Ловись рибко, мала і велика!!!(все, що стосується риболовлі.)

[D-Misha]

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація! Усе, що стосується риболовлі. Розповіді, поради, відео, фото і т.д. Як зловити рибу своєї мрії (короп, сом, щука, синій кит тощо), розповідаємо, коментуємо, ділимось враженнями.

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація! Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

[2vanya2]

Особливості берегового джигу

Джиг з берега на малих річках відносно простий. Відносно, тому що малі річки переважно мають заболочені і зарослі чагарником берега і зробити там якісний кидок, а потім і проводку, досить складно. Частково проблема вирішується за рахунок використання короткого вудилища, частково - за рахунок наполегливості і досвіду.

Набагато більш простий і приємний випадок - невеликі річки з чистими берегами. Тут спінінгіст має необмежені можливості для закидання і проводки в будь-якому напрямку. Навіть більше: багато зачепів, які на великій річці однозначно спричинили б за собою втрату приманки, на невеликій річечці можна ліквідувати, в буквальному сенсі слова, руками. Це особливо актуально в тих випадках, коли водоймище сильно закоряжене (а таких серед лісових річечок - абсолютна більшість). Втім, є і складність - невеликі розміри водойми дозволяють рибі чудово бачити вас і ваші маніпуляції. Зрозуміло, багатьом рибам, зокрема окуню, це зовсім байдуже, але ось головень навряд чи й далі спокійно годуватиметься, дивлячись на ваші стрибки і помахи. У зв'язку з цим при лові на невеликих річках маскування особливо важливе. Нерідко для того, щоб перетворити повну невдачу на риболовлі в її протилежність, необхідно лише відійти від берега на кілька метрів або зробити закид через прибережний кущ.

Ще один плюс джига на малих річках - можливість використовувати відносно легкі головки, а іноді і зовсім обійтися без них. Твістер без джиг-голівки набагато довше падає на дно: це робить його гру більш привабливою і дає рибі додатковий час на те, щоб прийняти неправильне, найчастіше фатальне для неї рішення.

Під великими річками маються на увазі річки шириною від 100 метрів. Відразу потрібно зазначити, що джиг в таких умовах досить складний. Дістати до фарватеру може далеко не кожен спінінгіст і, м'яко кажучи, не всіма приманками. Найкраще летить класичний твістер з жорстким оснащенням. Його і варто використовувати в першу чергу. Дістати якомога далі допоможе і велика маса головки (підбирати її слід відповідно до передбачуваних глибин і швидкості течії), а також довжина вудилища при джигуванні з берега збільшується до 2.7 а то й до 3м.

Крім того, збільшити дальність закидання допомагає грамотне намотування плетінки на котушці - вона повинна діставати майже до верхнього краю шпулі. І правильний вибір самої плетінки - деякі марки «парусять» відчутно сильніше, ніж інші. Рівномірність намотування також дуже важлива, але тут вже як кому пощастило з котушкою. Ну і, нарешті - сила, швидкість і техніка - регулярні тренування і хороша фізична форма серйозно підвищують ваші шанси на успіх.

[2vanya2]

Окрошка з риби

Всі знають таку страву як окрошка. Ця страва чудово смакує і прекрасно вгамовує спрагу в жаркі літні дні. Ми пропонуємо Вам рецепт рибальської окрошки, яку запросто можна прготувати і на природі, і яка може допомогти Вам пережиту спекотні дні на риболовлі.

Складники: 0,5 кг. риби, 1,5 л хлібного квасу, 4 ст. ложки подрібненої зеленої цибулі, 3 свіжих огірки, 0,5 склянки сметани, 2 яйця, 100 гр. картоплі, зелень, сіль, гірчиця, цукор, перець за смаком.

Приготування:

Відварену холодну рибу і очищені від шкірки огірки нарізати дрібними кубиками.

Зелену цибулю тонко нашаткувати і розтерти з сіллю до утворення соку.

Картоплю зварити в мундирах, очистити і порізати дрібними кубиками.

