 282—279 рр. до н. е. Адже в еліністичній традиції місцем мешкання «страшних і диких кельтів» вважалися саме Карпати. Серед «метафізичних звичок» кельтів чітко фіксується поклоніння великим каменям, " сакральна енергетика" яких небезпідставно е важалася друїдами могутнім джерелом для ча*клунства. Біля каменів приносилися жертви, на камені наносили містичні знаки.

Навіть у наші часи існують ентузіасти кам'яного візіонерства. Відомий практик тантричної йоги Лодой Пехар (нар. 1954 р.) провів багато годин біля найбільш «критичних» точок енергетичного поля скельного комплексу Бубнища. Він стверджує, що навіть неглибокі медитації біля скель, особливо вночі, дозволяють провести попередню локальну реконструкцію системи вівтарів та шляхів для жрецьких процесій між скелями і каменями колишнього святилища. Місце головного вівтаря він визначив біля підніжжя Одинця (50-метрової скелі з південного заходу комплексу). Лодой Пехар стверджує, що в цьому місці жертви — не виключено, що й людські — приносилися століттями. Куди потім подівалися сліди офірувань? Стерлися часом? Були знищені християнськими ченцями? Невідомо.

Фортечна історія Бубнища пов'язана, зокрема, із запеклими війнами за Карпати між поляками-литовцями з одного боку й угорцями з іншого у чотирнадцятому століт*ті. В Бубнищі та сусідньому Уричі угорці кілька десятиліть протистояли польським королям. Скельний комплекс у ті часи став могутньою фортецею. Сліди мурованих фортифікаційних об'єктів збереглися у печерах між монолітами «головного кола» скельного комплексу. В цій фортеці могло витримувати довгу облогу до півсотні оборонців, що в часи середньовіччя вважалося ознакою стратегічного пункту.

У XIX столітті Бубнище привернуло увагу дослідників давнини та містиків. У 1843 році австрійський ерцгерцог Альбрехт, в оточенні якого історики числять видатних містиків свого часу спеціально відвідав скелі Бубнища. За переказами, вельможного Габсбурґа супроводжував маг і візіонер Карло Селондо, за наказом якого були здійснені розкопи під каменем Малим Одинцем і звідти вивезені «кам'яні таблиці», вкриті загадковими письменами.

Народна містика пов'язує скелі з ім'ям Олекси Довбуша, який у легендах виступає не тільки в іпостасі карпатського Робіна Гуда, але й в якості могутнього чаклуна, здатного спілкуватися з правічними силами гір. Саме у Бубнищі він відновлює сили для боротьби зі шляхтою за допомогою гірської магії.

В наші часи Бубнище вважається одним з центрів паранормальної активності.

Терношорське святилище...

Одне з найвідоміших місць сили Карпатського краю — давнє святилище Терношори поблизу присілка Безульки села Снідавки на Косівщині. На південному схилі гори Терношора, на природному восьмиметровому кам'яному крузі, утвореному двома велетенськими брилами, залишилися солярні символи, накреслені древніми жерцями. Круг «дивиться» на південь. Цілорічно на цей вівтар падають сонячні промені.

Експедиція, яка досліджувала Терношорське святилище у липні 2008 року, виявила декілька ліній Сили», що зв'язують Кам'яний круг з верхніми брилами у нагромадженні каменів. На кінцях цих «ліній Сили» знаходяться так звані «чашні ка*мені», котрі, судячи з усього, використовувалися язичницькими жерцями для офірувань сонячним божествам.

