Україна сьогодні!

[D-Misha]

Спіть спокійно, брати наші, ми помстимося за вас: На Харківщині прощаються з трьома загиблими Героями, чий подвиг вражає відданністю

Один з бійців прикрив собою друга. "Немає більшої любові, ніж хто душу свою віддасть за друзів своїх". Ваш приклад завжди житиме у наших сердцях!

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація! Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

Страшна новина, загинули відразу троє бійців - старший солдат Віктор Клименко, 1978 р.н, солдат Володимир Шоломінскій, 1983 р.н. і старший солдат Андрій Лелякін, 1982 р.н.

Ще один боєць - молодший сержант Олександр Літченко, залишився в живих. Його від смерті врятував побратим - Володимир Шоломінський. Боєць своїм тілом закрив товариша від осколків снаряда.

Траурна панахида за загиблими бійцям пройшла сьогодні на плацу 92-ї окремої механізованої бригади в Башкирівці Харківської області.

У загиблих бійців залишилися сім'ї та діти. Як розповів Олександр Літченко, головний сержант 3-й мінометної батареї по матеріальному забезпеченню 92 бригади: "Бійці загинули героїчно, 10 числа почався обстріл, а так як ми - мінометна батарея - нас по Мінським домовленостям вивели з лінії зіткнення далеко - ми були в 2 годинах їзди. Почався дуже інтенсивний обстріл. Нам прийшов бойовий наказ виїхати на допомогу. Прибувши на позицію, отримали координати. Тільки навів - і прилетіла з непідконтрольною території ворожа міна. Вона прилетіла прямо в яму, де в окопі стояв розрахунок міномета. Володимир Шоломінський - він прикрив собою мене, всі осколки, основне він забрав з собою. Мене тільки вибуховою хвилею відкинуло" - згадав подію Літченко.

За словами заступника командира 3-го механізованого батальйону 92-ї бригади підполковника Олександра Солов'ян, загиблі бійці повинні були повернутися додому буквально через пару місяців. Всі вони служили за контрактом, який підписали на півроку.

Вперше побачивши цю страшну звістку, трохи зніяковів, троє хоробрих синів України, - загинули. Якось воно моторошно, я не був у окопі, хіба що навчальному. Перша думка, яка мені прийшла? Це не прокльони до влади, не пошук винних, я згадав слова Євангелія - "Немає більшої любові, ніж хто душу свою віддасть за друзів своїх".

Справжня святість. Спіть спокійно, брати наші, ми помстимося за вас! Ваш приклад завжди житиме у наших сердцях!

о.Лука Радванський.