Ловись рибко, мала і велика!!!(все, що стосується риболовлі.)

[D-Misha]

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація! Усе, що стосується риболовлі. Розповіді, поради, відео, фото і т.д. Як зловити рибу своєї мрії (короп, сом, щука, синій кит тощо), розповідаємо, коментуємо, ділимось враженнями.

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація! Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

[2vanya2]

Юшка рибальська щира

Скільки рибалок стільки й рецептів приготування рибальської юшки. Кожен справжній рибалка має свої секрети та напрацювання які з'являються в результаті численних кулінарних експерементів. Найважливіше, що кожен рецепт має право на існування і смакує, обов'язково смакує, по-особливому. Та хіба може не смакувати страва приготована на природі?

Серед численних рибальських рецептів приготування юшки існують так би мовити базові, або традиційні, які з невеликими змінами чи доповненнями готуються майже всіма рибаками у всіх куточках нашої планети. Одним з таких рецептів ми і хочемо поділитись з нашими читачами. Отже юшка "Щира" (подекуди "Справжня") .

Складники: риба дрібна (бажано річкова: йоржі, піскарі, окуні) - 800 г, судак або минь - 250 г, цибуля ріпчаста - дві головки, половина кореня петрушки, сіль, лавровий лист, перець горошком, зелень петрушки, кріп.

Приготування:

Дрібну рибу випатрати, видалити зябра, ретельно промити і розділити на три частини.

Одну частину залити холодною водою, посолити, довести до кипіння і варити на повільному вогні 30-40 хвилин (дрібну рибу потрібно варити, не зчищаючи з неї луски).

Бульйон процідити і зварити в ньому другу частину риби (приблизно 30 хвилин).

Знову процідити бульйон і зварити в ньому третю частину риби (також приблизно 30 хвилин).

У проціджений киплячий бульйон опустити ріпчасту цибулю (цілими головками) і варити ще 15-20 хвилин.

Після цього опустити в нього попередньо очищені від шкіри і промиті шматки судака або миня, перець, лавровий лист, сіль, корінь петрушки і варити при повільному кипінні, періодично видаляючи піну, до повної готовності риби.

Перед подачею до столу посипати юшку дрібно рубаною зеленню петрушки і кропу.

Смачного!

[2vanya2]

Моя снасть для зимової рибалки

Нічого нового в цьому способі ловлі риби немає, все старе, як світ, але даний вид снасті показав свої переваги, і от уже років 5-6 рибалю саме з таким оснащенням. Справа в тому, що замість мормишок, кіз, чортиків і іншого я використовую гачок з цівкою середньої довжини, а так як ловлю на мотиля, гачок повинен бути чорного або ж червоного кольору, імпортного виробництва, № 17. Насадкою може служити не тільки мотиль, але і опариш або їх поєднання, личинка реп'яхової молі, тісто або ж манна бовтанка, в залежності від клювання. Грузилом служить розщеплена дробинка, яку закріплюю на відстані 3-5 см вище гачка. Перед тим як прив'язати гачок на жилку, вдягаю пару намистин чорного і білого або ж чорного і жовтого кольорів. Таким чином виходить, що намистинки при грі насадкою провокують рибу на клювання, ворушачись на жилці. Але ось замість поплавця, хлистик оснащую кивком, або, як ще кажуть, сторожком, який підбираю під грузило.

Повторюся, що в даному способі оснащення немає нічого нового або незвичайного і дуже багато риболовів напевно використають його і, хочеться сподіватися, лише підтвердять його переваги. Використовувати саме такий спосіб я почав в період глухої зими, коли вмовити рибу на клювання, застосовуючи мормишку, якщо і вдається, то ось реалізувати це клювання вдавалося не завжди. Часто підсічка залишалася «холостою»: засікти рибу не вдавалося або, що ще гірше, рибі діставалося «по губах», і тоді очікування наступного клювання затягувалося - простіше було змінити лунку. Звичайно, коли клює, то клює на все, і тут не грає ролі ні товщина жилки, ні насадка або її розміри, ні приманка. Але, погодьтеся, буває це зовсім не часто. А от коли доводиться просидіти або ж пробігати по лунках у пошуках успіху весь день і, знайшовши місця стоянки риби, побачити всього кілька клювань і не зуміти їх реалізувати ...