Давні римські хроніки, що оповідають про походи мператора Траяна проти даків, опосередковано підтверджують, що у добу царів Децебала і Буревіста (Буривеста, Боривія) — в кінці першого і в першій половині другого століть християнської ери — карпатські жрецькі колегії мали значний вплив на політику племенних вождів і царів теперішньої Трансільванії та в південних Придунайських землях. Судячи з усього, саме в ті буремні часи, коли Карпати стали місцем зіткнення політичних інтересів даків, фракійців, римлян, кельтів та язигів, жрецтво в гірських святилищах досягло апогею своєї могутності та заможності. Можливо, саме служителі Батька Сонця з Терношорів послали імператорові Траяну велетенського гриба з таємничими і загрозливими знаками, що про нього згадає у своїй хроиіщ Корнелій Тацит. Безумовно, у ті далекі часи мегалітичний комплекс на схилі гори Терношора справляв на стародавніх поган велике враження. Навіть тепер, через дві тисячи років, практикуючі містики свідчать про «сліди жрецької магії», що їх можна відчути біля Кам'яного круга та біля Фалічного каменю, котрий можна побачити на північному боці комплексу. Для введення обраних у медитативний стан жерці цих ідолів, судячи з усього, використовували галюциногенні гриби (деякі різновиди карпатських мухоморів). Шаманські практики та телурична магія були могутніми засобами влади і пізнання в руках спадкових жерців, які з покоління у покоління накопичували і передавали свої вміння. Сучасні мольфари зберіга*ють залишки тієї давньої могутності.

Камінь у Завоєлах...

Село Космач на Косівщині є відомим осередком збереження найдавніших традицій Карпатської землі. Воно стоїть у мальовничій долині, оточене горами. Поряд — майже півторакілометрове громаддя Ґреґіта і Лисини. З тутешніх численних місць сили найвідоміше — Драконячий камінь, який ще називають Каменем Довбуша. Він знахо*диться у присілку Завоєли, в долині річки Ставник.

З усіх карпатських культових каменів-вівтарів дохристиянської доби Драконячий камінь несе на собі найпомітніші сліди цілеспрямованої обробки. Скелю невідомі скульптори минулих епох обробили так, щоби вийшла «драконяча голова», яка підведена назустріч Батькові-Сонцю. Велетенська брила-голова звужується до шиї, що переходить у семиметрове «тіло». А нижче розташований співрозмірний «хвіст». На камені можна побачити також вторинні за значенням зооморфні зображення та петрогліфи.

Дослідник карпатських мегалітів професор Микола Кугутяк у 2006 році виявив на північному боці Драконячого каменя сім дрібних зображень хто нічних зміїв (драконів). Кугутяк також вважає, що перед «пащею дракона» висічено зображення жертвеної тварини — брила довжиною 5 метрів.

Теперішні мешканці Космача кожного року 27 вересня здійснюють Хресну ходу до Каменя, а на Купала навколо Драконячого каменя збирається місцева молодь, котра у своїх співах, забавах і танцях стихійно наслідує язичницькі ігрища давніх предків космачан. Місце сили притягує до себе туристів і практикуючих містиків. За свідченнями останніх, медитації, здійснені біля Драконячого каменю, г.тіроводжуються особливими відчуттями.

Писаний камінь....

З давніх часів «місця Сили» впізнавали за видатними природними об'єктами, котрими ці місця «марковані». Часто «маркерами» слугують величезні брили каміння. Й це правило діє не тільки в Долині Смерті в Андах чи у кам'яних розсипах Сибірського нагір'я. Воно дійсне й для Карпатської метафізики.

На полонині Копілаж у Верховинському районі, на висоті 1221 метр над рівнем моря, знаходиться величезний Писаний камінь — брила довжиною 80 метрів. На поверхні висота брили зростає від трьох до двадцяти метрів. Цей район Карпат порівняно щільно заселений. Навколо Писаного каменю розташовані гуцульські села: Буковець, Устеріки, Верхній Ясенів, Черетів, Білоберізка. Писаним камінь назвали через те, що його поверхню щільно вкривають написи, залишені відвідувачами цього місця сили. Є на ньому автографи невідомих людей і написи, залишені композиторами та літераторами.

Мешканці навколишніх сіл, яким випало століттями жити біля «маркера енер*гетичної брами», створили про «місце Сили» багато легенд і переказів. Деякі чудесні властивості Писаного каменю відомі дослідникам надприродних явищ та містикам.

