- Дідусю, а чого сусідські чоловіки завжди дивляться на тебе із захватом?
- Розумієш, онучко, це сталось випадково. Кілька десятків років тому,
коли дерева були нижчі, а зими - довші, нашій сім’ї доводилось не солодко.
Крім основної роботи я мусив знаходити додаткові способи заробітку.
Одним із них було пошиття чоловічих трусів.
Знайшов кілька жінок, які кроїли та шили, а сам діставав тканину і домовлявся з магазинами.
Так я познайомився із тіткою Поліною, яка тримала невелику крамничку.
Вона була найбільшою окрасою району. Але й найменш приступною.
Всіх чоловіків вона відганяла. Але не мене, оскільки у нас були ділові відносини.
Одного дня вона вибігла зі свого магазину, гукаючи мене.
Щоправда, я це почув не одразу. Лиш по здивованих лицях перехожих я запідозрив щось неладне.
Озирнувся. Тітка Поліна майже наздоганяла мене: "Сергій, я без трусів! Чуєш? Я вже без трусів!".
Так я став першим чоловіком на районі, кому Поліна привселюдно призналась в коханні.
|