Ось і спробував я використовувати саме такий варіант літнього оснащення зимової вудки, тільки зі сторожком. І тут же переконався, що така снасть працює куди як краще поплавкової вудки або ж оснащеної сторожком, але з мормишкою на кінці жилки. По-перше, спосіб цей має явну перевагу при ловлі з дна, коли немає необхідності так часто очищати лунку від намерзлого льоду, як це відбувається при ловлі вудочку з поплавцем, а що найістотніше - при цьому варіанті можна рибалити, використовуючи проводку насадки, граючи сторожком, піднімаючи або опускаючи її в залежності від того, що бажає риба сьогодні.

Бувало так, що до обіду риба брала тільки на нерухому насадку, а з другої половини дня - тільки на рухливу, що при використанні снасті, оснащеної замість сторожка поплавцем, просто неможливо, хіба що можна робити невеликі проводки, швидше ворушіння насадки. Або ж тільки рибалити, використовуючи проводку і гру одночасно протягом всього дня, але замість блешні використовуючи той же гачок. Самою істотною перевагою такого хитрого оснащення є те, що з десяти клювань як мінімум дев'ять бувають реалізовані, якщо не всі десять. З мормишкою ж в період глухої зими, коли риба, скажімо так, вередує, реалізувати вдається далеко не кожну покльовку.

[2vanya2]

Рибаки, будьте простішими і до Вас потянеться риба!

Джиг - дуже ефективний спосіб ловлі, його потрібно практикувати обов'язково і регулярно. Ви завжди будете з рибою, якщо самі не станете нічого собі ускладнювати.

Років 5-7 тому я практично не мав жодного досвіду ловлі риби на джиг, хоча читав багато. Але одного разу на абсолютно новій для мене водоймі причепив поролонку і зловив на неї більше десятка щук - до того часу, коли приманку стало неможливо використовувати. Іншої не було. Дно затоки було настільки чисте, що не сталося жодного зачепу. Це був дебют. Потім я всю осінь до заморозків ловив там щуку на джиг, і завжди успішно.

Снасті у мене були абсолютно звичайні, підбором ваги і забарвлень приманок зовсім не займався. Але ловив дуже успішно. Можна було б припустити, що дуже вже пощастило, що прямо-таки казка якась.

Але ось пройшли ці 5-7 років. Майже повністю перевів я своє спінігове господарство на джигову основу, ловлю багато й успішно. Судак уже давно обігнав щуку, та й окунь ось-ось добереться. Ловити доводиться на різних водоймах, і з човна, і з берега. Джигові приманки з поролону, силікону і поліуретану давно випробувані. За цей час помінялися і спінінги, і котушки. І в цьому якраз суть! Перший-ліпший китайський спінінг і така ж котушка - все це в силі. І плетінка різна. Моя улюблена вага чебурашки - 28 гр. Скрізь! Менше у мене просто немає.

А скільки наукових праць вийшло за ці п'ять років, де «вчені» рибалки рекомендують виконувати довгий список обов'язкових і послідовних дій, щоб ловити рибу на джиг. Придумані десятки джигових проводок, без яких нічого робити на водоймі. Я ні з ким не сперечаюся. Хлопці, давайте жити дружно. Але одне прохання: давайте жити простіше!

Давайте скажемо рибалкам початківцям, що в місцях проживання хижака, на ямах, його можна ловити на джиг. І взяти цим рибалкам потирібно всього лиш будь-яку палицю, будь-яку котушку, будь-яку жилку яка б не рвалася наче павутина, будь-який повідець і будь-яку чебурашку з відповідною по розмірах приманкою, лише б вони тонули до дна. І протаскувати приманку будь-якою проводкою по дну. І вони будуть ловити!



Щоправда, треба пам'ятати, що хижак гідного розміру ховається в коряжниках, і тому при ловлі на джиг у вас має бути стільки приманок, щоб ви не рахували кількість відірваних і не жалкували про них. Втратити 20 приманок за риболовлю - це не межа. Іноді при цьому, щоправда, можна зловити 30 судаків.
Вам потрібен якийсь спеціальний спінінг, який настільки чутливий, що за метр до підходу судака вже здригається? Якщо ваша пластикова картка роздулася до десятимісячної вагітності - беріть. Гірше, швидше за все, не буде. Але взагалі помітити по кінчику самого простого спінінга клювання навіть стограмового судака може тільки дуже талановитий або п'яний чоловік.

Вам потрібна сама тонка у світі плетінка? Не запитую, навіщо: просто потрібна. Згоден: напевно, риболовля буде цікавішою. Якщо я видираю на свої снасті половину корчів, то Ви будете над кожною з них зітхати і потіти. Звичайно, ви вірите, що у вас буде на одну покльовку більше, ніж у мене.

