Ловись рибко, мала і велика!!!(все, що стосується риболовлі.)

[2vanya2]

Ловля риба влітку на поплавчанку поблизу берега водойми

На рибалці деколи створюються ситуації, коли ловля риби набуває проблемний характер, що вимагає від рибалки пошуку вірних шляхів вирішення завдань як по приманенню риби до певного місця, так і по створенню оптимальної снасті.

Такими складними умовами можуть бути, наприклад, ураганний вітер незручного напрямку, сильна вихрова течія, коливання в широкому діапазоні рівня води та її раптові помутніння, а також явна і щільна концентрація риби у вузькій береговій смузі при надлишку тут певного сезонного корму.

У разі, коли літній сезон проходить з постійними сильними дощами, то характер риболовлі одночасно будуть визначати два, багато в чому пов'язаних один з одним, фактора: на багатьох річках потік води стає занадто потужним і навіть каламутним, а рівень підвищеним, що спонукає рибу притискатися до берегів, оскільки боротьба з течією забирає багато сил. Крім того, практично всі теплі пори року основна маса природного риб'ячого корму, тваринного і рослинного походження, зосереджена на мілководдях і поблизу берегової смуги водних рослин. Обидві ці умови, безсумнівно, будуть приводити до того, що найбільш ефективною риболовля на річках стане безпосередньо в ближній береговій зоні, де найбільш уловистою та оптимальною для даних обставин снастю слід визнати поплавкову вудку для ловлі на короткій дистанції - це, до речі, багато в чому задає принципи монтажу оснащень для такої рибалки.

Однак і на інших водоймах з низькою проточністю - ставках, озерах, кар'єрах, водосховищах - риба також прибивається до прибережної зони, особливо там, де спостерігаються значні площі підтоплення низинних берегів високою водою. Тому слід розуміти, що й тут після достатнього прогріву водойм риба в прибережній смузі знаходить не тільки порятунок від надлишкової каламутної води, але і різноманітний корм, причому не один лише місцевий, але і змитий з берегів потоками дощової води.

Звичайно, ловля на вудку особливо важка на річках, коли тут вода значно піднімається, а течія посилюється, оскільки смуга затоплення біля берега стає широкою і в неї потрапляє багато рослинності, прихованої від очей рибалки. Однак нерідко улови в таких умовах бувають вражаючими, якщо тільки вдається знайти потрібний «коридор» для проходу оснащення, а також «догодити» рибі з насадкою і підгодівлею.

Крім того, в дощову пору треба пам'ятати, що біля берега ніщо не стабільно: змінюються рівень і прозорість води, її температура, проявляється нова рослинність, в зону ловлі течією і вітром може нагнати ряску або велику кількість сміття. Риба на все це реагує або переміщенням на інші місця, або переходом на іншу насадку, або загальним погіршенням кльову.

Тому не варто дуже прив'язуватися до місць, де вчора добре клювало - слідом за мінливими умовами у водоймі треба шукати нові ділянки для риболовлі, зокрема на річці, вибираючи ті з них, де течія мінімальна, а глибина на великій течії досить однакова. І на водоймах без течії риба при високій воді прагне до берегових заростей, де вона знаходить рясну поживу. Тому і тут, навряд чи хороший кльов буде там, де дно ідеально чисте, наприклад, на затоплених пляжах - краще ловити безпосередньо біля кордону смуги м'якої водної рослинності, попередньо підготувавши в ній «доріжку» для зручного виважування трофея. Звичайно, при такій непередбачуваній риболовлі треба мати при собі якомога ширший набір насадок і наживок і протягом дня пропонувати рибі то одне, то інше «частування».

Що стосується саме річної техніки поплавкової ловлі поблизу або безпосередньо в рослинності, причому в умовах її можливого підтоплення високою водою, то вона багато в чому схожа на рибалку на вудку під час весняної повені. Однак є і суттєві відмінності.

По-перше, в прогрітій воді риба набагато активніша і більш рухлива, ніж навесні, тому немає особливого сенсу гальмувати рух насадки на течії, а навіть, навпаки, треба їй надавати якусь «гру» не тільки під час ходу в річковому потоці, але і в умовах відсутності течії - так риба її швидше виявить, при цьому клювання на рухому приманку частіше буває більш вірним.

