Ловись рибко, мала і велика!!!(все, що стосується риболовлі.)

[D-Misha]

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація! Усе, що стосується риболовлі. Розповіді, поради, відео, фото і т.д. Як зловити рибу своєї мрії (короп, сом, щука, синій кит тощо), розповідаємо, коментуємо, ділимось враженнями.

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація! Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

[2vanya2]

Види зимових жерлиць, їх переваги та недоліки

Будь-яка жерлиця складається з трьох основних елементів: основи, котушки і прапорця. Котушки і прапорці, в принципі, практично однакові, а основні відмінності в будові зимової жерлиці пов'язані якраз з основами.

Звідси і з'являється кілька конструктивних варіантів жерлиць: жерлиці-«стійки», жерлиці-«триніжки» і жерлиці з несучою основою.

Жерлиця "стійка" складається зі стійки виготовленої з дерева, металу або пластику, яка загострена з одного боку (з того, який втикається у сніг або лід), а з іншого до неї кріпиться прапорець.

Котушка зазвичай кріпиться по-середині стійки. Користуватися такими жерлицями найзручніше, коли на льоду є сніг - в іншому випадки для їх встановлення доведеться бурити ще один отвір і вморожувати їх в лід. Крім того, доведеться ще вирішувати питання із закриттям лунки. Якщо цього не зробити, то за якийсь час лунка покриється таким шаром льоду, що видовбати з нього жилку стане неможливо.

Жерлиці-«триноги» стоять на трьох ніжках, між ними по центру закріплена котушка з жилкою, а зверху - прапорець. У них той же недолік - прикриття лунки. У зв'язку з цим ними зазвичай користуються по останньому льоді - коли вода в лунці не мерзне.

Жерлиці з несучою основою складаються з пластикової або дерев'янної (в саморобних моделях) тарілки, на якій на різних варіантах стійок кріпиться котушка і в яку встромляється прапорець.

Тарілка ця ставиться прямо на лунку, закриваючи її і, тим самим, оберігаючи від замерзання, жилка ж проходить під лід з котушки, через отвір в основі. Такі жерлиці зручні в будь-який час зими, але варто пам'ятати, що їх потрібно дуже акуратно видовбувати з льоду, якщо вони примерзли - пластик на морозі стає вкрай тендітним.

Найважливіше в підборі комплекту жерлиць - це зручність для конкретного риболова, тому кожен вибирає собі жерлиці самостійно - хтось виходячи з фінансових можливостей, хтось із-за компактності, хтось виходячи з ваги і габаритів.

[2vanya2]

Іхтіологи держрибоохорони Закарпаття разом з науковцями виявили новий вид риби

Під час проведення контрольного лову сектором іхтіології Головного управління Закарпатдержрибоохорони спільно з науковцями інституту рибного господарства УААН на ділянці річки Боржава між селами Бене та Квасово Берегівського району виявили новий вид риби.

Після проведення морфометричних промірів встановили, що цим видом виявилась - плитка паннонська (дунайська, Rutilus virgo). Сама ідентифікація виду була несподіванкою для місцевих рибалок, які як зазвичай ціле літо ловлять в'язя, а виявилось що це не він.


Основною диференціальною ознакою від звичайної плотви є нижній рот у формі півмісяця, кількість луски бічної лінії і найголовніше – чорна очеревина. Цього виду немає у переліку іхтіофауни не лише Закарпаття, а й України.

Метою робіт було підтвердити місце локалізації риби в зимовий період, визначити видовий та структурний віковий склад іхтіофауни на зимувальних ямах району.

[2vanya2]

Особливості зимової ловлі великого ляща на медузу-грибок

Більшість любителів зимової риболовлі вважають, що однією з найбільш захоплюючих рибалок взимку є ловля ляща. Адже взимку ця риба набагато краще ловиться ніж влітку. А найбільш вловистою приманкою для ловлі ляща взимку вважають так званий "грибок". Часто цю приманку ще називають медуза-грибок.