Ви бажаєте на кожному новому місці підбирати вагу чебурашки, враховуючи кожен грам, і мати в коробці весь набір ваг? Я не розумію - навіщо? Але майте. Може, існують такі судаки, які на 20 грамів не клюють, а на 16 шикуються в чергу. Хотілося б на них подивитися. Напевно, вони і верхівку по грамах вибирають: з голоду опухнуть, але на ту, що на 4 грами більше, не зазіхнуть. Не знаю, але мої 28 грамів їдять і в ямі, і на течії, і на мілині.

Ще ви, напевно, хочете перепробувати всі приманки по назвам і кольорам? Це святе! Тут навіть заперечити нічого. Але все-таки додам від себе, що в підсумку прийдете до робочого варіанту і років через 5 пошук припиниться. Джигові приманки - це розхідники. Ціна приманки - це ціна трійника з чебурашкою і максимум п'ятьорка за роботу. Якби я купував (... і обривав на зачепах) приманки по 100 і більше гривень - я б ніколи не став джигітом і не написав би цю правдиву статтю.

Ще один популярний момент, «класика жанру»: як стати на ямі? Ох, відчуваю, будуть бити мене ногами в живіт. Встаньте, як хочете. Можна в центрі ями, можна збоку, можна взагалі не на ямі. Риба буває скрізь і клює вона не завжди за підручниками. Мабуть, більшість своєї джигової риби я піймав не на ямі. Хороший судак в хорошому коряжнику жадібно клював і на півтораметровій глибині, а найближча яма була в сотні метрів. Звичайно, багато судака попадається і на типовій сходинці з мілини на глибину. Але все-таки мені більше подобається течія, коли сходинка відмінно працює проти струменя на абсолютно рівному місці.

На закінчення хочу порадити майбутнім джигітам:
Не купуйте для джигу спеціальних спінінгів та котушок, якщо кошти не дозволяють таку розкіш. Це не предмети першої рибальської необхідності. На заощаджені гроші краще купіть багато чебурашок.
Вибирайте вагу приманки, зручну для вашого спінінгу, і не збирайте колекцію інших ваг.
При ловлі з берега не економте на приманках, але рахуйте метри залишеної у воді плетінки.
Завжди майте при собі нехай навіть однакові приманки, але на різних монтажах (трійник, двійник, одинарник і офсетнік).
Не міняйте робочі приманки при відсутності клювання, краще міняйте місця.Нескінченні приклади, коли рибалка поміняв двадцять приманок, а на двадцять першій клюнуло - це випадковість. Це як ловить людина таксі, а його все немає і немає. Тільки поміняв руку, і машина вже гальмує.

[2vanya2]

Рибні консерви в домашніх умовах

Ми звикли до рибних консерв жерстяних банках з солідним маркуванням і екзотичними назвами. Річ, безперечно, смачна і можливо навіть поживна. Однак існує чимало способів приготування консервів у домашніх умовах з нашої дрібної, простої, річкової та озерної риби. Для зберігання цього рибного делікатесу на рік і більше потрібні особлива обробка та умови зберігання, а от для того, щоб ніжні консервні харчі відправити відразу в рот, потрібні лише бажання і терпіння. І, природно, рибний продукт...

Приготування рибних консерв

Рибу чистять, потрошать, відрізують голови і хвости, а велику шматують на дрібні шматки. Бажано тушки після цього підсмажити. На дно посудини (скажімо, гусятниці) кладуть порізану цибулю, потім шар риби, поверх неї розміщують цибулю, і знову - шар риби.

Рибу разом з цибулею (десь близько кілограма) солять, перчать і заливють чвертю склянки оцту, який розведений в склянці води. Також вливається півсклянки соняшникової олії. Посудину щільно закривають і витримують після закипання на дуже маленькому вогні 3-5 годин. Найкраще це робити в духовці.

Для консервів в томаті готують спочатку томатну заправку - цибулю обсмажують на сковороді, додають до неї цукровий пісок, соняшникову олію, томатну пасту (соус) і все перемішують в гарячому вигляді. На дно посудини кладеться шар натертої на крупній тертці моркви, поверх неї - риба, потім - шар цибулі з томатом. І так до заповнення посудини.

Все це поливають оцтом (на 1 кг риби 2-3 столові ложки), додають 50 г білого сухого вина, лавровий лист, перець, воду. Щоб вийшло погустіше (і, напевно, поситніше), можна присипати борошном.

Для приготування консервів-«шпротів» з річкової дрібниці використовують копчену рибку і міцну чайну заварку.