По-друге, при підвищеному рівні води серед заростей риба завжди в достатку знаходить найрізноманітніший корм, що веде до її постійної ситості і примхливості в клюванні, наприклад, риба не хоче клювати на занадто габаритні насадки, або на такі, що не підходять під загальний кормовий фон в даному місці - значить, потрібно потурбуватися про компактні і адекватні до сезону приманки, наприклад, єдиної личинки мотиля, дрібного хробака або невеликої прядки водорості-нитчатки. На відміну від весни, коли у крижаній, каламутній і бідній живністю воді риба швидше буде знаходити нерухому, темну і пахучу наживку. Застосування малої за розміром насадки в свою чергу тягне за собою створення більш легкої снасті з дрібним гачком, змонтованої на відносно тонкій жилці - так оснастка краще гармонує з приманкою і не викликає підозр у ситої великої риби.

По-третє, в теплій воді, та ще й при часто мінливих після злив рівнях і силі течії, риб'ячий корм може подаватися у всій товщі води, тому ловля перестає бути суто донною, як навесні, особливо у водоймах без течії, де біля «трави» все літо дуже ефективна рибалка на повільно падаючу приманку, причому цим способом добре ловляться не тільки всюдисуща плотва, але і карась. І тут снасть треба підганяти під дану техніку ловлі - не застосовувати надлишково важкі оснащення, а огрузку на жилці розподіляти якомога ширше. Однак і на течії, коли бурхливий потік зриває і несе багато нитчатої ​​«зелені» що рухається в товщі води і риба її тут хапає, тому в такі періоди в житті річки в півводи на перекаті може клюнути не тільки звичний тут головень, але і лящ.

[2vanya2]

Фідерне вудилище

В останні роки в середовищі рибалок, любителів донної ловлі риби, відбувається справжня революція. Все більше любителів «дзвіночків» переключаються на ловлю фідером. Не якоюсь там закидушкою - фідером! Однак часто люди купують фідерне вудилище, не особливо замислюючись для яких умов воно призначене. Здебільшого і продавці в магазинах не можуть толково це пояснити. Ось з цим ми і постараємося розібратися.

ТРОХИ ІСТОРІЇ

Не зовсім зрозуміло, чому ця снасть вважається англійською. Адже на протязі довгих років і наші діди, і прадіди, та й ми самі ловили на донні снасті, використовували годівниці і часто слідкували за клюванням по тремтінню вершинки вудилища. А ось обійшли нас рибалки з туманного Альбіону, і лідерство у винаході цього способу ловлі належить їм.

Почалося це все в 50-х роках минулого століття. Перші вудилища були з клеєного бамбука, двоскладові і призначалися для подачі на дно корму в годівниці. У 60-х роках з'явилися вудилища зі склопластику, а разом з ними і перші вудилища зі змінними вершинками різної жорсткості, за якими стали визначати клювання риби. У 70-ті роки в Англії цим способом стали з великим успіхом ловити на змаганнях.

Подальший розвиток ловля риби на фідер отримала в Голландії та Німеччині. Але там умови ловлі сильно відрізнялися від Англії, де більшість рибалок воліли ловити коропа в спокійних водах ставків і на невеликих відстанях. Швидкі і широкі європейські річки змусили скорегувати довжини і стрій (лад) фідерних вудилищ. З'явилися потужні швидкі палиці для ловлі вусаня на сильній течії і на значній відстані від берега. Голландці та німці - визнані майстри ловлі на наддалеких дистанціях. Вражає їх незрівнянна точність закидів на дистанції понад 50 м.

З появою нових технологій і матеріалів фідерні вудилища ставали все більш витонченими і легкими, розширювався діапазон їх ладів (строїв) і тестів з закидаємою вагою. Зараз можна знайти фідерні вудилища довжиною від 180 до 550 см з тестами від 20 до 250 грам і більше. Сьогодні кожен може підібрати фідерне вудилище, відповідно до конкретних умов ловлі, яке б задовільняла ціною і характеристиками.

