Українські анекдоти(без обговорень)

[симчич]

— Тату, — спитала маленька Марійка, — а можна я надішлю валентинку людині, яка живе в іншій державі?
— Гадаю так, — відповів тато. — А кому це ти хочеш надіслати валентинку?
— Путіну.
— Путіну?! — перепитав здивований батько. — Але навіщо?
— Ну, — сказала Марійка, — уяви собі: Путін отримує валентинку з освідченням у любові від маленької українки. Він почне думати, що не всі українці такі погані, й любитиме світ трохи більше. А потім, коли він отримає ще кілька валентинок, він зрозуміє, що насправді українці чудові, й тому він нарешті припинить казитися, й публічно визнає свої помилки.
— Марійко, — сказав глибоко розчулений батько, — це найчарівніше, що я коли-небудь чув…
— Я знаю, татку, — відповіла Марійка. — І коли він приїде до нас, наші військові цю суку нарешті пристрелять…