Для заправки таких консервів підійдуть і бульйонні кубики з ароматом копченостей, і різні суміші, що імітують смачний запах димку, в якому коптиться риба.

Рибні консерви - універсальна закуска на всі випадки життя. Їх можна готувати в будь-якій кількості. Залишки консервів, якщо їх не вдасться вжити за три-чотири дні, можна використовувати для заправки супів і борщів, з консервної маси (додаванням інших компонентів) добре «ліпляться» котлети.

[2vanya2]

Риба смажена з лимоном та бульбою по італійськи

Простий рецепт який прийшов до нас з італійської кухні. Однак в результаті цього простого рецепту отримаємо ніжну і соковити рибу, з картоплею, розмарином, лимоном і оливковою олією. Це чудове блюде для всієї родини.

Складники (з розрахунку на 2 порції):

- 2 свіжих випотрошених та очищених від луски рибини вагою близько 350 г кожна (підійте окунь, тріска, форель, судак) ;

- половинка лимона;

- 2 великі картоплини;

- 1,5 гілочки свіжого розмарину;

- 60 мл білого вина;

- 1 зубчик часнику;

- морська сіль і мелений чорний перець;

- оливкова олія;

Приготування:

Бульбу очистити і нарізати кубиками, промити і варити в підсоленій воді протягом 7 - 10 хвилин до напівготовності (вона ще буде дожарюватись в духовці). Лимон нарізати на скибочки і кожну скибочку розділити ще на 4 частини.

Розігріти духовку до 250 градусів. Підготувати форму для запікання, в яку зможе поміститися риба разом з бульбою. Рибу зполоснути і висушити паперовим рушником. Посипати сіллю і перцем, змастити 2 ложками оливкової олії.В середину риби покласти гілочку розмарину та 3 шматочки лимона. Покласти в жаростійкий посуд.

Процідити напівготову картоплю, змішати її з іншою частиною лимона і подрібненим листям розмарину (близько 2 чайних ложок). Влити 2 столові ложки оливкової олії, приправити морською сіллю і свіжомеленим чорним перцем. Додати зубчик часнику, розділений на 3 частини і перемішати все разом. Обкласти рибу картоплею і вставити в нагріту духовку.

Запікати протягом 15 хвилин. Через 7-8 хвилин після початку запікання, влити біле вино.

[2vanya2]

Риба запечена в глині

Складники: рибина середніх розмірів (1,5 - 2 кг), сіль, жир, рослинна олія, цибуля, лавровий лист, спеції за смаком, капустяне або кленове листя.

Приготування: В очищену і випатрану, натерту сіллю, жиром, спеціями за смаком рибину вкладаємо кілька кружальців цибулі та лавровий лист.

Далі потрібно тушку рибини загорнути в капустяне або кленове листя, а потім у просочену рослинним маслом чисту ганчірку, обв'язати шпагатом і обмазати глиною шаром 2-3 сантиметри, покласти в гарячу золу.

Через 15-20 хвилин рибу слід перевернути іншою стороною, а ще через 40 хвилин вона буде готова.

[2vanya2]

Жилка, особливості її вибору та зберігання

Жилка є найважливішим елементом будь-якої рибальської снасті. Без неї немає фізичного зв'язку між рибалкою і рибою. Жилка, як відомо, підрозділяється на два великі класи - монофільна і плетений шнур (надалі просто жилка і шнур).

При виборі жилки найнадійніше поступати за такою схемою: зверніть увагу на зовнішній вигляд жилки, свіжа жилка має блискучу поверхню. Якщо поверхня матова, то це означає, що жилка "постаріла", тобто на її поверхні під дією тепла, ультрафіолету утворилися мікротріщини. Старіння жилки відбувається і тому, що з неї з часом вивітрються стабілізатори і пластифікатори. Змотавши близько метра жилки, візуально, або за допомогою мікрометра, переконаєтеся в рівномірності калібрування жилки по довжині. Це легко зробити, якщо жилка не найтонша, тобто її діаметр 0,1-0,12 мм і товще. Якщо жилка тонша, то мікрометр не допоможе.