Яйця зварити на круто, нарізати дрібними кубиками. У тарілку покласти сметану, шматочки яйця, зелену цибулю, гірчицю, сіль, цукор, перемішати і розвести квасом.

Додати решту продуктів, посипати все це зеленню.

[2vanya2]

Верхівка по-італійськи

Зазвичай з верхівки в нас роблять таранку до пива. А тим часом недооцінена в нас рибка в багатьох країнах вважається делікатесом. В цьому рецепті розповім один зі способів приготування який дуже цінується в Італії.

Складники: 50 верхівок (до речі незабаром період ловлі верхівки з льоду); одне дрібно нарізане стебло селери; 2-ві нарізані цибулини, бажано молоді; зубчик часнику; ваші улюблені трави; шматочок кориці; дві столові ложки оливкової олії; 3-ри склянки оцту 3%; мука; олія для смаження; сіль та перець.

Приготування:
Рибу випатрати, промити, ретельно висушити, приправити сіллю і перцем, дати постояти 30 хвилин.

Помістити рибу в миску, щедро посипати мукою, ретельно обмішати в ній рибу, перемістити на друшляк або велике сито, струсити, щоб видалити надлишки борошна.

У великій каструлі, розігріти олію, додавати партіями верхівку, та смажити до моменту коли риба почне легко припікатись. Викласти на паперовий кухонний рушник щоб позбавитись надлишків олії.

В цей час в іншій невеликій каструлі, розігріти олію, додати селеру, часник і смажити кілька хвилин помішуючи. Приправити сіллю і перцем, додати оцет, ваші улюблені трави, готувати на повільному вогні 3 хвилини.

Смажену рибу помістити в скляний посуд, залити отриманим охолодженим маринадом, додати корицю, прикрити кришкою і відкласти в сторону в холодильник на 2 дні.

Смакота, рекомендую!

[2vanya2]

Рибний суп

Складники на 4 порції: лосось – 300 гр.; пангасіус – 300 гр.; броколі (тільки суцвіття) – 150 гр.; морква -100 гр.; цибуля порей (світла частина) – 100 гр.; олія оливкова – 1 ст. ложка; сіль, перець, зелень – до смаку.

Приготування
Наливаємо в каструлю 2000 мл. води та ставимо на вогонь.

Ріжемо рибу на невеличкі кубики, не більші 1 см, та моркву не більше 0,5 см, броколі ріжемо, як на фото (стебло не використовуємо) , порей нарізаємо півкільцями.

В киплячу воду вкидаємо моркву, через 5 хв. додаємо порей і броколі, солимо-перчимо до смаку і варимо ще 2-3 хв.

Вкладаємо акуратно рибу, вливаємо ложку олії і варимо на легкому вогні ще 5-8 хв.

Все прикрашаємо зеленню і на стіл!

[2vanya2]

Смажена тріска з брокколями

Це дуже простий і швидкий рецепт приготування тріски, однак це той випадок коли простота вказує на генальність, оскільки страва виходить надзвичайно смачною. Пригадав цей рецепт переглядаючи фото з Монако, колись був там в відрядженні, до речі цікава країна і цікаві в них рибальські традиції, є чому повчитись, та про це іншим разом...

Складники: дві філейки з тріски, олія, мука, 1/2 лимона, сіль, перець, 1 маленька брокколя, кріп, дві картоплини на кожну особу.

Приготування:

Приготовані філейки тріски посолити, пперчити і зкропити лимоном, відставити на годину в холодне місце.

Розігріти олію.

Порційні філейки обваляти в муці і підсмажити до золотистого кольору.

Бутончики брокколі варити біля 5 хвилин в легко посоленій воді.

Картоплю приготовану напівм'ягко почистити. Порізати на півкільця, легко зкропити олією і запекти в духовці на бляшці.

Рибу подавати з білим лимонним соусом або з соусом бешамель.

[2vanya2]

Особливості клювання і підсікання деяких видів риби при її ловлі на поплавчанку в стоячій воді

Особливості клювання різних видів риби при ловлі на поплавчанку в озерах, ставках та інших водоймах без особливої течії впливають на те як і коли потрібно робити підсікання, і залежать від багатьох причин.