КЛАСИ ФІДЕРНОГО ВУДИЛИЩА

У першу чергу фідерне вудилище відрізняє велика кількість пропускних кілець - від 10 до 20 в залежності від довжини. Це пов'язано з тим, що при силових закиданнях і виважуванні великої риби навантаження повинно рівномірно розподілятися по всьому бланку, щоб уберегти його від поломок. Зазвичай вудилище складається з трьох частин, але зустрічаються і двоскладові, і тоді їх транспортна довжина становить близько 180 см, що не завжди зручно при перевезенні. Обов'язкова наявність катушкотримача, адже ловля ведеться на деякій відстані від берега.

Друга відмінність фідера - тонка гнучка вершинка довжиною 50-60 см з п'ятьма маленькими кільцями і тюльпаном на кінці. Саме завдяки їй рибалка бачить найменший дотик риби до насадки. До кожного вудилища в комплекті поставляється від 2 до 5 вершинок. Всі вони мають різну жорсткість, від якої безпосередньо залежить і їх чутливість. Жорсткість фідерних вершинок вимірюється в унціях. Чим менше значення - тим вище чутливість. Бувають і винятки. Хтось вказує тест в грамах, а хтось літерним позначенням: m - «медіум», h - «хеві» і т.д.

Фідерні вудилища діляться на кілька категорій, що розрізняються по тесту. Тест фідера - це максимальна вага вантажу, який рекомендується використовувати з даними вудилищем. У недорогих моделей тест занижений, це означає, що палицю можна перевантажувати на кілька десятків грам. Дорогі моделі дуже точно відкалібровані, і для максимально далекого закидання краще використовувати годівниці на 20-30 г нижче тесту. Якщо ж дистанція ловлі не критична, скажімо 30 м, то якісне вудилище без особливих зусиль закине туди годівницю, навіть якщо буде незначне перевантаження.

ПІКЕР (PICKER)

Фідерні вудилища цього класу мають довжину від 180 до 300 см, тест від 10 до 40 м. Вони призначені в основному для ловлі у водоймах з незначною течією, ставках і озерах. Прекрасно підходять для ловлі на відстанях до 20-30 м і з короткими повідцями. Короткі бланки - 180 і 210 см - дозволять ловити в місцях, де гілки дерев звисають низько над водою. Їх коник - дистанції від 10 до 20 м. Незамінні вони будуть і при ловлі з човна. Основний об'єкт ловлі - невелика рибка. Проте, якщо клюне випадковий «бонус» під кілограм, пікер такої довжини впорається з ним без проблем.

Якщо планується цілеспрямована ловля риби вагою від 500 до 1500 г, краще взяти пікери довжиною 270-300 см. Ними легше буде керувати великою рибою, та й закинути при необхідності можна значно далі.

LIGHT (MEDIUM)

Це фідерні вудилища довжиною від 330 до 360 см і з тестом до 60-80 гр. У фідерній ловлі вони найбільш популярні, так як перекривають практично всі умови ловлі. Це канали і річки з помірною або середньою силою течії, ставки і озера, а також різні водосховища. Подібними палицями комфортно ловити на дистанції від 25 до 40 м. Великий лящ і короп до 5 кг - це якраз та риба, на яку полює рибалка з таким фідером. Комфортною буде і ловля з довгими, від 100 до 200 см, повідками.

HEAVY

Це вже серйозні фідерні вудилища для серйозної риболовлі. Довжини від 360 до 420 см, тест від 100 до 150 гр. Це палиці для ловлі на великих відстанях у водоймах без течії, а також на річках і каналах з швидкою течією. Чудово підійдуть для ловлі трофейного коропа на комерційних водоймах. Якщо вам потрібні закидання за 50 м, то вам знадобиться вудилище довжиною 420 см. Це справжні катапульти. Випущена такою палицею годівниця летить далеко і точно в ціль.

EXTRA HEAVY

Фідерні вудилища для екстремальної ловлі. Довжини від 450 до 550 см і тести від 180 до 250 грам і вище. Для потужної течії і наддалеких закидів. При ловлі величезних риб, таких як сазан, амур і товстолобик. Тут вже тест вершинок не грає практично ніякої ролі: клювання передається на весь бланк, найголовніше, не дати рибі потягти вудилище у воду. Ловити ними важко, тому використовуються вони вкрай рідко. Для ловлі величезних риб краще застосовувати інші, спеціалізовані вудилища.

СТРІЙ ФІДЕРНОГО ВУДИЛИЩА

Крім тесту, фідерні вудилища розрізняються по ладу (строю) бланка. Є три види ладу.