Потрібно користуватися оптичним методом, наприклад, розглянути жилку під мікроскопом. Перевірити калібрування тонкої жилки, її рівномірність по товщині, можна дуже простим способом. Для цього на жилці потрібно затиснути маленьке грузило. Зрушуючи грузило по жилці, ви відразу виявите ті місця, в яких вона більш товста, тут грузило буде застрягати. Різнотовщинна жилка для рибалки непридатна. Її можна використовувати, лише якщо ви вибрали жилку з великим запасом міцності. Якщо жилка добре калібрована, бажано перевірити її міцність на розрив. Перевіряти міцність в домашніх умовах можна на відрізку мокрої жилки завдовжки близько метра за допомогою динамометра. В якості динамометра зручно використовувати плоскі електронні ваги. Для цього слід покласти жилку на ваги і двома руками рівномірно і не швидко тягнути кінці жилки вниз до її розриву. Під час обриву ваги покажуть розривне навантаження. Спосіб цей дуже приблизний і годиться лише для відносного порівняння різних жилок з однаковим діаметром. Для точних випробувань потрібно дотримуватися певних стандартів і мати в розпорядженні дороге спеціалізоване обладнання.

Дешеві жилки дуже рідко демонструють відповідність між маркуванням на шпулі і дійсними характеристиками. Так як практично вся якісна жилка у світі виробляється з японської сировини, то шукати хорошу жилку логічніше серед японських. На найбільш якісних жилках японського виробництва в маркуванні вказані занижені міцнісні характеристики, але точні діаметри. Різниця в міцності хорошої і середньої за якістю жилки може бути в 1,5-2 рази, практично при тій же жорсткості, а значить, і відносної міцності на вузлі.

Жорсткість жилки - дуже важлива характеристика. Жорстка жилка, як правило, більш практична за рахунок більш високого ступеня осьової орієнтації поверхневих шарів. Що це значить. Процес виготовлення жилки полягає у витягуванні нитки з розплаву полімеру і проштовхуванні нитки через калібрований отвір - фільєру.

Процес виробництва включає багато стадій, таких як осушка, змішування зі стабілізаторами та інгібіторами, нагрів, охолодження, гартування і інші, але не в цьому суть. У процесі протягування жилки через фільєру відбувається розпрямлення макромолекул полімеру і вибудовування їх уздовж осі нитки. Розпрямлення, або орієнтація, молекул більш повно відбувається в поверхневому шарі нитки, ніж усередині волокна - це і є осьова орієнтація поверхневого шару. Чим вище ступінь орієнтації молекул, тим повніше реалізуються міцнісні характеристики сировини в кінцевій жилці, але тим жилка і жорсткіша. Саме за високої жорсткості жилка зазвичай втрачає міцність на вузлі. Жорсткі жилки зазвичай мають "пам'ять". Жорстку жилку використовують переважно при використанні довгих вудилищ, так як втрата амортизуючих якостей жилки компенсується довжиною вудилища. До недоліків жорстких жилок, безумовно, можна віднести їх утруднений схід з шпулі безінерційної котушки, що призводить до зниження дальності закидання. Занадто м'яка жилка легко плутається, закручується і володіє підвищеною залишковою деформацією, що призводить до її швидкого старіння. Вірніше, не старіння, оскільки старіння полімеру - це процес втрати характеристик під дією світла, тепла, випромінювання, а до втрати якості через мікротравми в процесі експлуатації. Відома з класичної риболовецької літератури порада "просушувати жилку після риболовлі" відноситься саме до м'яких жилок.

Розвиток індустрії риболовецьких снастей змушує переглянути старі погляди і рекомендації. Так, напевно, тільки "чайники" ловлять зараз "середню" плотву на жилку "класичної" товщини 0,18 мм з гачком N 4. При ловлі з "глухим" оснащенням риби до кілограма вагою цілком достатньо жилки 0,08 мм. Так, звичайна, не елітна жилка діаметром 0,1 мм має міцність при розриві 1,2 кг, а елітна - до 1,7 кг. При ловлі в популярних місцях, де риба обережна, краще застосовувати ще більш тонкі жилки. При ловлі крупної плотви, ляща, достатньо жилки діаметром Достатньо 0,12 мм та й то при гарному клюванні, якщо ж клювання слабке слід використовувати тоншу жилку. Для ловлі головня, язя, коропа вагою понад 2-2,5 кг оптимальною буде жилка 0,14 мм, а жилка діаметром 0,16-0,18 мм годиться лише для коропа від 5 кг.

Кілька слів про плетені шнури. Доцільність застосування плетених шнурів в оснащеннях для поплавкових вудок викликає дуже великі сумніви. Мабуть, тільки при ловлі хижака на живця за допомогою поплавцевої вудки доцільно застосовувати плетінку. Дуже висока жорсткість плетінки переносить все навантаження при боротьбі з рибою на вудилище. Під час "мертвого" зачепу виникають проблеми з обривом гачка. Дуже жорстка підсічка і, як результат, губа на гачку замість риби. Плетінку, навіть саму тонку, добре розпізнають у воді такі риби як харіус, язь і голавль. При ловлі мирних риб доцільне застосування плетінки тільки в якості повідків під час полювання за дуже великими екземплярами.