Тут грає роль вид риби, ступінь її ситості, вид наживки, снасть (помітна або непомітна) і т. д.

При клюванні окуня поплавок плавно занурюється в воду. Попередні похитування поплавка спостерігаються ються рідко, головним чином при великій наживці, яку рибі важко відразу заковтнути. Коли ловлять на черв'яка, підсікають при першому ж зануренні поплавця; при ловлі окуня на живця не слід поспішати, краще почекати кілька секунд.

Так само, як окунь, без попередніх посмикувань, бере щука. Поплавок зазвичай стрімко зникає під водою і продовжує рухатися, але не в глиб, а паралельно поверхні води. Пройшовши кілька метрів, іноді до десяти, щука зупиняється і починає заглотувати живця. Якщо щуку ловлять на дрібного живця і на снасточку з багатьма гачками, то підсікають через кілька секунд після занурення поплавця, якщо живець великий і ловлять на два одинарних гачка, то краще почекати момент, коли поплавок (або жилка) після зупинки знову прийде в рух.

Клювання плотви дуже різноманітне. Велика плотва вірно бере на ласу наживку і відразу ж топить поплавок. Більш дрібна або сита часто трясе і хитає поплавок, не занурюючи його, і тільки після довгих попередніх погойдувань поплавок або занурюється, або йде в сторону. Особливо зрадливе клювання спостерігається на хлібні або тістоподібні наживки . Підсікати слід тільки при зануренні поплавця або при повільному русі його в сторону.

Краснопірка і язь, навіть невеликі, беруть вірніше, ніж плотва, і поплавок після двох-трьох погойдувань йде в сторону або похило занурюється у воду. Підсікати слід так же як плотву.

Для клювання ляща типовий перехід поплавця з вертикального положення в горизонтальне. Подібне клювання спостерігається не завжди. Іноді поплавок, кілька разів здригнувшись, поринає і повільно йде в сторону. В останніх випадках підсікають при русі поплавця в сторону або його зануренні. При ловлі на невеликі наживки підсікають, як тільки поплавок ляже. Якщо ж ловлять на виповзка і купку гнойових хробаків, краще почекати, поки поплавок піде в бік і стане занурюватися. Дуже обережно бере лящ на горох і хлібні наживки.

Линок бере приманку мляво: поплавок довго покачується, іноді сильно нахиляється, потім повільно йде в сторону. Підсікають при русі поплавця в сторону.

Клювання коропа спочатку іноді нагадує як клює лин, але, взявши наживку в рот, він упевнено топить поплавок. Підсікають коропа при зануренні поплавця.

[2vanya2]

Вивчення водойми і пошук риби

Перед будь-яким рибалкою, який вперше опинився на незнайомій водоймі, виникає питання: де ловити рибу? Те ж питання виникає і при зміні умов ловлі на старих, добре розвіданих місцях. Багато рибалок шкодують час на пошук стоянок риби навіть на незнайомих водоймах. І лише деякі, від природи наділені спостережливістю, здатні помічати більше, щось, що вислизнуло від уваги інших, робити висновки і приймати відповідні рішення. Вони, не шкодуючи часу і сил, швидше за інших осягають особливості нових водойм, вивчають їх рельєф, глибину і грунт дна, характер течії, визначають розміщення коряжників, топляків і валунів, а також розташування водоростей. Вони майже безпомилково визначають місцезнаходження різних риб і кращий час їх ловлі з урахуванням всієї суми природних явищ: температури води і повітря, напрямку і сили вітру, кольору і рівня води, прильоту та відльоту птахів, цвітіння рослин, появи комах, стану льоду і снігу, а також інших ознак.

Важко, а часто і марно розшукувати рибу, якщо вона припиняє харчування і клювання. Різка і значна зміна атмосферного тиску порушує життєву рівновагу мешканців водного середовища. Для вивчення і особливо для пошуків стоянок риби найбільш сприятлива тривала стійка погода. Перед зміною погоди клювання на короткий час покращується, після чого різко падає або припиняється зовсім. Чим різкіше змінюється погода, тим сильніший, але коротший за часом жор риби (про вплив погоди на клюваня риби читайте тут).