Медуза-грибок це різновид чортика, але на відміну від стандартного «чорта», грибок має більш коротке і округле тіло, з боків якого на рівній відстані один від одного розміщені 3 гачка, завдяки цьому приманка дійсно нагадує грибок, за що й отримала таку назву. Цю приманку надзвичайно розхвалюють зимові рибалки, і насамперед вона вважається грозою підлящиків, оскільки практично всі рибалки, що її використовують, можуть похвалитися гарним уловом ляща.

Взагалі ця приманка універсальна, залежно від розмірів і від умов ловлі вона показує хороші результати при ловлі будь-якої риби (це і плотва, і окунь, і навіть язь). Але, як вже говорилося, особливо люблять і шанують її лящатники.

За допомогою медузи-грибка запросто можна наловити лящів вагою від 300 гр до 1,5 кг. Правда, тут все залежить від самих рибалок їх навичок, вмінь, наполегливості, досвіду. Спробуємо дати поради як ловити великого ляща за допомогою медузи-грибка.

Вибір перспективного місця ловлі

Всім відомо, що лящ риба малорухлива, і особливих переміщень по водоймі не робить. Зграйки ляща воліють день і ніч тинятися на улюблених ділянках, вважаючи за краще чекати корм, а не активно його розшукувати. У цьому особливість його зимовї поведінки - риба частково знаходиться в заціпенінні, і без корму може існувати дуже тривалий час. Великого ляща знайти складніше, ніж дрібного. Лящі обирають для зимівлі різні ями, звали та насипи з грунту. Також часто зграйки ляща можна зустріти і на рівних ділянках дна, таких собі великих плато, особливо якщо поруч знаходиться велика впадина, або навпаки, насип. Дивно, але зграйки саме великого ляща воліють триматися ближче до берегів. Вищеописані місця потрібно шукати на відстані 10-30м від берега, далі напевно будуть потрапляти тільки підлящики.

Потрібно пам'ятати, що чим менша риба, тим більша зграя. Якщо при ловлі дрібного підлящика можна годинами не відриватися від вудочки, то при ловлі великого ляща потрібно запастися терпінням, частих клювань не буде. Точне місце стоянки великого ляща визначити можна тільки з досвідом. А поки водойма не знайома, потрібно шукати ті самі ями, насипи, рівномірні плато, бажано ближче до берега. І бути готовим до того, що частенько доведеться знімати з гачка дрібну рибу. Також нерідко великі лящі і підлящики перемішуються, і саме останні першими підходять до підгодівлі.

Підгодівля

Підгодівля для зимової риболовлі обов'язкова. Кожну рибалку потрібно розпочинати з підгодовування. Як тільки рибалка прибув на перспективне місце, в лунку засипається підгодівля. Звичайно найпоширеніша зимова підгодівля - мотиль. Мотиля можна використовувати як «чистого», так і з грунтом. У спеціалізованих магазинах для рибалок можна знайти масу різноманітних прикормок для ляща, від різних виробників, з різними ароматами та забарвленнями, слід сказати, що більшість з них дуже хороші. Починати підгодовувати бажано з 1кг, а далі - за обставинами. Як тільки клювання припиниться, можна додати прикормки, але переважно цілком достатньо, того 1кг.

Снасті

Медуза-грибок прив'язується до жилки з таким розрахунком, щоб чортик звисав не рівно, а під невеличким кутом до жилки. Помічено, що саме криві медузи приманюють ляща краще. Жилка береться діаметром до 0.1мм, бажано якнайтонша. Також важливою частиною оснащення є чутливий кивок невеликої довжини. Клювання ляща дуже ніжні, акуратні, мляві, і виражаються в плавних рухах навіть самих чутливих кивків. Залежно від сили течії можна прив'язати і кілька медуз, при хорошому клюванні частенько трапляються дуплети.