Головне у жилці - це вибір саме тієї, яка потрібна для конкретних умов ловлі. Потрібно враховувати той факт, що заводів-виробників жилки в світі можна перелічити на пальцях. Більшість постачальників розмотує жилку під власним товарним знаком, тому жилки під різними назвами можуть бути абсолютно однаковими. Важливим питанням є питання економіки. І сказати наперед, що вибрати: дорогу елітну жилку і ловити на неї весь сезон або придбати дешеву, недовговічну і міняти її після кожної рибалки. Все залежить від якості води у водоймі та від того наскільки часто риболов вибирається на рибалку. Якщо ви ловите у відстійниках і на теплій течії нижче ГРЕС в лужній воді, то краще використовувати дешеву жилку. У лужному середовищі і елітна жилка витримує не більше двох рибалок. А якщо ви рибалите в екологічно чистих водоймах з кришталево чистою водою, то без самої якісної жилки просто не обійтися. І жилка буде служити до чотирьох років, і обережна риба не злякається надтонкої снасті. І останнє. Більшість жилок промарковано таким чином, що дійсні характеристики, такі як діаметр і міцність при розриві, не збігаються із заявленими. По-перше, в домашніх умовах практично неможливо перевірити міцність жилки по кожному з прийнятих у міжнародній практиці стандарту. По-друге, діаметр жилки таки більш важлива характеристика, ніж міцність, тому що міцність сучасних жилок і так вже дуже висока, і немає великої різниці в тому, чи має жилка діаметром 0,1 мм міцність при розриві 1,4 чи 1 , 6 кг.

Зараз уже не актуальні питання зберігання жилки. Не те що раніше, коли хорошу, якісну жилку моюна було дістати лише по великих знайомствах, і купивши таку, щасливий рибалка запас жилки упаковував герметично і зберігав в холодильнику роками. Зараз немає потреби запасатися жилкою на все життя, простіше піти в магазин і купити жилку того діаметру і якості, які потрібні для конкретної рибалки. Однак не потрібно зберігати жилку на сонці або на батареї центрального опалення. Найбільше жилка боїться прямого сонячного світла, а саме ультрафіолетової його складової. Саме тому хороші виробники і постачальники упаковують кожну котушку жилки в індивідуальну непрозору упаковку.

[2vanya2]

Відкриваєм сезон літньої рибалки, або з вудкою по розливах

Цього року весна добряче забарилася. Однак рано чи пізно сезон літньої рибалки, якого так нетерпляче чекає армія рибалок, відкриється. Але судячи з величезної кількості снігу почнеться сезон з неабиякої повені на водоймах, пік якої настане лише через кілька тижнів після сходу снігу. Обумовлено це тим, що в цей час починають інтенсивно надходити грунтові води. Що ж робити рибалкам які так довго чекали відкритої води? Де і як ловити рибу в період повені? З точки зору ловлі риби, це і добре, і погано.

Погано те, що грунтові води несуть масу дрібних частинок грунту і вода швидко стає каламутною. Вода може бути настільки каламутною, що клюють хіба йоржі, бички і піскарі, які відшукують корм на дні за допомогою нюху. Представники інших видів риб або відстоюються біля берегової зони, або шукають заплави і затоки без течії. Тут вода освітлюється досить швидко.

Добре те, що висока вода затоплює прибережну зону і надає рибам чудову можливість у виборі корму на будь-який смак. Тут і личинки, і хробаки, і ракоподібні. Саме тому підвищення рівня води активізує клювання риби саме в прибережній зоні.

У водоймах без течії відбувається майже те ж саме, з невеликими особливостями. В озерах і ставках, особливо слабопроточних, мутність води залишається цілком задовільною, але і тут з підвищенням рівня води риби виходять годуватися на мілкі і дуже мілкі місця. Навіть карась виходить на зарослі рослинністю мілкі місця і починає клювати, хоча по водоймі ще плаває лід.

Поведінка риби і вибір місця для рибалки

Це час ловлі риби на розливах. Ловля вельми здобутлива і цікава. Цікава тому, що, по-перше, вимагає від рибалки кмітливості та розуміння поведінки риб, а по-друге, тому, що така ловля відносно не проста і вимагає не тільки майстерності, але добре налагодженої та пристосованої до даних умов ловлі снасті.