Є ряд правил, які допомагають вивчати водойму і відшукувати рибу в залежності від погодних умов.

При підвищенні ординара (ординар - середній багатолітній рівень води), особливо якщо вода виходить з берегів, риба покидає свої звичайні стоянки і розбрідається по розливам, де знаходить масу корму, або, рухаючись проти течії, входить до притоки. Під час літнього падіння меженного рівня води риба, виявляючи занепокоєння, шукає глибокі, багатоводні місця, для чого часто скочується вниз за течією і покидає мілководні водойми. Клювання під час такого пересування значно погіршується. Інакше йде справа при повільному зниженні рівня паводкових вод, що ще не досягли межені. В цьому випадку риба змушена повертатися в русло, до звичайних місць проживання, що збільшує тут її чисельність і конкуренцію в харчуванні.

Місця скупчень і жирування риби в звичайний час, якщо її не турбують сітками, досить постійні. Тому при пошуках риби слід керуватися спостереженням Л. П. Сабанєєва: чим більше ділянка водойми відрізняється від її загального характеру, тим вірніше можна на ній зустріти скупчення риби. Як правило, на річках уловисті місця завжди чим-небудь яскраво виділяються.

Контрастні місця риба вибирає також на озерах і водосховищах, але їх відмінності часто приховані під водою. Однак і тут дещо можна помітити. На чистих, не зарослих водоростями водоймах рибу приваблюють острівці і скупчення рідкісних водоростей. На зарослих водоймах вона збирається на галявинах чистої води і у вікнах. У водосховищах риба, не затримується надовго на окремих місцях, а пересувається вздовж бровок, звалів, в глибини ям, русел, ярів, особливо якщо там є помітна течія.

У спеку треба шукати рибу в тіні прибережних дерев, кущів і обривів, причому робити це потрібно краще всього в кінці ночі і рано вранці. Взагалі, як правило риба дуже погано клює коли стоїть затяжна, довготривала спека. В такому випадку варто добре замислитись, і можливо надати перевагу іншому виду відпочинку, наприклад поїхати на море, на базу "затока прохлада" з сім'єю, щоб потім у них не було нарікань на Ваші часті виїзди на риболовлю ))). До речі, це не жарт, і багато рибалок так і роблять.

Восени з похолоданням води слід шукати рибу в другій половині дня і ввечері, коли вода прогрівається. Влітку риба мешкає серед водоростей, а на ніч йде до чистих, не зарослих берегів і на мілини, де вода швидше охолоджується і краще насичена киснем. Озерна риба підходить до усть приток, джерел або тримається у верхньому шарі води, вище шару температурного клину. Пізньої весни і на початку літа її приваблюють берега водойми, що круто йдуть у воду, особливо якщо вони поросли розлогими деревами і кущами. В таких місцях, комахи і слимаки, що живуть на листі і гілках під час вітру і дощу в достатку падають у воду.

Восени риба харчується в місцях, багатих пониклими водоростями, збираючи з них "урожай" насіння, а також личинками і водними комахами що позбулися своїх укриттів .

У всіх випадках слід поговорити з місцевими рибалками, які можуть розповісти не тільки про рибні місця, а й про способи ловлі й приманки і наживки. І все ж будь-яке велике озеро і водосховище варті уваги і ретельного особистого вивчення.

На водосховищах і озерах багато чого можна зрозуміти після ознайомлення з обрисами і рельєфом берегів. Наприклад, у пологого берега зазвичай, глибин не буває. Якщо ж високі береги круто йдуть у воду, можна очікувати, що глибини прилягають до берегів. Доповнити картину допоможуть водорості, які рідко зустрічаються на глибинах більше, 4 м. На глибині близько 4 м можуть рости рдести, уруть, елодея і роголиста. Латаття ростуть на глибині до 3 м, кубушки - трохи глибше, очерет і куга - до 2 м, хвощ - до 1,5 м. Осока і рогіз поширені на глибині до 1 м і є прибережними рослинами.