ШВИДКИЙ СТРІЙ (ЛАД)

Це стрій (лад), при якому працює тільки верхня третина бланка. Зазвичай подібний лад мають дешеві китайські вудлища. У народі вудилища з таким ладом називають «колами» або «киями». Палиці дуже погано кидають, і потрібно докласти значних зусиль, щоб закинути годівницю на потрібну відстань. Крім цього, зроблені вони з недорогого карбону, що сильно позначається на товщині бланка та його вазі. Підходять для тих, хто робить перші кроки в освоєнні фідерної ловлі. Зазвичай, кількох рибалок вистачає, щоб задуматися про придбання вудилища більш високого класу.

ПАРАБОЛІЧНИЙ СТРІЙ (ЛАД)

Так званий англійський лад. Бланк фідерного вудилища гнеться від рукоятки. Зазвичай тест подібних фідерів не перевищує 60 гр. Призначені вони для ловлі у водоймах без течії або в повільно проточних каналах і річках. Дистанція ловлі зазвичай до 40 м. Ідеальні при ловлі дрібного коропа в комерційних водоймах, а також ляща та іншої риби вагою від 200 до 3000 гр. Цей лад дозволяє використовувати тонкі жилки, як в основі, так і на повідках. Наприклад, на повідок 0,08 мм мені вдавалося виважувати ляща вагою більше 2 кг. Ловля на подібні палиці дуже видовищна і естетична. Від ловлі навіть невеликої рибки рибалка отримує величезне задоволення.

ПРОГРЕСИВНИЙ (СКЛАДНИЙ) СТРІЙ

Мабуть, всі вудилища, які варто радити при виборі фідера, мають подібний лад. Це відноситься і до топових моделей польських виробників, і до дорогих «англійців» і «японців». Ціна в них безперечно не маленька, але тут вже все залежить від марки використовуваного графіту і якості фурнітури. Саме цей лад ідеальний при ловлі на течії і коли треба зробити дальній кидок. Так само як і при параболічному ладі, працює весь бланк, але чим більше навантаження на нього, тим більший сегмент вудилища включається в роботу. Особливо це помітно при закиданні годівниці і під час виважування крупної риби.

[D-Misha]

Риболовля жіночими очима....

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація! Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

[2vanya2]

Напівдонка - снасть для ловлі риби на течії

Під час ловлі риби на сильній течії часто трапляється так, що риби не встигають зреагувати на пропливаючу повз них приманку, якщо рибалка користується поплавковим оснащенням. Найменша швидкість течії спостерігається безпосередньо біля дна. Зі збільшенням відстані від дна швидкість течії зростає і досягає максимуму на стрижні течії. Якщо подивитися на потік зверху, то видно, що швидкість потоку зростає від берега до центру русла. Велика риба тільки у весняний час піднімається до верхньої бровки або шукає захисту в мілководних затоках і за мисами. Влітку вона частіше стоїть або на стрижні течії, або близько нижньої бровки.

Ловити поплавцевою вудкою тут важко, оскільки сильна течія, "виносить" оснастку до поверхні, тобто видаляє її від риби, що перебуває біля дна. Рух приманки під час проводки можна загальмувати, опустивши її до дна. Ще сильніше буде гальмування, якщо на дно покласти не тільки приманку, але і підпасок. Це добре, якщо дно рівне і без зачепів, що трапляється досить рідко. Ловля додатково ускладнюється у тих випадках, коли вода містить каламуть. На допомогу приходить штекер, але не кожен рибалка може собі дозволити цю снасть. Настає черга донних снастей. При ловлі на невеликих річках дуже ефективно використовувати снасть, яка отримала назву "напівдонка".

Я б розділив напівдонку на два варіанти. Напівдонка, як особлива снасть, відома дуже давно. Ця снасть являє собою гібрид поплавкової вудки і донки. З донками її об'єднує те, що грузило і гачок з приманкою на подовженій жилці завжди знаходяться на дні. Від поплавкової вудки залишиається комплектація снасті вудилищем і поплавком. Якщо в якості напівдонки використовувати звичайне поплавкову махове вудилище, то поплавець розташовується не у воді, а над її поверхнею. Грузила на оснащенні можна розташовувати по-різному. Найпростіше, коли всі тягарці зосереджені в одній точці. Глибина відміряється так, щоб грузила перебували на кілька сантиметрів вище дна. Течія грає приманкою, яка стоїть на місці. Такі оснащення використовуються на дуже сильній течії і під час ловлі великої риби на велику приманку (черв'як). У рідкісних випадках грузило кріплять на кінці жилки, а гачок розташовують на довгому ковзному повідку, який розташований вище грузила. Так ловлять між кущами і деревами. Однак така оснастка легко переплутується течією і дуже не практична.

