Поезія у наших серцях.....

[D-Misha]

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація! НА ЗЛОБУ ДНЯ
Говорять про тебе, як про «невдаху»,
Що ти народжуєш непотребів, щенків,
Що стала посміховищем для світу,
Країною безчесних ледарів.

Що в проводі сидять самі холуї,
Гребуть добро в бездоннії міхи,
Поміж собою створюють змагання,
Немов у них «поїхали дахи».

Забороняють дихати і жити,
Прекрасним людям «с руским язиком»,
Поширюють кругом вкраїнську мову
І заставяють руских стать «хахлом».

Ну як же так, яка ж там Україна?
Чудо якесь, ніколи ж не було!
Світила сонечком радімая Расія
Й душила завжди «бджолинеє гніздо».

А те «гніздо» живе, сини їх надто вперті,
Вже понад триста років йде оця борьба,
Їх гонять скрізь, вони ж не хочуть вмерти.
Що за країна? Дивна у них судьба?

Ганяли їх тайгами , по Сибіру
Везли в Камчатку , де їх не було?
Не знищили і не могли спинити,
Росли вони і більшало «кубло».

Тепер вже «матка» вишиванку вдягнула,
По світі їздить, кричить «голодомор»
Ще й націю якусь там прославляє,
Ну це вже просто невиданий позор.

--------------,,,,,,,,,,,,,,,,,,--------------------

А так же легко, плюнь в своє корито,
Розмаж по стінках, скинь з плечей жупан,
Хвали що хочеш, тільки не пручайся,
І буде з тебе бажаний пахан.

Кричіть, бушуйте, створюйте спокуси,
Даруйте гречку зрадженим рабам,
Ви не здолаєте, душа ж бо неведимка,
ЇЇ не знищити , а смерть буде лиш вам!