Закоряжені місця, підводні мілини і ями, русла приток і ярів без проміру глибин з човна або плоту виявити неможливо. На річках пошук риб'ячих стоянок спрощується. Тут допомагають лінії берегів, сліди течій і колір води, який змінюється в залежності від глибини. Невеликі річки, петляючи по заплаві, утворюють закруту, затоки і стариці. Біля зовнішнього берега закрутів найбільші глибини: течія, розмиваючи грунт, утворює тут обриви - яри. Біля внутрішнього берега - мілина. Вузькі ділянки річки з тихою течією глибші широких.

На річках мілкі місця з швидкою течією називаються перекатами. Найглибше місце перекату - "корито" - легко визначити за більш темним кольором води. Нижче перекатів часто утворюються вири - глибокі ями, які облюбовують велика риба і хижаки.

Прямі або злегка звивисті ділянки між перекатами називаються плесами, і течія там завжди слабкіша, ніж на перекатах і поблизу ярів.

У невеликих річках кращими місцями для ловлі риби вважаються ями, а у вузьких річках - розширення і затоки; в повільно поточних - звуження, протоки і перекати; в швидких - розливи і затоки; в глибоких - межі мілин на звалі в глибину, протоки і " борозни ", що відокремлюють мілини і острови від берега, а також кромка водоростей.

Привертають рибу і брили грунту, змитого в воду поблизу ярів. Гарні місця поблизу водопоїв, особливо під час появи на них худоби перед заходом сонця. Риба тут тримається біля кордону каламуті, створеною худобою. Цікаві вири, захаращені затонулими деревами, корчами і валунами. Прекрасні місця - яри, зарослі звисаючими над водою деревами і кущами.

Завжди слід віддавати перевагу ділянці річки вверх за течією від великого населеного пункту: стічні води відлякують рибу, особливо велику. Непогана ловля буває в стариці, - якщо вона має досить глибокий вихід у річку і на річці біля виходу стариці. Відмінно ловиться риба нижче перекатів, порогів, гребель і шлюзів.

Найбільш чутлива до впливу вітрів риба озер і водосховищ. На річках позначається лише вплив сильних вітрів на ділянках, спрямованих уздовж плес. Однак лящ і густера, іноді сазан і короп є винятком. Недарма рибалки кажуть: "буря лящів вибиває з дна". Дійсно, ці риби завжди підходять на годівлю до прибійних місць. Поверхнева течія створена вітром, впираючись в крутий берег, падає на дно і, вибиваючи з прибережного мулу мотиля та іншу живність, несе їх від берегів. Тут ловлять з дна, частіше донними снастями, або маховою вудочкою без поплавка.

Треба мати на увазі також час клювання і освітленість води, що особливо важливо при ловлі риб, що харчуються тільки в денний час. Навіть лящ на глибинах починає клювати пізніше, ніж на мілких. В кінці ночі і на світанку краще починати пошуки риби на більш-менш мілких місцях. При прозорій воді і в ясну погоду слід ловіти на глибині, а при каламутній воді і в похмуру погоду краще затримуватися на мілких місцях до сходу.

На закінчення хотілося б сказати, щоб рибалки не розраховували тільки на готові рецепти. Необхідно самому навчитися знаходити рибу і застосовувати ті чи інші прийоми її ловлі. На клювання риби, її місцезнаходження впливають не окремі погодні і природні явища, а весь їхній комплекс. Значить, потрібно враховувати всю суму явищ, і перш за все найбільш значні. Ось тут-то й потрібен власний досвід. Адже чужий досвід стає ціннішим, коли він перевірений особисто і теж став як би своїм. До того ж автори окремих книг можуть допустити неточності.

Серед рибалок давно вже ходять спори, що краще: шукати рибу або чекати, коли вона підійде? Мені здається, що завжди краще шукати. Недарма і в пісні співається: "хто шукає, той завжди знайде!"