Тактика риболовлі

Як тільки ви прибули на місце, засипаємо прикормку і очікуємо. Очікування клювання може бути різним, від кількох хвилин до години і більше. Але, як правило, клювання з'являється обов'язково (за умови правильно обраного місця). Налаштовуватися потрібно на те, щоб пробути на водоймі хоча б пів дня. За цей час будуть активні сплески клювання, будуть періоди затишшя, тривалість яких залежить від погоди, настрою риби, а іноді і від конкретної водойми. При клювання ляща кивок може як плавно опускатися, так і плавно підніматися. В обох випадках потрібна швидка (але не різка!) підсічка. Якщо вам вдалося відшукати стоянку великого ляща, то, як правило, після спійманих десяти, п'ятнадцяти рибин варто змінити місце.

[D-Misha]

Дідівські поради рибалкам...

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

Поради рибалці, які я називаю дідівськими, були використані на практиці нашими батьками, дідусями, предками в загальному.
Ці поради стануть в нагоді як початківцю рибалці, так і досвідченому. Адже кожна порада універсальна. Якщо ви знаєте про щось з поради, то ви підтверджуєте свою майстерність, а якщо чуєте про це вперше, то я буду радий, що мій сайт приносить користь.

Риболовля є улюбленим видом літнього відпочинку багатьох людей. Вудити рибу люблять і дорослі, і діти, і чоловіки, і жінки. Хтось знаходить час порибалити лише в дні відпустки, а хтось ходить на риболовлю цілий рік і має повний комплект зимового спорядження. Рибна ловля привертає до себе тим, що при виборі хорошого місця і в урочний час практично неможливо залишитися без улову, зокрема тому риболовлю так люблять діти. З іншого боку, як і в будь-якій іншій справі, тут потрібні вміння та навички, і чим більше в рибалки вправності, тим більше задоволення він отримає від лову, не кажучи вже про «видобуток»...

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

[2vanya2]

Археологи знайшли рибальський гачок віком у 23.000 років

У водах Тихого океану, у Східному Тиморі, знайдено найдавніший, з виявлених до сьогодні, гачок для ловлі риби. Вік цього рибальського знаряддя - біля 23.000 років! Ця знахідка стала ясним доказом того, що вже з тих часів доісторичні люди займалися рибалкою за допомогою волосіні та гачка - причому, у відкритих водах.

В одній дрібній вапняковій печері археологи знайшли два зламаних рибальських гачка, виточених з раковин. Про свою знахідку вони повідомляють у журналі «Science».

Вік одного гачка обчислюється в 11.000 років, вік іншого знаходиться в межах від 16.000 до 23.000 років. До сьогоднішнього дня найдавнішими рибальськими гачками вважалися ті, що були виготовлені людиною 5.500 років тому - їх знайшли у Північно-Східній Азії.

Паралельно, на тому ж місці вчені знайшли більше 38.000 рибних кісток, найдавніші з яких мають вік 42.000 років. Мова йде про залишки від найдавніших рибальських уловів в світі, які коли-небудь були знайдені. Причому половина цих кісток належить сортам пелагічних риб. Правда, у Південній Африці були виявлені давніші останки риб (від 50.000 до 14.000 років), проте всі вони належали до тих видів, які мешкають в прибережних водах. Деякі дослідники наполягають на, що перші плавання у відкриті води не були навмисними, а відбулися випадково - коли перших древніх рибалок віднесло вглиб течією.

Невідомо, яким саме чином рибалили наші предки, але вчені припускають, що вони використовували човни або плоти, з яких скидали сітки, або плетені канати з гачками на кінцях. Рибальство допомогло людям перетнути океан і досягти Австралії приблизно 50.000 років тому. Найдавнішим човнам, які знайшли у Франції та Голландії, не більше 10.000 років. Проте вчені вірять, що морські подорожі відбувалися нашими предками набагато раніше - просто їх дерев'яні човни не збереглися. Найдавніші докази того, що люди харчувалися морськими продуктами (наприклад, мідіями), які вони знаходили недалеко від берега, обчислюються віком 165.000 років.