Якщо течія рівна, без завихрень і без струменів зворотної течії, то можна використовувати складнішу оснастку. Грузила в ній розподілені як в дротяному оснащенні. Приманка і кілька нижніх тягарців лежать на дні. Така оснастка дуже чутлива до клювання. Ось тільки жилка повинна бути не набагато довша вудлища. До недоліків оснащення слід віднести той факт, що її практично не можна застосовувати під час ловлі, коли на дні багато зачепів у вигляді коренів і гілок. Аж надто клопітно переробляти всю оснастку після кожного обриву. Оскільки ловля відбувається на невеликій віддалі від берега, довгі вудилища не потрібні. Іноді цілком достатньо вудилища довжиною 3 метри.

Під час ловлі найважливіше полягає в тому, щоб домогтися такого стану оснащення, коли приманка лежить на дні, а маса поплавця, що висить на жилці, врівноважує силу тиску води на жилку. Якщо ви міняєте місце ловлі і на новому місці течія сильніша, то поплавець підтягують ближче до вудилища. Відстань від кінчика вудилища до поплавця може досягати метра. Клювання фіксують по тремтінню, сіпанню поплавця або по натягу жилки. У разі клювання великої риби, жилка може просто провиснути. Під час ловлі на напівдонку має сенс скористатися підгодовуванням. В якості підгодовування найкраще підходять важкі кулі з глини з мотилем або з рубаним хробаком. Підгодовувати має сенс тільки після того як виявлена ​​стоянка або стежка ходу риби. Прикормка утримує рибу в точці лову і в шлейфі, який створюється розмиваємим кормом.

[D-Misha]

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація! Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

От мені не вірить Майя,
Що, як рибу я ловив,
На один гачок піймав я
Двох великих окунів.

Я пустив їх знов у річку,
Хай радіють окуні-
Все одно моя сестричка
Не повірила б мені...

[D-Misha]

Прикольна рибалка..

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

[2vanya2]

Напівдонка по-італійськи

Минулого разу ми розглядали таку снасть для ловлі риби як напівдонка, сьогодні ж, познайомимось з її дуже цікавою модифікацією, що з'явилася в Італії. Снасть призначена для ловлі в швидких, але невеликих річках. Користуватися класичною снастю тут не вдається. Відстані між камінням настільки малі, що ловити можна тільки або нахлистом, або з дна в точці. Ймовірно, була б ефективна снасть для ловлі на мормишку в схил, але італійці зробили по-іншому. Снасть складається з довгого "болонського" вудилища, оснащеного найпростішою котушкою з жилкою. На жилці розташовані гачок і грузило і "повітряний" поплавок. Відразу обмовлюся, що "повітряний" поплавок не є поплавком, тому що він не плаває, а як сигналізатор знаходиться в повітрі. Але його форма, забарвлення і призначення показувати клювання і контролювати спуск приманки відповідають призначенню класичного поплавка.

Основна жилка діаметром 0,12-0,14 мм, повідець - діаметром 0,10 мм. Жилка тонка, тому що здобиччю є невелика струмкова форель. На кінці жилки прив'язане невелике грузило в формі тонкого циліндра. Часто використовуються кручені грузила, які виготовлені з м'якого дроту, наприклад, зі свинцю. При защемленні такого грузила між каменів воно легко розпрямляється і відчіплюється. Вище грузила прив'язаний повідець з гачком. Ще вище на жилці розташовані два "повітряних" поплавка-сигналізатора. Вони являють собою невеличкі (близько одного сантиметра в довжину) веретеноподібні поплавці без кіля і антени. Жилка пропускається крізь поплавець по його осі. Їх встановлюють так, щоб хоча б один завжди знаходився над поверхнею води, тобто на відстані 15-20 см один від одного. Один з них чорного кольору, а інший оранжевого або жовтого. Техніка ловлі полягає в тому, що грузило або повільно волочать по дну, або піднімають, переміщують у бік і знову кладуть на дно. Жилка завжди знаходиться в натягу, а грузило на дні. Сигналізатори дозволяють стежити за тим, щоб жилка була натягнута. Вони також допомагають контролювати зміну глибини і стежити за клюваннями. Клювання у форелі на сильній течії різке і швидке і добре фіксується по коливанню сигналізатора. Ловля, треба сказати, високоспортивна, оскільки реакція на клювання повинна бути моментальною.