[2vanya2]

Ловив рибу, а зловив бомбу

Чого тільки не трапляється на риболовлі, а розповіш комусь не вірять, лишень потім придумують анекдоти і всілякі історії про рибалок брехунів. Можливо інколи рибалки трохи і перебільшують свої улови, або прикрашають рибальські історії якимись яскравими моментами, ну але ж це не зі зла. Ну ось наприклад, хто повірить що рибалка може зловити велосипед, ракету, чи меч часів княжої доби. Більшість подумає - а, рибальські байки. А ми розповідали про такі чудернацькі рибацькі улови і це зовсім не вигадки, а реальні факти. Так що як не крути, а така вона рибалка...

Цього разу не менш курйозний випадок стався з рибалкою на Рівненщині.

Як повідомив центр пропаганди управління МНС у Рівненській області, Олександр М. вирішив піти порибалити у меліоративному каналі поблизу села Мирогоща що знаходиться в Дубенському районі, і натрапив там на сучасну авіабомбу П-50Ш. Як вона туди потрапила, звичайно, ще не говорять, можна лише здогадуватись. Наразі ж місце знахідки взято під охорону працівниками Дубенського МВ УМВС України в Рівненській області. Подана заявка на знешкодження до УМНС України в Рівненській області.

[2vanya2]

Маневри з короповими монтажами

Те чи візьме короп наживку чи ні, найбільшою мірою визначається кінцевою презентацією всього коропового монтажу разом з приманкою і наживкою, і отже, комлект повинен бути адаптований до умов, що панують у водоймі в місці ловлі.

У той же час це не повинно викликати жодних підозр зі сторони обережного коропа. Мої монтажі обираю з урахуванням декількох елементів. В основному це: тип дна, відстань до точки ловлі, спосіб доставки монтажу до точки ловлі (вивіз, закидування), а також від умов, що панують в воді (зачепи, підводна рослинність, колонії ракушок). До кожних умов готуюсь по-іншому і не уявляю собі, можливість використання одного універсального монтажу. В першу чергу визначаю тип дна (наприклад за допомогою маркера), так як характер дна має визначальне значення для вибору окремих частин монтажу. Наприклад, мулисте дно потребує зовсім іншого підходу, ніж тверде.

На мулистому дні я використовую довші повідці, в основному в діапазоні до 50 см, але це завжди залежить від товщини мулу. Крім того, у міру можливості я намагаюся використовувати легкі тягарці, від 40 до 100 г, що не так міцно застрягають у мулі і, отже, не затягують за собою нашу наживку. Кращими приманками на такому дні будуть плаваючі бойли, так званий сніговик, тобто поєднання плаваючого бойла з тонучим і бойли з нейтральною плавучістю які делікатно осядають на мулі. В мулистих місцях, найкращі результати показують бойли з овочевим ароматом і scopex. Щоб підвищити ефективність бойлів і збільшити їх шанс прорватися через запах мулу, варто їх замочити в дипі.

Ловля коропа в мулі не легка, але мул одна з найулюбленіших коропових "їдалень", тому, ми маємо бути готові, до того, що короп стоїть в таких місця, і вміти ловити його там. Презентація нашої приманки, і всього кінцевого набору на твердому дні не робить так багато проблем як на мулистому, і часто, я особисто, обираю тільки такі місця для риболовлі. На твердому дні я використовую коротші повідці від 15 до 30 см, що дає швидший ефект замопідсікання, ніж у випадку довших. В основному я роблю їх з м'яких шнурів, звертаючи особливу увагу на той факт, щоб плетений шнур мав яскраво виражені тонучі властивості, тому що такий шнур краще прилягає до дна і не викликає зайвих підозр коропа. На твердомі дні, також, добре себе показують жорсткі монтажі зроблені з грубих моножилок, а також з флюрокарбонових жилок, які характеризуються твердістю, стійкістю до стирання і низькою видимістю у воді.

Жорсткі монтажі це гарна ідея, для водойм, в яких короп дуже обережний і навчився випльовувати м'які плетені шнури. На твердому дні працює більшість приманок, але одна з моїх улюблених це бойли з нейтральною плавучістю. Їх можна легко зробити з комбінації половинок плаваючого і тонучого бойлів. Це дуже ефективна приманка, тому що, веде себе дуже природно у воді.