На великому водосховищі, також як і на річці, доцільно починати з мілководних заток.

Поведінка карася, ляща, плотви і верхівки мають суттєві відмінності, незважаючи на те, що вони зараз тримаються практично одних і тих же районів. Карась, наприклад, стоїть як біля кромки рослинності, так і проникає в саму її гущавину. Тут же в вікнах можна зустріти плітку з окунем. Лящ до нересту не лізе в гущу водної рослинності, а воліє залишатися біля її кромки. Плотва, окунь та червонопірка можуть як відвідувати вікна рослинності, так і займати місця в стороні. Плотва часто виходить просто на мілини без рослинності. Червонопірка постійно переміщається уздовж крайки рослинності. Зграя червонопірки проходить декілька десятків метрів, потім розвертається і йде назад тим же маршрутом.

Верхівка утворює щільні зграї, які також переміщаються уздовж рослинності, але рух верхівки більше піддається зміні напрямку вітру. Верхівка найчастіше займає не самі мілкі місця, а тримається над лящем.

Характерною особливістю поведінки всіх риб є те, що як тільки ховається сонце або починається дощ, то вони опускаються до самого дна і перестають клювати. Виключення складає, мабуть, тільки червонопірка.

Дуже хороші для ловлі місця, де у водойму впадає струмок. Зараз будь-який струмочок може перетворитися на цілком повноводну річку. Якщо вода в ній буде достатньо прозорою, то в "гирлі" цієї річки зазвичай збираються скупчення таких риб як густера, підлящик і язь, тут же тримається і крупна плотва.

При виборі місця біля берега завжди потрібно враховувати можливу конкуренцію з боку інших рибалок. Справа в тому, що риба на розливі активна, але дуже обережна. Також потрібно пам'ятати про те, що ловити з сухого берега навряд чи вдасться. Зазвичай ловля проходить в забродку. При цьому доводиться досить часто переміщатися, пробуючи ловити як на різних глибинах, так і на різній відстані від рослинності.

Снасті і техніка ловлі

Кращі результати під час рибалки в безпосередній близькості від берега, серед рослинності і біля неї дає ловля за допомогою штекера. Штекер можна оснастити як поплавцевим оснащенням, так і оснащенням з "літньою" мормишкою. Під час ловлі в гирлах струмків може знадобитися легка проводочна снасть.

Штекер хороший тим, що з його допомогою легке оснащення завжди точно попадає в вибране місце, а також тим, що з його допомогою просто виявити найменший перепад глибини. Будь-який такий перепад, будь-яка навіть сама незначна ямка, випадково виявлена ​​коряжка або камінь на дні можуть визначити успіх ловлі. Помічено, що лящ, карась чи плотва, в періоди, коли вони підходять годуватися до берега, хапають приманку тільки в якійсь абсолютно певній точці.

Тепер про прикормки. Можливі дві тактики ловлі. Перша з них полягає в тому, що рибалка, поступово просуваючись вздовж берега, обловлює всі перспективні точки. Така тактика використовується "мормишечниками" і багатьма поплавочниками.

Інша тактика основана на використанні прикормки. Для того щоб ефективно ловити з підгодівлею, необхідно виявити стоянку риби. Після декількох клювань, і тільки тоді, коли клювання починає стихати або припиняється, має сенс скористатися підгодовуванням. Справа в тому, що часто застосування підгодовування призводить до припинення клювання. Коли клювання вже практично припинилося, можна ризикнути. Ризик зведеться до мінімуму, якщо в якості підгодовування використовувати мотиля, опариша або хробака без додавання будь-яких інших компонентів. Тільки в тому випадку, якщо ви впевнені, що мотиль не досягне дна, наприклад, через течію, має сенс пов'язати прикормку. Для цих цілей рекомендується використовувати землю, суглинок або спеціальний грунт. При виборі того чи іншого варіанту потрібно мати на увазі, що сполука не повинна давати муть, яка однозначно відлякає рибу, і що кількість сполучного має бути мінімальним.

Найкраще мати з собою в якості прикормки п'ятдесят-сто грам великого мотиля.

Для того щоб ефективність мотиля була максимальною, я особисто його тисну і в такому вигляді відправляю в точку ловлі. Розчавлений мотиль не заривається в мул, відразу ж утворює пляму запаху у воді й швидше досягає донних шарів води.