[2vanya2]

Найкращий період для ловлі трофейних лящів - пізня осінь



Пізня осінь - один з найкращих і найвідповідніших моментів щоб вибратись на риболовлю з метою вполювати великого ляща, оскільки саме в кінці жовтня і на початку листопада ця риба жирує готуючись до зими. Хоча дехто з рибалок вважає, що лящ - риба не дуже хитра чи підступна і відповідно ловити її не так цікаво, як скажімо коропа. Проте можна сказати, що це стосується лише малих та середніх екземплярів. Великі ж представники можуть довести найспокійнішого рибалку до безумства часто стягуючи наживку з гачка так тихо та обережно, що рибалка навіть досвідчений, нерідко не помічає цього. Власне кажучи досвідчені рибалки цьому і не дивуються.

Лящатники, які вже мають досвід ловлі великих лящів впевнені, що простого гачка, а на ньому кукурудзи чи червоного черв'яка в якості наживки далеко не достатньо. Добрим способом ловлі великих екземплярів цієї риби є метод яким користуються карп'ятники, тобто ловля на так званий "волос".

Метод ловлі на волос характеризується тонкістю снасті, при якій риба не відчуває гачка, хоча той знаходиться поряд з наживкою. Лящ належить до сімейства коропових, і тому всмоктує в себе наживку ротом наче пилесмок, а з наживкою звісно, всмоктує і гачок.

Ще однією дилемою для рибалки є питання що наживити на оснащення типу волос? Отож є багато різних думок, можна сказати навіть рибальських шкіл, які рекомендують нам змішувати або об'єднувати різноманітні наживки, або навпаки ловити тільки на один вид. Ми однак, більш схильні підтримувати тих перших і вважаємо, що протеїнова кулька та кукурудза - це рецепт тієї наживки від якої великий лящ не зможе відмовитись ні за яких обставин.

Слід також зазначити, що при цьому методі ловлі, націлюючись на великого ляща на гачку може опинитись і короп, і білий амур - однак не думаю, що хтось з рибалок може засмутитись з цього приводу. Переконаний, що прямо таки навпаки, кожна велика, достойна риба вводить рибалку в якийсь блаженний стан, з якого рибак і сам не хоче виходити, і за яким проїзджає сотні кілометрів, долає безліч перешкод, не спить ночами, тратить величезну частину свого сімейного бюджету...

[2vanya2]

Що обрати для спінінга шнур чи монофільну жилку?

Дати однозначну відповідь на питання: "Що краще використовувати при ловлі спінінгом шнур чи монофільну жилку?" не можливо! Спробуємо більш професійно підійти до цього питання і розгянути ситуації коли потрібно викоритовувати шнур, а коли монофіл.

Для початку потрібно визначитися, кого ловити, де ловити і на які приманки.

Якщо це судак - то відомо, що це риба яка мешкає на глибині, і до вечора коли температура спадає, він підтягується до берега! Тому якщо спеціалізуватися на ловлі судака і щуки в донних шарах води, то, природньо, - краще використовувати шнур! Найчастіше, це ловля на джиг, крупнопелюсткові обертальні блешні (звичайно, не на течії) глибинні воблери!

Якщо ж ви вирішили ловити крупного і не дуже окуня, травянку, і всіх риб до 0.5-1кг, на малих глибинах, з прозорою чистою водою, або на чистих струмках вирішили ловити дрібного харіуса чи форель, пам'ятайте - ці риби дуже обережні! Результат буде кращий при ловлі на жилку (флюрокарбон). Цю монофільну жилку зовсім не видно у воді. Якісна жилка діаметром 0.01 - 0.15 в тандемі з гарною котушкою і з Cіковськімі кільцями, неодмінно принесуть вам успіх! Ловлять, як правило, на дрібні воблери, оберталки, коливалки, до 10-15 гр. Взагалі, якщо ловити обережну рибу, то ставте шок-лідер з монофіла (до речі, монофіл і щука гірше перегризає). На ультралайті - тільки монофіл, так як найтонший шнур гірше працює з найлегшими приманками.

Якщо ж ви затятий "джигіт" (як важкий так і ультралайтовий) - то тільки шнур відповідного діаметру, тобто в залежності від ваги приманок і від умов риболовлі!

При ловлі риби на доріжку. Якщо воблери - краще шнур! Воблери створюють дуже великий опір - тому, жилці важко постійно справлятися з навантаженням, і вона швидко виходить з ладу!