Найгірші місця, які вимагають спеціального підходу, це так звані міцні місця, тобто з жорткими зачепами, а також місця з численними колоніями ракушок. У таких місцях, як правило, використовують сильні повідці, які виготовляють з плетеного шнура з покриттям, або з досить грубої флюрокарбонової жилки. Важливим є також наявність шок-лідера, тобто кільканадцятиметрового грубшого відрізка жилки, яка прив'язується до кінця основної жилки, і яка знижує ризик перетирання і, отже, втрати риби, а також дає можливість для силового дальнього закидування. Найпростіший шок-лідер виконується з будь-якої жилки діметром щонайменше 0,50 мм.

При виконанні монтажу в першу чергу звертаємо увагу на підбір відповідного до дна повідця, далі на відповідний розмір тягарця, який повинен гарантувати хороше самозасікання риби, а при ловлі на великих відстанях добре триматися дна. Крім того, не забуваємо про хорошого і гострого гачка, який вибирають у відповідності до розміру приманки.

Пам'ятайте також, про спостереження за водоймою під час риболовлі, і якщо трапиться так, що Ви зауважили підвищену активність жируючого коропа, а вудилища лежать без руху, як зачаровані, то це може означати невідповідну презентацію комплекту, в якому короп відчуває загрозу. Тут Вам слід подумати про зміну повідця чи приманки.

Що стосується вибору приманок, то більшість починаючих рибалок, шанси на успіх зловити рибу своєї мрії, бачать тільки в бойлах. На жаль, це не так, тому що немає чарівної приманки і коропа в різних частинах світу ловлять на тисячі різних наживок. Шанс для успішної риболовлі, насамперед, це хороше місце і ефективний кінцевий монтаж.

[2vanya2]

Правильний настрій для рибалки важливіший ніж хороші снасті

Кожен рибалка хоч раз та й стикався з такою, здавалось би, несправедливою ситуацією коли в одного клює, а в іншого "глухо як в танку". Особливо прикро, коли везунчик розташований від вас на відстані витягнутої руки і його снасті, на вашу думку, не можуть зацікавити рибу, та й навіть наживку ваш сусід абсолютно неправильно одягає на гачок.

Одна така ситуація мені запам'яталася напевно на все життя. Будучи на відпочинку пристав до мене хлопчина, який дуже хтів порибалити з човна, і я, якось без особливого бажання, вирішив влаштувати йому таку риболовлю.


Я як досвідчений рибалка, зібрав свої снасті з дорогими, фірмовими блешнями, воблерами, найсучаснішою жилками і котушками та й ще і різні електронні прилади прихопив, а хлопчина взяв один лише китайський спінінг з з такими ж, абсолютно непоказними, блешнями.

Все що сталося далі, мене спочатку розвеселило, а потім змусило серйозно задуматися, як таке може бути?

Я припускав, що мені буде чому повчити сопливого новачка. А вийшло геть навпаки, хлопчина раз по раз тягяв окунців. Я ж не ловив зовсім. Мало того, у мене навіть жодного разу не клюнуло, тоді як у хлопця справи йшли відмінно. Можна сказати, що у мене була не та снасть, але тоді як пояснити те, що поки я розплутував бороду, що утворилася в мого напарника через недосконалість снасті, а напарник на мій спінінговий комплект витягнув парочку чудових окунців.

Парадокс, інакше не скажеш. А може зовсім не парадокс? Може просто напросто, не був я в цей день заряджений на риболовлю? З самого початку, у мене не було настрою до рибалки і скоріше за все тому, риба і надавала перевагу приманкам юного рибалки, у якого очі горіли з тих пір, як ми почали накачувати човен.

Очевидно для риболовлі, як і для кожної справи потрібен відповідний настрій, без якого будь-яка справа приречена на провал? А якщо так, то прислухайтеся до того, що говорить вам серце. Якщо ви відчуваєте, що саме сьогодні, Ваш день то кидайте всі свої справи і вирушайте на риболовлю, і риба обов'язково вам віддячить за проявлену до неї увагу.