Ловити в проводку болонським способом, або на напівдонку вдається в безпосередній близькості від берега. Але не завжди це ефективно, адже часто велика риба просто не бажає наближатися до берега. У таких випадках, особливо коли течія сильна, а глибина ловлі велика, допомагає донна снасть. Немає сенсу зупинятися на конструкції класичної "закидушки". В останні роки донна снасть для ловлі мирної риби зазнала буквально революційних перетворень. Насамперед, варто згадати про фідер і пікер.

[D-Misha]

Найвідоміші морські чудовиська....

Століттями з вуст в уста передавалися легенди про морських чудовиськ, що населяють світовий океан. Морські мандрівники і досі переконані, що в його надрах мешкає величезна безліч підводних гігантів, невідомих науці.

Історії про страшних створіннях з морської безодні можна зустріти в стародавніх китайських легендах, міфах Греції, Норвегії та багатьох інших. У п'ятдесятих роках ХХ століття з'явилася ціла серія повідомлень про зустрічі з морськими монстрами. Вчені заперечували реальність історій, і викриття знаменитого обману з фото Лох-несського чудовиська, ще більше переконувало їх у своїй правоті.

Реальні підтвердження легенд про загадкових морських чудовиськ, вчені почали знаходити не так давно. Так, 23 липня 2002 року на острові Тасманія, на берег викинуло гігантського кальмара. Важив він чверть тонни, а довжина його щупальців перевищувала 15 метрів. Для дослідження знахідки були відразу ж залучені фахівці-зоологи. Вони констатували, що тварина добре збереглося, і вирішили помістити його в музей для подальшого вивчення.

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація! Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

[sat-prof]

Справжній рибак - це коли йшов в
магазин за поплавком, а в результаті
закупився на 300 гривень.

[2vanya2]

Щучі витівки

«Вже скільки разів говорилося ...» - до риболовлі потрібно готуватися ретельно. Всяке може трапитися. Ніколи не можна бути впевненим на 100%, що риба буде ловитися саме така, саме ось на це. Здавалося б, що тут незрозумілого? Ні, ми з товаришем вирішили поїхати ловити виключно судака! А чого відволікатися на різного роду головнів і жерехів? Будемо цілеспрямовано джигувати!

Там, де ми ловимо судака щука рідко ловиться. Ну, буває, повезе комусь, чисто випадково ... Якщо пощастить, і гачок зачепиться скраю пащі - рибалка витягне, а найчастіше щука зрізає приманку. Якщо так буває один-два рази на день, то ми з товаришами зазвичай не «заморочуємось» з металевими або кевлавровими повідками. На корчах приманок залишаємо в рази більше, тому щучими витівками можна знехтувати. Точно так само ми вирішили і цього разу. Звичайно, у нас з собою було по кілька повідків, але тільки завдяки тому, що вони, свого часу, загубилися десь в кишенях і в купі приманок.

Перевірка старих корчів

Ми на березі одні! Судячи по ще не прим'ятій траві - одні з перших взагалі в цьому сезоні! Вся риба наша! А біля берега якийсь хижак завзято ганяє малька. Судак? Так, схоже. Ми швидко збираємо спінінги і розходимося по своїх перевіреним місцям. Треба ж перевірити старі корчі, які справно працювали минулого року! Я відзначився першим. Чітке клювання затримало мене на одному місці. Я почав більш ретельно обловлювати те місце, де клюнуло, і з третього закидання з хорошим жорстким ударом на поролонку сіла непогана щучка! А я ловлю без повідка! Поролонка зачепилася одним гачком за край пащі, що дозволило витягнути щуку на берег. Поролонова рибка, звичайно, прийшла в непридатність - але не біда. Головне - вантаж і двійник цілими залишилися. Поролонку я нову виріжу і вклею туди старий щасливий двійник!