Відомо принаймні про три властивості Писаного каменю. Перша: камінь знімає депресію, оновлює сили людського організму. Друга: якщо жінка сім разів пройде через прохід, відомий як Ворота Писаного каменя, то позбудеться безплідності. Третя: камінь вперто оминають громовиці та нечиста сила. Тут панують надсвітові космічні енергії, що їх величезна брила здатна акумулювати. У дні перших весняних громів до Писаного каменю йдуть паломники, які намагаються першими доторкнутися до брили і отримати часточку накопиченої нею за зиму енергії. Щодо природи цієї енергії, то тут містики сперечаються. Дехто пов'язує енергетичну сутність каменя із солярними містеріями.

У книзі Громовиці Бердник «Знаки карпатської магії» читаємо: «Місцеві жителі переповідають: ще до сімнадцятого століття Писаний камінь був одним із ритуальних капищ язичників- сонцепоклонників. Сюди приходили ті, хто поклонявся сонцеві і вітру, землі та горам». Ще один цикл легенд Писаного каменю пов'язаний з постаттю опришка Олекси Довбуша. Одна з оповідок стверджує, що саме тут, біля каменю, До- вбуш зустрів старого жерця, який зробив ватажка опришків невразливим для зброї. Радикальніша легенда переповідає, що Писаним каменем Довбуш завалив вхід до печери скарбів.

Скарби Писаного каменя вважаються чи то заклятими, чи то завороженими. Можливо, під «скарбами» слід розуміти не матеріальні предмети, а скупчення тої-таки парасолярної енергії. Особливими якостями також відзначається вода із заглибин на поверхні брили. Ці заглибини називають «слідами лелетів». З «води лелетів» маги виробляють природний афродізіак, механізм дії якого на статеву функцію поки що не розшифровано хіміками. І це також таємничий скарб Писаного.

Сокільська скеля....

Нал дорогою між селами Тюдів і Великий Рожин нависає велетенська скеля. Прямовисне урвище заввишки у чверть кілометра увінчує буково- ялицева лісова корона. Предки теперішніх гуцулів населяли Сокільську (Тюдівську) скелю різнома- нітними персонажами карпатського язичницько го пантеону. Вже одне це свідчить про цю скелю як про «місце Сили».

Мілітарна легенда стверджує, що під скелею було знищене татарське військо. На згадку про цю полію потік, що омиває підніжжя Сокільської скелі, називають Татарським або Кривавим. Легенда ніби підтверджує рольовий знак тутешнього феномену — захисний. Божества Сокільської скелі — Цар Гуцул та Сокільська Княгиня — за переказа*ли захищають край від нападів ворогів — зайд та нечистої сили.

Майже ніхто з дослідників не сумнівається, що в прадавні часи на скелі стояли вівтарі і жертовники. Пам'ять про ті часи збереглася в гуцульських легендах. Там оповідається про двох богів — Чорнобога та Білобога, яким предки теперішніх населенців Карпатського краю щорічно (в день літнього сонцестояння) приносили на вівтарі Сокільської скелі офіру: дванадцять білих і дванадцять чорних кіз. Якось Білобог з Чорнобогом посварилися (одному з них з далося, що його жертовні кози миршавиші за кіз бога-брата). У «діалектичну» біло-чорну суперечку втрутився Цар Гуцул. А дарма. Розлощені боги ув'язнили Царя Гуцула в надрах гори.

Звільнити Царя Гуцула та його гвардію, ув'язнену разом із ватажком, може лише виконання особливого містичного ритуалу. Боги (або ті, хто проти них повстане) мають випустити 4900 соколів, котрі повинні семикратно облетіти Сокільську скелю. А поки Цар Гуцул залишається ув'язненим, на вершині скелі чатує Сокільська Княгиня. Її чари небезпечні для мандрівників. Кажуть, що вона насилає сон та забуття на водіїв автівок, що їдуть гірською дорогою.