Поверхневі ривкові приманки (попери, джерки, і т.д.) - тільки шнур! Потрібен хороший контакт з приманкою, жорсткість шнура це забезпечує на 100%, як і при ловлі джигом!

Підсумуємо. Шнур однозначно виграє при ловлі на джиг! Чутливість відмінна! Але що стосується "гасіння" ривків риби, то тут жилка попереду. Деякі кажуть, що при ловлі окуня з його ніжними губами краще жилка, тому що вона добре розтягується. Але при гарному налаштованому фрикціоні це не так критично.

Те, що шнур зменшує кількість втрат приманок теж факт (а то ніяких грошей на приманки не напасешся) ... Але пам'ятайте, шнур дорого обходиться, його постійно треба сушити, їм треба вміти користуватися, інакше будуть одні бороди, а рибалка стане страшним сном.

[2vanya2]

Вибір ящика для зимової рибалки

Ящик для зимової рибалки виконує безліч функцій, це безсумнівно один з основних елементів екіпіровки любителя зимовової риболовлі. Часом непросто розібратися у великій кількості пропонованих варіантів особливо це стосується новачків, які тільки намагаються освоїти премудрості зимової риболовлі. Спробуємо вказати на основні моменти і дати кілька порад по вибору такого ящика.

Для початку необхідно розібратися з розмірами. Для цього потрібно розкласти на столі все спорядження, яке зазвичай ви берете з собою. Термос, бутерброди, снасті, прикормка, запасний комплект ножів для льодобура - все це має поміститися в ящик для зимової рибалки і ще повинне залишитися місце для передбачуваного улову.

Потім необхідно подумати, для якого виду зимової ловлі повинен призначатися ящик. Є безліч універсальних типів, але універсальність не завжди добре. Якщо ви здебільшого рибалите на одному місці, застосовуючи поплавочні зимові вудки, то ящик повинен бути невисоким, зі зручним широким сидінням і досить містким. Вставати з нього рибалці потрібно рідше, ніж при ходовій риболовлі, а спостерігати за поплавками зручніше з низької позиції.

Зовсім інша справа, коли рибальський зимовий ящик використовується під час багатокілометрових переходів у пошуках судака чи окуня при ловлі на блешню. Тут велике значення має його легкість і висота, оскільки з високого ящика зручніше вставати, а робити це доведеться протягом дня не один десяток разів. Та й спорядження при такій риболовлі значно менше, ніж у «поплавочників» - відсутня прикормка, палатка і багато іншого.

Виходячи з цього, для того щоб комфортно почувати себе на риболовлі, для кожного виду ловлі потрібно мати свій ящик для зимової рибалки. Якщо ж ви комбінуєте ловлю на поплавок і блесніння, то вибирайте ящик середньої висоти і розміру - він буде зручний як при стаціонарній, так і при ходовій риболовлі.

Кілька слів про матеріали, з яких виготовляються ящики для зимової рибалки. Широко поширені металеві. Вони довговічні, не бояться ударів на морозі і мають естетичний зовнішній вигляд. Тим не менш, переважно, вони важчі пластмасових і дорожчі. До того ж, дотик на морозі до такого ящика голою рукою ніколи не відбувається без негативних наслідків.

Пластмасові ящики для зимової риболовлі легші, дешевші, різноманітніші за забарвленням, але мають ряд обмежень при використанні на морозі. При особливо низьких температурах тйого можна легко розбити при найменшому ударі.

При виборі ящика також зверніть увагу на сидіння. При низьких температурах, щоб не замерзнути, воно повинно бути утеплене. Сучасні матеріали дозволяють легко вирішувати це. Поролон і інші матеріали мають гарну теплоізоляцію, а також володіють необхідною м'якістю для більшого комфорту. В основному, виробники передбачають це, але якщо сидіння жорстке, потрібно обробити його самостійно, наприклад, будівельною «пінкою», яка застосовується при укладанні ламінату.