Але ризикувати я більше не став. Поставив у якості вантажу ковзне грузило у вигляді кулі, в яке вже було вставлено металевий повідець. Ну все, тепер можна з щуками не церемониться. Я крок за кроком рухався вздовж берега, обстрілюючи передбачувані місця проживання хижака.

Друга риба теж виявилася щукою. Дивно. А де ж судак? Ні, звичайно, чим ближче до перекату, тим щучки частіше попадаються, але я до перекату ще не дійшов, а на перевірених судачих місцях клює поки тільки щука. Коли Анатолій підійшов поцікавитися моїми результатами, у мене на кукані вже сиділи три непоганих щучки. У нього поки не було жодного хвоста в заліку. Бачив всього лише одне клювання, та й то, мабуть, окуневе.

Перевірка нових корчів

Ми помінялися місцями. Він продовжив ловити там, де у мене клювало, а я пішов вгору за течією, туди, в самі корчі. Ось вже закинув разів двадцять, відірвав парочку приманок, а клювань так і немає! Де ж судак? Я пішов далі. Повідець вирішив не ставити. Мабуть, від щук я пішов, а судака ще не знайшов. Поліз в саму гущавину лісу, став обловлювати свіжі, вимиті паводком прогалини між впавшими у воду деревами. Виявилося, що там - зачіп на зачепі. Приманка скаче з гілки на гілку. Навіть якщо клюне - як виважувати рибу?

В одному місці клювання все ж таки трапилося. Я намацав цілком прийнятну доріжку і «бомбив» її раз за разом, поки, нарешті, до поролонки НЕ причепилася чергова щучка. Дивно!

Ловля щуки

Когда я повернувся до свого кукана, у Анатолія в заліку вже була щучка і судачок. Так значить, судак все таки є? Я знову почав бомбити знайомий рельєф дна, отримую чітке клювання і ... а повідця-то знову не має! Вимотую плетений шнур без приманки. А біля берега таки продовжує ганяти малька якийсь «звір». Б'є майже біля самих ніг. Іноді мальки в жаху вистрибують на берег, іноді бризки від сплеску долітають до наших ніг. Анатолій витратив биту годину, намагаючись спокусити «негідника» блешнею «кастмастер» - але марно. Ось так буває. Сьогодні ми налаштувалися на ловлю судака, а замість нього наші приманки по всій акваторії атакують щуки. Наші нечисленні металеві повідці вже підійшли до кінця. Антатолій сміливо чекає клювань з думкою, що вантаж він ллє сам і поролонки теж робить сам. Плюс до всього, відсутність приманок для «білого хижака» (воблерів і вертушок) начебто вселило в рибу зайве нахабство. Щоразу, здригаючись від галасливих сплесків, ми говорили один одному: «Ех, приїдемо ми одного разу сюди з потрібними приманками! Тоді подивимося ... »

У полуденну спеку

Тим часом щуки продовжували атакувати наші приманки, але ближче до обіду реалізація цих клювань стала прямувати до нуля. У Анатолія взагалі рідко клювало, а у мене в певному місці через проводку сильний удар, іноді два поспіль, а рибу засікти не можу! Чудово розумію, що «незацепляїчний» варіант поролонової рибки розрахований аж ніяк не на щучу пащу - а що робити? Будь-які гачки тут же зустрічають м'ясисту деревину. Ми так і продовжили ловити на поролонових рибок. Звичайно, можна було щукам запропонувати більш вишукану страву у вигляді силіконової приманки на спеціальному офсетному гачку ... але ми ж не за щуками їхали!

Сонце вже високо. Ми викупалися, набрали відро черепашок-перловиць на майбутню ловлю сомів, пообідали ... Знову викупалися ... Загалом, цілеспрямовано дочекалися заповітної 16-ї години, бо приблизно в цей час знову зростає активність хижака. Але за годину нам вдалося вмовити лише двох малесеньких судачків і одну невелику щучку. Ну що ж, пора, як мовиться, і честь знати! Під невпинне хлюпання якогось хижака біля самого берега ми дістали свої кукани, сфотографували улов на пам'ять і, задоволені риболовлею, рушили в зворотний шлях. Ми обов'язково сюди ще раз приїдемо, але з «гранатами потрібної системи»!