Це ще одне свідчення про особливості Сокільсько го «місця Сили». Як і в багатьох місцях-оберегах, його енергії спонукають до примирення з власною присутністю у світі. На Сокільському хребті багато місць з дивною енергетикою. На Яворів- ському камені (Свинячому Гуці) можна побачити сакральні знаки, з Татарським каменем пов'язана чергова легенда скарбів. А на горі Тирча знаходиться потужне місце сили, розташоване між так званими Лесівськими каменями. Там також знайдені петрогліфи древніх карпатців.

Недарма ці місця притягували містиків. В одній з печер Сокільського хребта медитував Бешт — один із засновників хасидизму.

Гарбузівські камені...

Одною з найвизначніших пам'яток Сокільсько го хребта є так зване Гарбузівське каміння. На великому скельному плато, серед високих дерев, знаходиться група брил-монолітів, які несуть на собі сліди обробки. Серед брил особливу увагу привертають сім монолітів, на яких можна бачити геометричні фігури, зображення птахів, людей і складних знаків.

За чотири метри від найвищої скелі розташований камінь еліпсоїдної форми. На його південно- західній стороні можна побачити висічене кругле людське обличчя (або маску) діаметром 20 сантиметрів. На тому ж камені невідомі майстри висікли геометричні фігури і знаки-петрогліфи. Дослідники вважають, що тут було одне з святи*лищ жерців гето-фракійської епохи. Не виключено, що знаки на каменях свідчать про розвинуту в минулому Карпат культуру астрономічних спостережень.

[D-Misha]

Україна надзвичайна.

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація! Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

Не дивлячись на те, що з усіх боків українцям намагаються довести, що вони ні на що не здатні, що найкращий вихід для них – «валити з цієї країни якомога швидше», що дивитися в Україні немає на що і світові на нас начхати, цифри статистики та факти говорять нам речі абсолютно протилежні.

Найбільша країна, що знаходиться в Європі. Країна, що займає 0,41% світової території суші, в якій мешкає 0,85% населення планети та яка приносить 0,20% світового валового національного продукту. Країна, на території якої зосереджена чверть всіх запасів чорнозему на Землі. Країна, яка входить до трійки найбільших постачальників ячменю, є одним з найпотужніших виробників зерна та разом із Францією, Німеччиною та США є одним з найбільших виробників цукрового буряка. Наша країна входить до сімки найпотужніших у світі виробників рослинної олії, свинини, цукру та картоплі. Сотні видатних українців були та залишаються творцями світової історії. Художники та науковці, політики та композитори, актори та письменники – всі вони дають нам можливість за кордоном чи в себе вдома з гордістю сказати: «Я – українець!»

Унікальні факти в Україні...

Першим вищим навчальним закладом в Україні була Острозька колегія, що була заснована у м. Острог князем Костянтином Острозьким у 1576 р. Тоді це були єдині вищі навчальні заклади у східнослов’янському світі.

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація! Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

Найдовша печера України носить назву «Оптимістична» і знаходиться на Поділлі. Це гіпсова печера на глибині 20 м протяжністю 216 км. Найдовша гіпсова печера у світі і друга за протяжністю взагалі, вона поступається лише Мамонтовій печері в США.

В Україні, в містечку Рахові, в оточенні мальовничих Карпат знаходиться географічний центр Європи.

Найстарішим деревом в Україні вважається 1300-річний дуб в урочищі Юзефін Рівненської області.

Українці зробили найбільший у світі келих для шампанського об’ємом в 56,25 л. Як пити шампанське з такого келиха, поки незрозуміло, але це ще один офіційний світовий рекорд Гіннесса від українців.

Третій найвідвідуваніший у світі Макдональдс знаходиться в Києві біля залізничного вокзалу. Цей заклад незмінно потрапляє до п’ятірки найбільш жвавих Макдональдсів світу.

Територією України пролягав один з найбільших історичних транспортних шляхів — «шлях із варяг у греки» — система річкових шляхів і волоків між ними завдовжки 3 тис. км, що пов’язувала північні землі Давньої Русі з південними руськими землями та Балтійське море з Чорним. Протягом усієї давньої історії Україна-Русь виступала мостом між світами Східної Європи і Давнім Сходом, Європою античною, візантійською і латинською.