Внутрішній устрій ящика для зимової риболовлі не менш важливий, ніж його зовнішні властивості. Якщо в ньому передбачені окремі відсіки для снастей, термоса та зберігання риби - це великий плюс. Все в такому ящику знаходиться на своєму місці, і на морозі вам не доведеться при найменшій необхідності розвантажувати все спорядження на лід або довго копирсатися в ньому в пошуках якихось дрібниць. Добре, коли відділення для риби має окреме віконце, щоб можна було, не відкриваючи його зайвий раз, складати улов. Також це відділення повинне мати хороший доступ для миття після використання.

До всього вищепереліченого залишається додати, що сучасні ящики для зимової рибалки можуть комплектуватися додатковим спорядженням, яке в деяких умовах просто незамінне. Так, для здійснення тривалого переходу по льоді до місця ловлі, ящики крім шлейок для перенесення, можуть комплектуватися ще й полозами. З ними набагато легше пересуватися, особливо, якщо назад рибалка рухається з хорошим уловом. Іноді дуже зручною буде сумка для риби, яка виготовлена ​​зі спеціального матеріалу і кріпиться окремо. Її зручно використовувати в процесі ловлі, а після риболовлі можна випрати і висушити.

Не забувайте, що виробники з року в рік вдосконалюють свої вироби. Не соромтесь запитати про новинки в цій області у продавця і, можливо, щось, не згадане в цій статті, прийдеться вам до смаку.

[2vanya2]

Ловля щуки в передзимовий період

Не маючи найменшого уявлення про біологічні цикли в житті щуки, найпростіше стверджувати, що в такі-то і такі-то періоди вона не бере.

Відсутність знань, як правило, компенсується безліччю небилиць, свого роду рибальським фольклором, який цікавий сам по собі, але до практичної риболовлі не має ніякого відношення. Спробуємо розібратися з поведінкою хижачки в осінній період.

Якось ми з приятелем-спінінгістом осіннім днем ​​опинилися на річці. Поїхали не за рибою, а так - відпочити від повсякденних справ. На березі цієї річки нам зустрівся місцевий рибалка, який ловив щурят на малька, уважно стежачи за поплавками вудок. На запитання «Як успіхи?» Він відповів, що вчора зловив пару невеликих щупаків і сподівається приблизно на той же улов сьогодні. «На спінінг щука не бере», - категорично заявив він.

У цій ситуації треба було погодитися з рибалкою, що живе на березі річки, або спростувати його думку. Ми вибрали друге. Результат: я зловив на оберталки три невеликі щуки, приятель теж не залишився без улову. Через пару тижнів, після холодних дощів, я знову приїхав у ці місця (середня течія річки). Тиша. Щуки як вимерли. А от у пониззі річки, як з'ясувалося потім, щука, хоча і невелика, брала непогано. Все це говорить про те, що чим глибше в осінь, тим менше щук залишається в малих річках. І значить, пора перебиратися на великі водойми. Щука ловиться, як відомо, коли годується. Інша справа, що її трапези не завжди збігаються з нашими виїздами на риболовлю.

Чи справді щука така ненажерлива як говорять?

Дрібну білу рибу щука ковтає відразу, не застосовуючи особливих зусиль. Нападає і на своїх побратимів, поїдаючи щурят. Особливо це явно в тих водоймах, де щуки багато, а кормової риби мало. Однак колючих риб - йоржа, окуня, судака - вона заковтує з обережністю. Спочатку намагається придушити їх, міцно тримаючи в зімкнутих щелепах до тих пір, поки жертва не перестане битися. І все-таки треба визнати, що чутки про ненажерливість щук не відповідають дійсності. Буває, сита щука, набивши шлунок дрібнотою, протягом декількох днів преварює їжу, ігноруючи самі спокусливі приманки.

Осінню, особливо пізньою, щука може годуватися майже весь світловий день, клювання її посилюється в теплі дні з вітром західного або південно-західного напрямку. До цього часу м'які водні рослини осідають на дно, і рибній дрібноті стає все важче рятуватися від гострих щучих зубів. Після того як більшість риб іде з прибережної зони на більш глибокі місця, де вода поки тепліша, живця роздобути буває не так-то просто. Це добре знають любителі ловлі щуки на кружки. Але, звичайно, набагато спортивніша ловля на спінінг. Пізньої осені мені найчастіше доводилося ловити щуку з човна на великих водосховищах.