Рідко, але бувають випадки, коли не виходить підгодовувати без сполучного, а відповідного грунту немає. Тоді доводиться використовувати стандартну прикормку, що містить сухарі, висівки, бісквіт, мелені горіхи. Цю ж прикормку доцільно застосовувати і під час ловлі верхівки і червонопірки, які і ранньою весною дотримуються середніх і верхніх шарів води і реагують на "смачну" каламуть. Відмінність поверхневої прикормки від донної, виготовлених з одного і того ж складу, полягає лише в кількості доданої в суміш води.

Надійніше брати "зимову" прикормку з мінімальним вмістом ароматизаторів. Якщо щось і додавати, то свідомо такий компонент, який не зашкодить. Зазвичай це або чебрець, або кріп. Нерідко позитивний ефект дає додавання невеликої кількості цукру (чайна ложка на кілограм прикормки) і какао-порошку. У тому випадку, якщо мотиля немає або, що трапляється набагато частіше, годувати ним немає сенсу через те, що мотиля швидко знищує верхівка і плотва, є сенс додавати в прикормку жменю рубаного черв'яка. Рубаний хробак зараз також може стати кращим підгодовуванням для карася та коропа.

Нерідко хороші результати, особливо при полюванні за великим лящем, дає використання в якості прикормки двох жмень розпареної "перловки" в суміші з жменею сухих пластівців "геркулесу".

Оснащення

Що стосується оснащення, то потрібно пам'ятати про те, що риба хоч і активна, але дуже обережна. Тому жилку краще вибирати як можна більш тонку, а оснастку максимально легку. З іншого боку, під час ловлі на розливах неминучі як зачепи за рослинність на дні, так і за рослинність, яка стирчить з води. Тому має сенс скористатися повідцем з більш тонкої жилки, хоча це й не обов'язково. Складність полягає в тому, що серед пліток на долоню може проскочити і карась на півкіло, тому жилку потрібно брати не тільки тонку, але й міцну. Повідець вибирається довжиною до двадцяти сантиметрів. Підпасок ставиться трохи вище з'єднання повідця з основною жилкою, а основне грузило розташовується ще вище, приблизно в десяти сантиметрах від підпаска.

Така, можна сказати, найпростіша конструкція хороша під час рибалки в умовах невеликої глибини і великої ймовірності зачепів. При використанні в якості наживки хробака можна обійтися і без підпаска, сконцентрувавши всю огрузку в одному грузилі. Однак така конструкція хороша, коли немає хвиль на воді. При хвилях, щоб приманка перебувала в точці ловлі, можна заякорити її. Для цього підпасок зрушують до гачка на дистанцію п'ять-десять сантиметрів і спуск роблять таким, щоб підпасок ліг на дно. При цьому, як показує практика, немає сенсу використовувати дуже маленькі підпаски масою менше 0,3 грама. Поплавець краще використовувати витягнутий, з потовщенням у нижній частині.

[2vanya2]

Ловив рибу, а зловив кальмара з бомбою

Чого тільки не виловлюють рибалки. Ми вже розповідали що у рибальські снасті може потрапити і велосипед, і гранатомет, і меч Святослава, і бомба, і навіть ракета.

Цього разу подібна історія трапилась з рибалкою у Китаї. Місцевий житель приніс на рибний ринок виловленого ним кальмара, усередині якого виявилася бомба.

Рибак з китайської провінції Гуандун приніс на продаж на місцевий ринок незвичайний улов. Серед дарів моря опинився метровий кальмар, в тілі якого помістився діючий бойовий снаряд.

Вибухонебезпечного молюска першим виявив господар рибної лавки, який звернув увагу на важку вагу шлунка морської тварини.

Усередині розрізаного кальмара виявилася бомба довжиною в 20 сантиметрів і вагою в 1,5 кілограма.

- За формою предмет нагадував баклажан і був весь покритий іржею. Він був схожий на снаряди, які скидають бомбардувальники. Такі я бачив в одній телепрограмі, - повідомив власник магазину пан Хуанг.

На місце подій негайно викликали фахівців зі знешкодження бомб, які підтвердили, що при необережному поводженні снаряд міг спрацювати в будь-який момент.

- Зазвичай кальмари живуть недалеко від берега і харчуються креветками і невеликий рибою. Швидше за все, бідолаха прийняв залізний об'єкт за їжу і проковтнув його, - міркував Хуанг.

Бомбу, витягнуту з ненажерливого кальмара, знищили під час планового вибуху.

За визнанням пана Хуанга, він торгує рибними делікатесами вже впродовж 10 років. Однак подібне він бачив уперше.

[Zinge]

Файне місце....