Україна посідає четверте місце у світі за кількістю громадян з вищою освітою. Населення України належить до найбільш освічених, а кількість людей з вищою освітою на душу населення — вища за середньоєвропейський рівень.

[D-Misha]

Долина нарцисів – один з найкрасивіших куточків України, жива легенда Закарпаття....

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація! Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

Долина нарцисів вважається одним з найкрасивіших і вражаючих пейзажів в Закарпатті. У період цвітіння в травні кожен день сюди приїжджають тисячі туристів з усіх куточків країни і навіть з-за кордону. Це унікальний природний об’єкт, другого такого немає ніде в світі.

Розташована всього в чотирьох кілометрах від старовинного міста Хуста в урочищі Кіреші Долина нарцисів є єдиною в своєму роді. Дикий вузьколистий нарцис – це рідкісна рослина, занесена до Червоної Книги, і тільки тут він виростає всього в 200 метрах над рівнем моря. Інші подібні долини можна знайти в Альпах, гірських районах Балканських країн та Румунії, однак вони займають набагато меншу площу і розташовані на висоті близько 2 тисяч метрів над рівнем моря. Тому Долина нарцисів в Хусті і не має аналогів – білі квіткові килими вистилають в період цвітіння нарциса територію більш ніж в 170 гектарів!

Утворилася Долина нарцисів в Льодовиковий період. Величезний пласт землі сповз з гір, а коли почав сходити і лід, в долину стікали численні потоки води, тому гірським нарцисам і вдалося акліматизуватися в низовини. Однак існує й інша версія появи красивій долини.

Згідно з легендою, саме тут – в долині річки Хустець глянув на своє відображення син німфи і річкового божества Кефісса, надзвичайно красивий, але жорстокий юнак Нарцис. Наповнившись нудиться любов’ю до самого себе, він зачах і помер від серцевої туги, а на місці його загибелі і виріс чудовий квітка з холодною красою та одурманюючих ароматом. З часом з однієї квітки в Хустсько-Солотвинської долини утворилися цілі поля нарцисів, повітряним, ніжним білим хмарою вкривають зелені простори навесні.

Нарцис – квітка непроста, в різних культурах має різні значення, оспіваний багатьма поетами і письменниками. Його називали дурманним, приголомшливим, сонячним, ніжним, холодним. У стародавніх греків нарцис символізував смуток і смерть, у римлян він вважався квіткою переможців, Плутон вважав його символом швидкоплинності любові, а в Стародавній Персії його називали «красивим оком», «створенням краси і безсмертною насолодою». У цієї квітки маса епітетів і безліч значень, йому приписується навіть здатність зцілювати людини, дарувати гарний настрій і позбавляти від тривоги, смутку і депресії.

Яке б значення в різних культурах не мав нарцис, всі гості Долини нарцисів сходяться в одному – в період цвітіння відкривається перед очима ніжна, урочиста, світла і мальовнича картина вражає уяву, а поширюється за сотні метрів аромат чарує. Поєднання вражаючого пейзажу і неземних пахощів переносить в казковий світ краси і світла. Просторі поля, вкриті білим квітковим килимом, назавжди запам’ятовуються гостям чарівного місця, створеного самою природою.

З 1992 року Долина нарцисів стала частиною іншої пам’ятки Україні – Карпатського біосферного заповідника. Зникали з лиця землі квіти, як і букові ліси, альпійські і субальпійські луки взяло під охорону ЮНЕСКО. Сьогодні заповідник займає величезну територію майже в 58 000 гектарів, але Долина нарцисів, не дивлячись на це, вважається найбільш вражаючим його куточком. Побачити красу цієї неймовірної пам’ятки Закарпаття , відчути її пахощі і наповнитися відчуттям краси і єднання з природою просто: все, що для цього потрібно – просто сюди приїхати.

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація! Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!