Чому «силікон»?

Початківці та й більш досвідчені рибалки сьогодні мимоволі задають собі питання, чому в колишні часи хижу рибу результативно ловили на металеві приманки, а ще зовсім недавно на поролонові рибки. Тепер же подавай їй силіконові приманки.

Справді, чому? Однозначно відповісти на це питання досить складно, але головна причина, як мені здається, полягає в тому, що риба звикає до однотипних приманок і активно реагує на нові для неї. Щука в цьому плані не виняток.

Всі наявні на сьогоднішній день спінінгові приманки з силікону можна розділити передусім на дві великі групи: активні і пасивні. Перші - це приманки, які під час проводки звиваються або спокусливо виляють хвостиком. Другі вимагають від рибалки певних навичок та вміння, щоб додати їм потрібну гру. Такі приманки найчастіше використовуються при ступінчастій проводці. Спектр моделей дуже великий. Ще більше дається порад, як їх застосовувати.

Найбільш динамічні й активні м'які приманки - це твістери і віброхвости. Їх можна використовувати з джиг-головками, зі звичайними одинарними і офсетними гачками, з двійниками і трійниками, а також у різних комбінаціях з блешнями, воблерами, поролоновими рибками та іншими приманками.

Головне, від чого залежить гра приманки під час проводки, це конфігурація її хвостової частини. Твістери, наприклад, бувають однохвості і двохвості і, звичайно, гра їх під час проводки буде різна. Вибираючи твістер або віброхвости, я піднімаю приманку вгору хвостиком. Якщо він не стирчить сторчма, а безвільно звисає, значить, є всі підстави вважати, що ця приманка буде ефективною. Роботу кожної приманки перевіряю на водоймі, проводячи її у верхніх шарах води.

Твістери імітують хробаків, п'явок, а також риб'ячий дріб'язок. На джиг-голівці твістер кріпиться таким чином, щоб жало гачка було розташоване приблизно посередині. Я віддаю перевагу «вухатим» вантаж-голівкам, до яких твістер на одинарному або подвійному гачку кріпиться за допомогою завідного кілечка. У цьому випадку приманка грає вільніше і, природніше, стає привабливішою для риби.

Основний тип пізньоосінньої проводки - ступінчаста, біля дна. Взагалі треба сказати, що однією з головних переваг приманок з м'якого силікону є те, що щука після хватки тримає їх у пащі довше або ж повертається для повторного удару.

Віброхвіст відмінно працює при будь-якій швидкості проводки, привабливо виляючи хвостиком навіть від найменшого руху самої води або під час вільного падіння на дно. Колір приманки підбирається на водоймі, залежно від прозорості води, її освітленості та інших умов ловлі.

Досить цікава і поки маловідома серед рибалок приманка - пластиковий черв'як. Ці імітації у нас відомі мало з тієї простої причини, що створювалися вони для ловлі американських окунів. Але це не означає, що дану приманку ігнорує наша щука, особливо травянка. Перевага пластикового черв'яка в тому, що він, маючи довжину до 15 см і досить вузьке тіло, найбільше підходить для пристосування незачіпляйок.

Найбільш просто черв'як кріпиться до гачка так званим техаським способом. Жало вводиться в головку приманки, а потім гачок просувається і кріпиться ближче до середини тіла хробака. Можна насаджувати силіконового черв'яка і на два, і на три гачки. Такою приманкою ви можете ловити в самих важкодоступних місцях. Головка хробака підвантажується свинцевим ковзаючим тягарцем.

В останні роки все частіше починають з'являтися нові види м'яких приманок, що імітують живі кормові об'єкти. Такі, наприклад, як штучні жаби, октопус, річкові раки, різні комахи ... Деякі з них застосовуються в поєднанні з традиційними блешнями. Зокрема, великою популярністю у західних рибалок користуються приманки у вигляді самоогружених рибок, передня частина яких відрізняється великою міцністю, а м'який хвостик провокує хижака на хватку.

Буває й так: ви на сто відсотків упевнені, що на обловлюємій ділянці є щуки, але навіть на самі спокусливі, на ваш погляд, штучні приманки вони не беруть. Якщо місце добре знайоме, не поспішайте його міняти. Треба спробувати інші приманки, урізноманітнити горизонти проводки. А коли й це не допомагає - ловити на живця або мертву рибку.

Повідець при ловлі щуки - необхідність!

Якщо великого окуня, судака або берша можна ловити без металевого повідця, то з щукою цей номер не проходить. Зараз у будь-якому рибальському магазині можна придбати повідці які виробляють закордонні та вітчизняні фірми. Довжина їх, як правило, 15-20-30 см. Зазвичай такі повідці багатожильні.


Думаю, не помилюся, якщо скажу, що при найменшій товщині найбільшою міцністю володіють повідці, виготовлені з однієї сталевої нитки. Найчастіше з цією метою рибалки використовують гітарну струну № 1. Разом з тим такі повідці мають і істотні недоліки. В силу своєї жорсткості вони мають дуже велику «пам'ять», тобто будучи випадково перегнутими, вже не відновлюються до колишньої своєї прямої форми. Потрібна заміна. Правда, ця їх властивість дозволяє за допомогою пари плоскогубців досить легко робити петлі для приєднання вертлюжков і карабінчиків. Усього кілька хвилин, і поводок готовий.

Мені здається, повідці з одинарного сталевого дроту розумніше всього використовувати при джиговой лові, коли приманку - поролонову рибку, віброхвіст або твістер - доводиться проводити на ділянках з захламленим дном. Дешевий поводок не шкода і обірвати.

Проте в переважній більшості випадків при ловлі щуки спінінгом, доцільніше включати в оснащення м'який поводок типу сталевий шовк. Такі повідці виготовляються зазвичай з 7 ниток, кожна з яких у свою чергу сплетена з 7 сталевих проволочок. Разом, в перетині повідця отримуємо 49 проволочок. М'які повідці доцільно застосовувати при ловлі на воблери і силіконові приманки, тому що в цьому випадку проводка виходить найбільш якісна. Незамінні вони і при ловлі на жерлиці, кружки і підставушки.

М'які сталеві повідці бувають як без покриття, так і з пластиковим або нейлоновим покриттям. Покриття охороняє поводок від скручування. У продажі бувають також повідкові матеріали різного діаметру та розмотки, як правило, 5, 10 і 100 м. Часто в комплекті поставляються і зажимні трубочки. Це зручно в тому плані, що ви самі можете виготовляти багатожильні повідці потрібної довжини. Якщо при ловлі щуки спінінгом достатньо довжини в 15-20 см, то при ловлі на живця довжину повідка слід збільшувати до 30 см. Інакше ви ризикуєте втратити заповітний трофей.

Я помітив, що великі хижаки все-таки більш охоче переслідують приманку на багатожильному сталевому поводку, що має пластикове або нейлонове покриття. Очевидно, оголений метал вони якось відчувають ...

[BMW]

Риба в пиві

1 кілограм свіжої риби, 2 склянки пива , 1 чайна ложка меду, 1 столова ложка води, 50 грам вершкового масла, 2-3 морквини, 1-2 цибулини, 1 лимон, сіль, перець, свіжа зелень. Гарнір: картопля. Рибу очистити, видалити кістки, нарізати шматками шириною 6-7 см. Моркву, лимон, цибулю і зелень нарізати й викласти у змащену маслом каструлю. Зверху покласти шматки риби, залити злегка розведеним у воді медом. Додати спеції за смаком. Акуратно залити все пивом і поставити каструлю на вогонь. Довести до кипіння, зняти піну і варити на слабкому вогні до готовності риби. На блюдо викласти варену картоплю, у центр покласти шматки риби. Процідити отриманий бульйон, прикрасити рибу гущавиною, а бульйон використовувати як соус.